Постояли за ціною. Чому п'ять країн ЄС раптом зажадали дати "Газпрому" по руках

Вартість газу в Європі для задоволення Газпрому встановила черговий космічний рекорд — $1,6 тис. За тисячу кубометрів газу. Такі дані по листопадового ф'ючерсу на TTF на біржі ICE Futures за станом на 6 грудня.

А в цілому — це прямий наслідок рукотворного дефіциту газу на європейському ринку, причиною якого стали як вилучення "Газпромом" газу з європейських сховищ, так і відмова російського монополіста збільшити поставки через українську ГТС.

Слід визнати, Росія правильно вибрала момент: врахувала кон'юнктуру ринку, в тому числі СПГ-експансію США за кордоном, кліматичні особливості континенту - і завдала удар.

Мета зрозуміла. І це не тільки створення дефіциту газу в ЄС, щоб підштовхнути Брюссель дати добро на сертифікацію "Північного потоку-2" (проти цього, до речі, вчора виступив Європарламент), але і в цілому струсити глобальний ринок, створити мережу кризових ситуацій у світі.

Катастрофа на європейському ринку підвищила попит на скраплений газ і спровокувала стрибок цін в цьому сегменті. Що в свою чергу стає причиною браку газу в тій же Азії, що активно досі скуповують американські СПГ.

Зараз вже, як відзначають аналітики Reuters, постачальники цієї сировини запитують у клієнтів, які виходять за межі свого кредитного ліміту, додаткові підтвердження їх платоспроможності.

Хаос, як говорив персонаж Ейдана Гілл в "Грі престолів" — це сходи. За нею зараз Росія і сходить.

Правда, плани росіян може порушити порівняна протидія інших потужних гравців. У тому числі США, чиї компанії можуть не тільки непогано заробити (заодно збільшивши податкові відрахування в американський бюджет), але і трансформувати ринок, зокрема європейський, не на користь Москви.

Росія, в свою чергу, ще більше підсилює натиск на Європу, діючи більш фрагментовано. Іншими словами, за принципом "Розділяй і володарюй".

Спираючись на нею ж спровоковану кризу, Москва створює нову реальність — де простіше домовлятися з окремими гравцями, а не об'єднаннями і альянсами на кшталт Європейського Союзу.

Ілюстрацією такої стратегії є Угорщина, яка завдяки двосторонній угоді з "Газпромом", за словами глави МЗС Петера Сийярто, отримала більш вигідну ціну на газ, поки Європу в цілому трясе при вигляді цифр на біржі.

На руку Кремлю зіграла страусина позиція ЄС, який лише недавно — в кінці вересня — почав в повній мірі розуміти, що хтось копошиться в його кишені (читай: підземних сховищах газу), та ще й змушує платити нечувані суми за паливо.

Те ж і з Берліном, головним адвокатом "Північного потоку-2" в Європі.

Німці так захопилися виборами в Бундестаг і майбутньої пенсією Ангели Меркель, що почали звертати увагу на газові пертурбації за лічені дні до, власне, виборів.

Чи не привід не хайпануть

У підсумку на табло 1,6 тис. за тисячу кубометрів. І тільки зараз окремі країни вирішили, що пора б і розслідування провести.

Це Іспанія, Франція, Чехія, Греція та Румунія. як повідомляє журналіст Bloomberg Хав'єр Блас, міністри економіки та фінансів цих країн, по-перше, закликали Брюссель провести розслідування причин стрімкого зростання цін на газ.

По-друге, вони виступають за створення загальних правил покупки газу, які, на їхню думку, дозволили б стати на заваді різких коливань на ринку.

Несподівано велика увага адміністрації Еммануеля Макрона до цієї проблеми, якої, в принципі, він же і допоміг з'явитися, коли меркантильно підтримував німців в питанні СП-2, пояснюється дуже просто: президента П'ятої Республіки не так турбує газовий дефіцит, який болючіше всіх б'є по Німеччині, скільки він розуміє, що дозріла відмінна можливість зобразити лідера ЄС, поки Німеччина визначається з коаліцією, а також врятувати своє реноме на тлі кількох міжнародних скандалів.

Один з них — це нинішня суперечка між Францією і Великобританією навколо дозволів на вилов риби для французів в територіальних водах Альбіону.

Лондон каже, що ліцензії отримали ті французькі рибалки, які "продемонстрували досвід роботи в водах" Британії. Париж вимагає, щоб дозволи видавалися в повному обсязі.

Дійшло до того, що міністр Франції у справах ЄС Клеман Бон пригрозив вчора британцям обмежити поставки електрики в Сполучене Королівство.

Цей французький варіант "тріскових воєн" можна вважати логічним продовженням конфлікту між Парижем і англомовними країнами (США, Австралією, Великобританією) в зв'язку зі створенням останніми оборонного альянсу AUKUS, який поставив хрест на багатомільярдній угоди з постачання французами Канберрі дюжини підводних човнів.

І хоча французька влада говорила, що не в образі на Лондон, на відміну від США і Австралії, оскільки, мовляв, той просто п'яте колесо в цьому возі, однак, схоже, покривили вони душею.

Осад, як то кажуть, залишився. А привід його підняти завжди знайдеться. Тим більше що чим більше Париж конфліктує з видними світовими державами, тим більше до нього уваги, а значить, і більше можливостей застовпити за собою лідерство в Європі.

По всій видимості, схожі цілі переслідує і Бухарест, який підключився до заклику про проведення газового розслідування.

З одного боку, Румунія і Молдова днями завершили будівництво газопроводу Ясси-Кишинів в обхід України, що тривало 10 років, за яким Бухарест буде прокачувати російський же газ в Молдови.

З іншого боку, Румунія стала п'ятою країною з 27 членів ЄС, які намагаються знизити вплив Росії. Причиною чого, можливо, може послужити і те, що Румунія — форпост НАТО в Чорному морі, що вже має на увазі більш активну участь в європейській і міжнародній політиці. Демарш проти "Газпрому" може підвищити політичну вагу Румунії в ЄС.

Хоча, знову-таки, цілком ймовірно, що особисті амбіції будуть також корисні і для всієї Європи, якщо цій п'ятірці вдасться якось запустити процес стабілізації ринку, а можливо, і змусити Росію дотримуватися правил на тлі посилення конкуренції.

Адже заклик встановити загальні правила покупки газу свідчить про прагнення розширити ринок газу в Європі за рахунок інших постачальників.

Правда, в світлі конфлікту між Парижем і Вашингтоном ще невідомо, чи погодиться Франція на збільшення частки американського СПГ в ЄС.