Путін, Лукашенко, Трамп: опитування показало світових діячів, до яких українці ставляться найгірше
Як свідчить соціологія, українці найбільш позитивно ставляться до президента Франції Емануеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, найгірше — до глави Кремля РФ Володимира Путіна, самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка та господаря Білого дому Дональда Трампа
Про це свідчить опитування Rating Group, проведене 4-9 серпня 2026 року, передає "ДС".
Згідно з опитуванням, позитивне ставлення до Макрона висловили 79% з числа опитаних, до Мерца — 64%, а до Ердогана – 61% респондентів.
Водночас позитивне ставлення до президента Сполучених Штатів Дональда Трампа висловили 16%, негативне — 77%.
Найгірше ставлення в українців до Лукашенка — 90% негативу та Путіна – 97% негативу.
Соціологи зауважують, що к динаміці рівень позитивного ставлення до Еммануеля Макрона та Реджепа Таїпа Ердогана зріс у порівнянні з 2024 роком.
Фрідріха Мерца сприймають позитивніше за попередніх канцлерів Німеччини. Якщо Мерца позитивно оцінюють 64% станом на серпень 2026, то до Олафа Шольца станом на лютий 2025 позитивного ставилися 57%.
Попереднього президента Польщі Анджея Дуду в лютому 2025 позитивно оцінювали 72% респондентів, проте після обрання Кароля Навроцького ставлення до президента Польщі погіршилося (20% — позитивне, 62% — негативне).
Прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра оцінюють суттєво позитивніше, ніж його попередника Віктора Орбана (74% негативу).
Довідка. Опитування було проведено 4-9 серпня 2026 методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера. Розмір вибірки: 2000 респондентів
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).
