Сейм Литви зробив крок до скасування заборони на розміщення ядерної зброї
Сейм Литви підтримав ініціативу вилучити з конституції статтю, що забороняє розміщувати на території країни ядерну зброю.
Зазначається, що за це проголосували 99 членів Сейму, проти було 13, п'ять політиків утрималися, передає "ДС" із посиланням на LRT.
Проти переважно голосували представники партії "Зоря Нямунаса" — таких було дев'ять, чотири члени цієї фракції утрималися. Поправку до Конституції також не підтримали "аграрій" Валюс Ажуолас та три члени Змішаної групи депутатів Сейму. Під час голосування утримався член фракції Союзу литовських селян, зелених та християнських сімей, що входить до правлячої коаліції, Ярослав Наркевич.
За словами голови Сейму Юозаса Олекаса, перше голосування щодо ухвалення поправки до Конституції намічено на 6 жовтня, а остаточне ухвалення — на 12 січня наступного року. Щоб ухвалити поправку до Конституції, парламентаріям ще потрібно буде голосувати двічі з тримісячною перервою. Тоді вже потрібно буде, щоб проєкт підтримали не менше 94 парламентаріїв з 141.
Лідер "Зорі Нямунаса" Ремігіюс Жемайтайтіс стверджував, що згадана поправка до Конституції не потрібна. За його словами, РФ та Білорусь використовують її для своєї пропаганди, а за потреби ядерні держави і так зможуть використовувати ядерну зброю для оборони Литви.
"Лише шляхом референдуму може бути змінена ця стаття Конституції", — стверджує лідер "Зорі Нямунаса".
Ігнас Вегеле, який входить до Змішаної групи членів Сейму, звернув увагу, що видана стаття Конституції говорить не тільки про ядерну зброю, а й забороняє наявність військових баз іноземних держав на території країни.
За його словами, Конституційний суд роз'яснив, що військові бази іноземних держав у Литві можливі, якщо вони створені союзниками та управляються та контролюються Литвою. Член Сейму зазначив, що такий підхід має діяти і щодо зброї масового ураження.
Голова опозиційної фракції "Союз Вітчизни-Литовські християнські демократи" Лаурінас Кащюнас стверджував, що ядерна зброя — один з найефективніших засобів стримування. За його словами, саме через нього холодна війна не переросла у "гарячу".
За його словами, відмова від заборони на зброю масового ураження не означає, що в країні мають намір розміщувати таку зброю, проте відкритий для цього шлях значно посилив би безпеку Литви.
"Росіяни на сильних не нападають", — стверджує парламентарій.
Голова Комітету з закордонних справ Сейму, соціал-демократ Ремігіюс Мотузас також наголосив, що Литва не повинна створювати перешкоди ядерному стримуванню НАТО та не повинна бути слабкою ланкою НАТО в регіоні.
"Литва має чітко показати союзникам та супротивникам, що захищатиме свою незалежність усіма засобами. Ми не можемо бути менш захищеними, ніж інші країни НАТО", – сказав він.
За словами Р. Мотузаса, зміна Конституції стала б одним з найсильніших сигналів, які знижують ризик військової агресії.
Нині у статті 137 Конституції написано, що на території Литви не може бути зброї масового ураження та військових баз іноземних держав.
Поправкою, що розглядається в Сеймі, пропонується просто відмовитися від цього положення.
Нагадаємо, понад 60 литовських компаній, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, асоціацій та держустанов підтримали введення в країні загального військового призову та зобов'язалися брати участь у підготовці її населення до війни.