• USD 36.6
  • EUR 35.6
  • GBP 39.8
Спецпроєкти

Газовий джекпот. Як США і Румунія разом вдарили по Путіну

Візит румунського президента в Вашингтон ознаменував невелику, але важливу перемогу в американської "Великої газової грі"
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

"Майбутнє Румунії та стосунків Румунії з США дуже, дуже блискуче". Ці слова з вуст Дональда Трампа - не просто черговий комплімент. Президент Румунії Клаус Йоханнис цілком може бути задоволений результатами свого візиту у Вашингтон. Як з точки зору державних інтересів, так і власних перспектив на прийдешніх президентських виборах. Підтримка Вашингтона - важливий фактор, який може підкріпити авторитет Йоханніса, і без того займає перше місце в рейтингу претендентів на вищий державний пост.

"Безцінний союзник по НАТО"

Це вже друга зустріч Йоханніса і Трампа в Білому домі. Перший візит румунського лідера відбувся в червні 2017 р. Ключова відмінність нинішнього - підсумкове спільну заяву двох президентів. Поряд із згадкою про 30-ї річниці румунської революції та 15-річчя вступу Румунії в НАТО, в ньому є і більш важливі меседжі.

По-перше, була підкреслена необхідність зміцнення військового співробітництва, в контексті якого згадано Чорноморський регіон. Що, в свою чергу, важливо і для України.

Варто зазначити, що Румунія є однією з небагатьох країн - членів НАТО, яка витрачає на оборону 2% ВВП, і це не може не подобатися Трампу. Як відомо, американський президент вимагає від своїх європейських союзників по Альянсу дотримуватися цієї планки військових витрат. Більш того, Бухарест є найбільш послідовним прихильником посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні. На території країни розташована американська військова база, а також елементи протиракетної оборони США. Крім того, на торішньому Брюссельському саміті НАТО Румунія задекларувала готовність посилити свою військову присутність в Афганістані. При цьому Йоханнис вважає необхідним посилення американської присутності у великому Причорномор'я і, не виключено, що Трамп прислухається до його ідей.

Обговорювалося в ході зустрічі також питання участі Румунії у санкціях проти китайської компанії Huawei. У спільній заяві йдеться, що сторони прагнуть "уникнути ризиків безпеки, які супроводжують китайські інвестиції у телекомунікаційні мережі 5G". Питання це, як відомо, важливий для Трампа, почав торговельну війну проти Китаю.

Тема особливої уваги - енергетика. Поряд з питанням про видобутку газу в Чорному морі, про що більш докладно нижче, окремим тезою в спільній заяві згадано ядерна енергетика і необхідність більш тісної співпраці у цій сфері.Обговорювалася також тема щодо отримання права на участь в Програмі безвізового в'їзду Visa Waiver Program. Бажання включити Румунію в цю програму в основному пов'язано з високим рівнем відмови у видачі віз для румунських громадян, який досягає 10%.

Реклама на dsnews.ua

І, нарешті, ще два напрямки, зазначених у заяві, - боротьба з корупцією і розвиток взаємної торгівлі. Втім, візит румунського президента, крім практичних питань, ніс та іншу навантаження, але вже для США. Як зазначила газета Washington Post, останнім часом Трамп віддає перевагу зустрічам з лідерами країн Центральної Європи, на відміну від глав провідних європейських країн. Йоханнис - сьомий глава держави з цього регіону. Як зазначає видання, для Трампа "регіон пропонує можливості для нових торгових, енергетичних і військових домовленостей, які іноді можуть обійти Західну Європу і вщипнути традиційних лідерів, таких як канцлер Німеччини Ангела Меркель".

Велика газова гра

Про можливості, які бачить Трамп в Центральній Європі, найкраще свідчить енергетична складова переговорів з румунським президентом. У прес-релізі Білого дому йдеться, що США будуть працювати з Румунією, щоб поліпшити інвестиційний клімат і допомогти країні краще використовувати свої величезні газові ресурси.

Заява дуже своєчасне. Незадовго до візиту Йоханніса в Вашингтон американська компанія ExxonMobil заявила про свій намір вийти з морського газового проекту Neptun Deep на румунській ділянці Чорного моря. ExxonMobil бере участь у цьому проекті спільно з румунською нафтогазової групою OMV Petrom за схемою 50 на 50. Повідомлялося, що американська компанія вже інвестувала близько $700 млн, які були спрямовані в основному на буріння декількох розвідувальних свердловин. Відповідно з попередніми оцінками 2012 р., запаси на ділянці оцінюються в 42-84 млрд кубометрів, що робить Neptun Deep найбільшим газовим проектом в Чорному морі, а участь ExxonMobil - американської стратегічної інвестицією в регіоні.

Планувалося, що ExxonMobil і OMV Petrom вирішать перейти до комерційної експлуатації цього проекту до кінця 2018 р. Однак втрутилася румунська політика. У листопаді минулого року вступив у дію закон "Про видобутку газу на морському шельфі Румунії", що регулює діяльність газодобувних компаній, зокрема, передбачає введення прогресивної ставки оподаткування доходів компаній від видобутку газу на морському шельфі. По мірі зростання доходів компаній податок повинен збільшуватися з 15 до 50%. Крім того, закон передбачає, що видобувні компанії будуть продавати 50% видобутого газу на внутрішньому ринку газу країни, і зобов'язує їх мати в штаті не менше 25% громадян Румунії.

Закон був ініційований правлячого в Румунії Соціал-демократичною партією. Спікер нижньої палати парламенту і лідер соціал-демократів Удаі Умвс пояснював, що введення норми обов'язкового продажу 50% видобутого газу на внутрішньому ринку означає, що "Румунія стане однією з небагатьох енергонезалежних країни в світі".

Втім, самі нафтовидобувні компанії заявили, що закон матиме значний негативний вплив на морську нафтогазову галузь в Румунії і буде перешкоджати притоку інвестицій.

Під час голосування в нижній палаті опозиція в особі націонал-лібералів, Союзу порятунку Румунії та Партії народного руху бойкотувала процес, тому відповідальність за прийняття цілком лягає на правлячу коаліцію. Йоханнис заблокував першу версію закону, однак парламент зумів подолати його вето.

Наслідки не змусили себе довго чекати. ExxonMobil відклала комерційну експлуатацію проекту Neptun Deep. А тепер ще і заявила про готовність вийти з нього.

Серед незадоволених виявилися не тільки нафтовидобувні компанії. У червні 2018 р. Угорщина підписала угоду з ExxonMobil про постачання 4,4 млрд кубів чорноморського газу. А в лютому нинішнього року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звернувся до міністра енергетики США Ріка Перрі з проханням переконати ExxonMobil почати видобуток газу в Чорному морі, щоб допомогти диверсифікувати поставки енергоносіїв і позбутися від залежності від поставок російського газу.

Зараз ситуація в Румунії змінилася. Удаі Умвс, символ румунської корупції, опинився у в'язниці, соціал-демократи зазнали поразки на травневих виборах в Європарламент, правляча коаліція тріщить по швах, у країні почалася кампанія з виборів президента, в якій фаворитом поки залишається Йоханнис. Трамп охарактеризував румунського президента як "людини, яка може вирішити проблему корупції в Румунії", і, схоже, він задоволений тим, як йдуть справи у східноєвропейського партнера США.

Перемога Йоханніса - це шанс перегляду закону і повернення до планів експлуатації румунських родовищ на Чорному морі. Так, на тлі обсягів російського газу, що поставляється в Європу, 6 млрд кубометрів на рік, які передбачається видобувати на Neptun Deep, виглядають не дуже переконливо. Але для тієї ж Угорщини, яка споживає 10 млрд кубів, 4,4 млрд румунського газу - істотна підмога.

У стратегічному плані - це нехай невелика, але перемога у "Великій газовій грі" США. Недарма у вже цитованому комюніке йдеться про те, що Румунія підтримує адміністрацію Трампа "в зусиллях щодо диверсифікації енергетики в Європі, що зменшить залежність від російських енергоресурсів" і виступає проти проекту "Північний потік-2" та інших проектів, які збільшать залежність Європи від Росії.

Подібна позиція вигідна і Україні, для якої СП-2 несе очевидну загрозу втрати істотної частини російського транзиту. Крім того, Київ також працює над диверсифікацією маршрутів постачання газу, розглядаючи Румунію у якості перспективного партнера.

І головне - ослаблення Росії як основного постачальника газу в Європу в стратегічній перспективі підриває економічні основи країни-агресора.

Артем Філіпенко - завідувач відділом досліджень Придунайско-Чорноморського регіону НІСД

    Реклама на dsnews.ua