Путін на манежі і "Буревісник" без крил. Як казкова ракета насмішила світ
Березневе шоу-послання російського президента Володимира Путіна, як не крути, мало ефект. З одного боку, Вашингтон почув меседж з Кремля з загрозою йти до переможного кінця. Правда, навряд чи мова про тріумф РФ. З іншого - експертне середовище і військові оглядачі заходилися гомеричним реготом, дивлячись на анімації грізної зброї. Натхнення, мабуть, прийшов з творів Роберта Хайнлайна або кого-небудь ще з метрів наукової фантастики. Безумовно, покійний нині письменник і його колеги зробили свій внесок, адже багато з того, що жило на їх сторінках книг, пізніше знайшло життя. Супроводжуючись при цьому титанічними зусиллями вчених і величезними сумами. Але заявлений Путіним арсенал невразливих озброєнь - не з числа таких проектів. До речі, прекрасно описаний Хайнлайном бронескафандр для піхоти (на жаль, в екранізації твору йому місця не знайшлося) у росіян теж є. Точніше, якась подоба, до того ж програє в оснащенні західним аналогам. Втім, як і російські напрацювання у багатьох інших сферах оборони. Тому й було ухвалене рішення лякати американців чимось неймовірним.
Виявилося, що це неймовірне пролетіти може максимум 35 кілометрів. Мова про крилатою ракеті з ядерної енергоустановкою, для якої росіяни під час голосування на сайті міноборони РФ обрали назву "Буревісник". Тільки ні про яку бурю він не сповіщає. Телеканалу CNBC джерела в американській розвідці розповіли, що ще до гучного послання Путіна з січня 2017 року по лютий 2018 рр .. в Росії проходили випробування даної ракети. Чотири випробування. Чотири провалу. Найгірший результат - 4 сек. і трохи більше 8 км дальністю польоту. Найкращий - більше 2 хв. і 35,4 км. І після російський самодержець говорив, що доставить ракета боєголовку в будь-яку точку світу, включаючи територію США, насміхаючись над американськими ПРО і ППО. Яким же це чином? В якості музейного експоната?
Ракета, як наголошується, стартує на звичайних порохових двигунах, а потім у справу повинен вступати "ядерний двигун", який обіцяє безшумний політ на низькій висоті. Правда, як виявилося, саме на стадії його запуску і відбувався епік фейл - ракета падала. Причому чотири рази поспіль. І 35 кілометрів - далеко не той результат, який міг би говорити про якусь роботу над помилками. Джерела CNBC розповіли, що випробування проводили за наказом високопоставлених кремлівських чиновників. При цьому заперечення інженерів ігнорувалися. А вони говорили: проект сирий і перебуває в зародковому стані. Ідеальному, хіба що, для мультиків в московському виставковому залі.
Найімовірніше, відомство Сергія Шойгу просто "розвели" президента, згодувавши фантастичні напрацювання і успішно розпилявши кошти з збіднілого бюджету. А Путін вже "розвів" решти співгромадян - і якусь частину світу в додачу. Навіть якщо він розумів або усвідомив пізніше, яку нісенітницю ніс, зупинити хвилю пафосною брехні ніхто не в силах. Цікаво, до речі, чиновники з російського МО не пирскали в кулак, а інженери не закатували очі, коли Путін розпинався в "Манежі"?
Адже горезвісна надувна військова техніка на території Росії ефективніше буде. Вона, принаймні, створює більш безпечну ілюзію військового потенціалу РФ. А що "Буревісник"? По-перше, треба нагадати, що ні радянські, ні російські крилаті ракети досі не навчилися літати на малих висотах з огинанням рельєфу місцевості. У той час як американський "Томагавк", що з'явився ще в 70-х, це робить - нехай і не завжди успішно. По-друге, сама по собі російська ракета - нелітаючий штуковина з двигуном, що несуть ядерну загрозу; враховуючи дальність польотів, загрозу насамперед для простих росіян. Та й не новація це ніяка, бо як ще в 60-х роках Штати розробляли щось подібне, що отримало назву "проект Pluto" ("Плутон"). США тоді відмовилися від розробки ракет з ядерними двигунами, тому що дорого, небезпечно і провокаційно з точки зору тодішніх відносин з Радами. Для Кремля ж ці аргументи і аргументи не зовсім. Тому засукавши рукави почали стругати і малювати (саме в такому порядку). Ось і вийшла в кінцевому рахунку копія саме Pluto (з транслітерацією, а не перекладом) - недалекого і потішного пса зі світу Діснея.
Так і ядерного реактора немає ніякого. Павло Фельгенгауер в матеріалі для "Нової газети" на пальцях пояснив: якщо реактор, то значить, керована ланцюгова ядерна реакція. Але ставити його на маломерную безпілотну ракету нинішні технології не дозволяють. Нікому. Тому-то, зазначає автор, швидше за все, в ракету засунули атомну батарею, "в якій енергія виділяється за рахунок ядерного розпаду без ланцюгової реакції". А паливом, найімовірніше, є підходящий для цих цілей уран-232. Вкрай небезпечний для персоналу і навколишнього середовища та ще й до того ж робить саму ракету безглуздим пугалом для Штатів, адже датчики без праці засічуть радіоактивне випромінювання. Важко було б не помітити це летить щось. І потім, як це щось відчувати?
Нинішні "розробки" російського оборонпрому несвежи по своїй суті і по тій причині, що з такими ідеями носилися по коридорах Кремля на заході СРСР. Коли Рональд Рейган до чортиків налякав радянських керівників і генералітет програмою СОЇ. Вашингтон від неї теж відмовився, бо дорого, переформатувавши проект у систему ПРО. Але Союз встиг вкластися по максимуму, успішно розорився і розвалився. Сьогодні для Москви, мабуть, активно мусовані в інформпросторі і риторики повернення до холодної війни стало чимось на зразок однієї з сил, міцно вколоченной в черепну коробку. Та так, що навіть відродили "відповідь" СРСР на СОЇ. Нехай і у вигляді анімацій і падаючих ракет. Загалом, через терни до... якогось пагорбу, де знаходить спокій з розліталися грудками землі невразливість Росії в кількості чотирьох штук.
А більше може і не бути, між іншим. Навіть якщо припустити, що кремлівські чиновники перестануть смикати інженерів і дадуть їм створити таки досвідчений зразок, то це не означає надходження ракети на озброєння. Для цього необхідний масовий випуск. Штучне виробництво озброєння і ні на що не вплине: "Держи, синку, ось тобі ракета для твого округу, бережи її, як зіницю ока, сдувай порошинки, фотографуй, викладай в соцмережі і показуй пропагандистам". Серійне виробництво цього "кошмару для американських ПРО і ППО" розгорнути не на чому. Та й технологічний голод в РФ вже давно не секрет, тому в США пильно стежать за російськими контрабандистами, під прикриттям різних контор скуповують для оборонпрому сучасні інновації. Ну і, нарешті, на випуск ракет потрібно знайти кошти. Ще й невідомо, у скільки обійдуться можливі майбутні падіння під час випробувань.
Потрібно ще якось розвивати інші "новинки" з "Манежу". Не менш фантастичні. Взяти той же гіперзвуковий авіаційно-ракетний комплекс "Кинджал". Він з 1 грудня 2017 р. стоїть на дослідно-бойовому чергуванні в Південному військовому окрузі (ЮВО). Задумка яка: літак з Кинджалом" на череві лягає на бойовий курс, ракета сходить з пілона і спрямовується до мети на божевільній швидкості. Ось тут-то й заковика. Комплекс нітрохи не гіперзвуковий. Не може дозволити собі таку розкіш, оскільки на гиперзвуке система самонаведення працювати не буде. Тобто ще одне безглузде творіння, заради якого порізали Міг-31БМ, щоб втиснути кудись оперення ракети. З-за величезної ваги (як зазначає експерт по лінку вище, мова про чотирьох тоннах) Міги вже не перехоплювачі, а, виходить, кур'єри з доставки металевих колод.
Візьмемо ще один приклад з послання Путіна: бойові ядерні підводні дрони, здатні беззвучно і на величезній глибині підійти до берегів противника і влаштувати ядерну катастрофу. Нібито. Знову-таки вони світяться (привіт, уран-232). Фельгенгауер, у свою чергу, припускає, що Путін піарив самохідну суперторпеду "Статус-6", про яку світу відомо з 2015 р. і яка вже описана в американської ядерної доктрини 2018 р. Швидкість торпеди - до 95 км/год, а дальність до 10 тис. км. Та не така вже вона страшна. "Американські протичовнові літаки, - пише автор "НГ", - літають набагато швидше, ніж ядерний дрон пливе, і є західні торпеди, що перевершують його в швидкості, а йти до Америки він буде кілька діб, і його навіть відкликати буде неможливо в разі чого".
Пшик - ось відповідна оцінка. Правда, небезпека російських новинок може і уявна, але ресурсів у них вбухивается чимало. Виходить, що Кремль ґрунтовно підійшов до реконструкції геополітичної ситуації часів холодної війни. Тобто від а до я - від фантастичного зброї до виснаження, точніше знищення, російської економіки. Не варто нагадувати, чим це закінчилося для СРСР, а головне - для населення.