Опудало світового масштабу. Навіщо Кім зволив прийняти Лаврова
Глава російського Мзс Сергій Лавров побував в Пхеньяні, де зустрівся з північнокорейським колегою Лі Ен Хо, причому спільній прес-конференції після не було. Також він особисто поспілкувався з Кім Чен Ином, чому російське інформпростір дало невиправдано завищену оцінку. Хоча по своїй суті вояж несе навпаки негативний смисловий ефект для Москви.
Так, інформагентство ТАСС вказала на той факт, що це перший за дев'ять років випадок, коли російському міністру дозволили особисто споглядати вождя. В подяку Лавров подарував лідеру КНДР скриньку з розписом в техніці палех. Кім був незворушний. Принаймні, оприлюднених на фотографіях і відео. Мало того, погляньте, як глава російської дипломатії крутив, поки лідер КНДР повільно підходив до подарунка.
Кумедний момент. І вельми показовий з точки зору ваги слова Кремля в регіоні. Як точно помітив на своїй сторінці в Facebook історик Андрій Плахонин, аудієнція у Кіма для Лаврова навпаки показала місце Росії в регіональній політиці. І воно таким, незначним, залишається останні сім років. За часів батька Ина відносини були на іншому рівні. Наприклад, у 2000 до Пхеньяну з помпою прилітав президент РФ Володимир Путін і його особисто зустрічав Кім Чен Ір, який і сам тричі відвідував Росію. Делегації обох країн активніше заїжджали один до одного в гості. Коли до влади прийшов Кім Чен Ин діалог втратив інтенсивність.
Перевага віддавалася Китаю, куди Кім особисто їздив, щоб поспілкуватися з Сі Цзиньпинем. І не раз. За останній час китайська і північнокорейський лідери зустрічалися дуже часто: в Пекіні, Даляні, і голова КНР має намір також відвідати Пхеньян. Паралельно Кім ручкался з нинішнім держсекретарем США Майком Помпео і вже двічі президентом Південної Кореї Мун Чже Іном. Це не рахуючи роз'їжджають нині делегацій США і КНДР - у Сінгапур, в Пхеньян і Нью-Йорк. В останньому 29 травня Помпео пообідав з правою рукою Кіма, екс-главою розвідки Північної Кореї Кім Ен Чолом. На тлі всіх цих міждержавних зустрічей візит Лаврова неабияк тьмяніє. Адже він побачив Кіма лише після китайців, американців і південнокорейців.
Безумовно, обидві сторони отримують вигоду з такого роду контактів. Так, Кремль намагається переконати себе і Захід, що не пальцем делан і робить вплив на геополітичні процеси, причому на "найгарячіші", бо як КНДР перебуває у верхній частині списку нагальних проблем. За допомогою зустрічі Лаврова, до того ж, російське керівництво намагається зберегти своє місце в "серце" північнокорейського режиму.
Глава МЗС РФ неспроста лякав Пхеньян іранським досвідом. Лавров зазначив, що КНДР буде визначати свою позицію на переговорах з США, пам'ятаючи про вихід Вашингтона з ядерної угоди з Іраном. Контекст такий: мовляв, бачите, Тегеран пішов на ядерну угоду, а Трамп, негіднику, прийшов в Овальний кабінет, всіх розчарував, влаштував погром і бедлам ("він Ненадійний хлопець", - довірливо шепоче Лавров на вушко Киму), і тепер ось шле привіт Ірану і його ядерної угоди. Вас, дорогий Кім, чекає та ж доля. Тому залишайся...пардон, залишайтеся, хлопче, з нами! Ми стабільні підтримки авторитарних режимів.
Тепер що стосується можливого саміту Путіна і Кіма. Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК) повідомило у п'ятницю, 1 червня про домовленості сторін щодо особистої зустрічі двох лідерів у цьому році. Дат, природно, ніяких немає. Так їх може в підсумку і не бути. Для Москви такої саміт, звичайно ж, є спробою виставити президента РФ рівнозначним і рівносильним американському лідерові.
А ось, що сам Кім думає про переговори з Кімом, достовірно, звичайно, невідомо, але певне враження сформувати все ж можна. "Як здоров'я товариша Путіна?" - на перший погляд невинне запитання лідера КНДР. Однак давайте згадаємо, що сам то 34-, то 36-річний Кім (свій вік він приховує) - досить юний за мірками номенклатури тоталітарних режимів правитель. Він не може не знати, що Путін вже був президентом, коли правив його батько. При цьому сам Кім Чен Ин не соромиться рубати канати старого партактиву, особливо після приходу до влади в 2011 році. Тому в очах молодого правителя Північної Кореї Путін, незважаючи на ботокс і інші процедури, цілком може виглядати засидевшимся на троні дідуганом. Кім Чен Ір, нагадаємо, пішов з життя за два місяці до свого сімдесятиріччя. Путіну, як відомо, 65.
Але яку вигоду Пхеньяну насправді може принести зустріч Кіма і Путіна? Оголошення відповідних намірів прозвучало синхронно з активною підготовкою до сінгапурському саміту. З боку лідера КНДР це прямий месидж Вашингтону про серйозність намірів і готовність до переговорів, і інтеграції в культурне товариство. Російську карту ж Пхеньян дістав, щоб дати зрозуміти - якщо сокира не зариємо, то ми почнемо ще тісніше дружити з Москвою. Виходить, що Росія - лякало світового масштабу, до нього звертаються тільки, щоб налякати цивілізований світ сорвавшимся з ланцюга матюгающимся мужиком з всклоченной бородою і налитими кров'ю очима. І якщо його публіці пред'являє такий конферансьє як Кім з стирчить з кишені його костюма в стилі Мао ракетою, то пишатися Москві точно нічим.
