• USD 28.3
  • EUR 32.1
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

За Солсбері відповісте. Навіщо Москві шпигунський скандал у Криму

Що спільного між затриманими в Швеції російськими шпигунами і українським зрадником в Криму
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

У різних точках Європи цього тижня відбулися два шпигунських скандалу. Один з них отримав своє продовження у вигляді судового вироку, другий - ні, але обидва безпосередньо пов'язані з Росією. Перший інцидент - це затримання в Швеції двох осіб за підозрою в шпигунстві на користь РФ. Другий - вирок колишньому українському військовому, переметнувшемуся на бік окупантів в Криму.

Отсель тепер загрожувати ми будемо кедом

26 лютого в центрі Стокгольма Служба державної безпеки Швеції (SÄPO) затримала першого підозрюваного у веденні такої діяльності, який, ймовірно, був завербований офіцером російської розвідки в 2017 р. Деталі поки не наводяться. Але відомо, що затриманий цей чоловік був не після, як пише той же "Інтерфакс", а під час зустрічі з російським розвідником. Як шведська спецслужба надійшла з росіянином, не повідомляється, але враховуючи, за даними ЗМІ, наявність у нього дипломатичного прикриття (як і в багатьох інших російських агентів), є підстави вважати, що шведи йому нічого зробити не могли.

Проте на цьому не все, оскільки на наступний день SÄPO затримала ще одного потенційного російського шпигуна. Спікер спецслужби Габріель Вернстедт підкреслив при цьому, що ці інциденти між собою не пов'язані. Що, між тим, вказує на існування у цій скандинавській країні, все більше "недружньої" у ставленні до РФ, розгалуженої агентурної мережі російських спецслужб. Інтерес Москви до Швеції можна пояснити і зрозуміти, виходячи зі слів Вернстедта, який повідомив, що другий підозрюваний здійснював якусь незаконну діяльність з 10 квітня по 30 вересня 2018 р.

На цей період, нагадаємо, доводиться виборча кампанія. Шведи обирали новий парламент 9 вересня, а результати виборів запустили досить тривалу політичну кризу. Справа в тому, що лівий і правий блоки отримали практично однакову кількість голосів. У лівих - 40,7%, у правих - 40,3%. А найкращий результат по приросту голосів показав ультраправа партія "Шведські демократи" - 18%. Обидва блоки не побажали формувати кабмін з ультраправими, колишній лідер яких Мікаель Янссон відкрито захоплювався Путіним, а нинішній - Йимми Окессон - не побажав вибрати між президентом РФ і лідером Франції Емманюель Макроном. Загалом, ніхто не хотів бруднитися про "демократів", і почалися тривалі переговори, що завершилися фактично тільки в цьому році. Компромісним прем'єром став есдек Стефан Левен.

Останнім часом звістки про втручання Росії у внутрішні справи інших держав, зокрема у вибори - в тому числі з допомогою місцевих політиків - стали звичними. І навіть не викликає подиву, коли такими виявляються представники крайніх партій. Згадаємо той ж "Національний фронт" Ле Пен, угорський "Йоббік", італійську "Лігу Півночі", німецькі "Альтернативу для Німеччини" і Pegida, австрійську Партію Свободи, британську UKIP, болгарську "Атаку", "Нашу Словаччину" або польську "Зміну". Що характерно, такі "друзі" досить наочно демонструють сутність путінського режиму, невпинно зміцнюючого победобесную парадигму перемоги над фашизмом. І при тому активно використовує інструменти спецслужб. Тільки якість виконання все гірше і гірше, що і призвело до такого закономірного результату, як розкриття російських шпигунів у Великобританії, Нідерландах, Норвегії, Швеції і т. д.

Шпик або не шпик

Реклама на dsnews.ua

Просто спостерігати за тим, як сиплеться її агентурна мережа, Москва, природно, не може. Тому робить спроби дати асиметрична відповідь - принаймні, в медійній площині. Не гидуючи бити своїх, щоб чужі боялися.

По всій видимості, Кремль не може дозволити собі викриття агентів іноземних розвідувальних мереж, очевидно діючих на території РФ. Чому? Пояснимо: арешти на зразок тих, що здійснені в Європі щодо російських шпигунів, проводяться або для запобігання витоку чутливої інформації, або виходячи із політичної доцільності. В інших випадках, зрозуміло, відомий резидент безпечніше невідомого. В даній ситуації простежується саме політична доцільність. Росії ж зараз незручно викривати іноземних агентів, що потрапили під ковпак ФСБ. Але чомусь крити низку скандалів необхідно: інакше публіка не зрозуміє. Тому потрібні інші кандидати в спіймані бонди.

Дуже до речі виявився під рукою колишній морпех Підлогу Уїлан, відчуває теплі почуття до Росії і Путіну. Його затримали в Москві і шиють шпигунство. Уїлан періодично мелькає в західних ЗМІ, але не так часто, як хотілося б Кремлю. Так що Уїлан надій не виправдав. Москві, як і раніше, потрібен шпигунський скандал на своїй або умовно своїй території - і бажано, не веде до посилення напруженості у відносинах з країнами НАТО.

Найпростіший спосіб отримати бажане - це сфабрикувати такий скандал за участю України. Звідси і вчасно зреагувала вердикт Північно-Кавказького окружного військового суду, винесений майору Чорноморського флоту РФ, колишньому українському військовому Дмитру Долгополову і його цивільній дружині Ганні Сухоносовой. 28 лютого їх засудили до 10 і 9 років колонії відповідно за звинуваченням у державній зраді і шпигунстві. ФСБ стверджує, що Долгополова завербував співробітник ГУР Міноборони України полковник Ігор Клименко. Вони нібито передавали українській розвідці дані про частинах і з'єднаннях ЧФ. Затримано подружжя були ще у вересні 2017 р. в окупованому Сімферополі. При цьому свою провину визнали.

Був Долгополов дійсно українським шпигуном? Його колишні товариші по службі, які покинули Крим в 2014 р., на відміну від нього ще в жовтні 2017-го говорили "Крим.Реалії", що Долгополов не був "супергероєм". Так, колишній співробітник Кримського медіацентру при Міноборони України Олексій Мазепа, який прослужив з ним кілька років в одній частині, розповів, що Долгополов "не зарекомендував себе як людина, яка прагне досягати якихось вершин, особливої ініціативи в службі він не виявляв". "Коли пішла інформація, що він затриманий за співпрацю зі спецслужбами України, і я, і його колишні товариші по службі, яких, до речі, з Криму вийшло чимало, посміхалися. Ми розуміємо, що це чергова підстава", - сказав Мазепа. А ще один товариш, колишній спікер Генштабу ЗСУ і нині військовий експерт Владислав Селезньов говорив, що у Долгополова були проблеми з алкоголем і фінансами. "Я мало вірю в те, що він працював як агент під прикриттям в Криму, знаючи його морально-ділові якості, ставлю це під великий сумнів", - зазначив Селезньов. Відзначається, що Долгополов переметнувся на бік росіян, оскільки вони обіцяли вдвічі більшу зарплату. При цьому, за словами того ж Селезньова, Долгополов і ще ряд українців провертали невеликі фінансові махінації, завищуючи "вартість проживання в готелях, проходячи курсову підготовку".

Товариші по службі змалювали образ людини, який дійсно навряд чи наважився б на таку авантюру, що загрожує настільки серйозними наслідками. З іншого боку, все ж слід допустити, що у нього могла бути мотивація зрадити ще раз - проміняти з дружиною окупований півострів на материкову Україну і скасування справи за ст. 111 КК України (держзрада). В такому випадку найпростішим варіантом було б "згодувати" тієї ж розвідці деякі дані в обмін на зняття звинувачень. Однак у будь-якому випадку, будь це правда чи висмоктане ФСБшниками з пальця справа на Долгополова і Сухоносову, обидва вони - відмінний привід затіяти шпигунський скандал і сподіватися, що на відміну від справи ділеп, уїла спрацює. До того ж прецедент Долгополова і Сухоносовой служить приводом для подальшого очищення Криму від колишніх українських військових.

    Реклама на dsnews.ua