Дискриминаторы. Меркель і Макрон домовилися ображати Східну Європу
19 червня капітани двох європейських флагманів - Ангела Меркель і Емманюель Макрон, уклали неформальний союз, провели зустріч у резиденції федерального уряду недалеко від Берліна. Переговори стали почасти і генеральною репетицією перед самітом ЄС 28-29 червня, і публічним оформленням давно очікуваного "змови". Французький президент ще під час передвиборчої кампанії і навіть раніше - у 2015 р., коли міграційний криза влаштувався на перших шпальтах газет та у виступах високого рівня в Євросоюзі, нахвалював канцлера ФРН за її політику, прихильність демократичним цінностям і інші милі серцю європейського ліберала, що піклується про збереження блоку як єдиної і могутньої структури, речі. Після перемоги на виборах контакти Макрона з Меркель почастішали. Перший візит - до Берліна. За три місяці Макрона у владі вони зустрічалися дев'ять разів. Нікому більш молодий французький лідер не приділяв стільки часу. А обговорити їм було що.
І ось у вівторок, 19 червня, вся ця підготовча робота, супроводжується дискусіями і компромісами, перейшла в стадію практичного втілення. Лідери окреслили парадигму ЄС і результат переговорів, викритий в заяву уряду Німеччини, зовсім не скидався на декларативний документ, підписаний у Пханмунджоме. Якщо історична зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина була відвертим шоу з не надто вже серйозним вихлопом, то зустріч Макрона і Меркель, навпаки, в перспективі матиме серйозний вплив на всю Європу, включаючи Україну.
Зустріч, зауважимо, проходила в замку Мезеберг, побудованому в 1739 р., яким один час володів Прусський принц Генріх, син короля Фрідріха II, основоположника пруссько-німецької державності. Монарх, запідозривши австрійців і росіян у змові, по суті дав старт Семирічній війні, вторгшись в Саксонію і взявши Дрезден. Початок кампанії ознаменувався низкою великих перемог. До речі, дуже символічно, чи не так? Якщо провести паралель з недавнім візитом Путіна в Австрію. Тільки прусські війська потім почали програвати битви, в результаті чого австрійці зайняли захоплений раніше Дрезден, а росіяни на час увійшли в Берлін. Ситуацію врятувала смерть імператриці Єлизавети.
Цікаво. Адже сьогодні Берлін теж зайнятий завоюваннями, але політичними - шляхом зміцнення Європи, а не її дроблення. І аналогічно Москва, в якій беззмінно править один чоловік, являє собою загрозу. Стабілізується ситуація в західній частині світу після відходу Путіна чи ЄС і Меркель, досі яка чинила опір, а потім і її наступник зазнають поразки? Може, і ні, бо Євросоюз, незважаючи на наявність інфекції євроскептицизму, як і раніше, "заточений" на єднання. Тільки потребує перезавантаження. До того ж, якщо Фрідріх воював з французами, то Меркель очолила досить міцний і ґрунтовний союз з президентом П'ятої республіки.
Так чого такого вони наговорили і напідписували в замку? Меркель і Макрон за фактом змалювали нарешті концепцію нової Європи. Два її базису - безпека та економіка. Перший неможливий без нормально функціонуючого другого фактора. Канцлер і президент виступили за створення Ради Безпеки ЄС, що, по-перше, є очевидною передумовою для створення загальної армії блоку. Макрон, зазначимо, ще 26 вересня 2017 р. під час виступу в Сорбонском університеті деталізував своє бачення сильної Європи - до початку 2020 років повинні з'явитися загальні оборонна доктрина, військова академія, союзні сили швидкого реагування і спільний оборонний бюджет. Перший крок, повторимося, до їх появи зроблений.
По-друге ж, Радбез виглядає в деякому роді калькою з одряхлілого оонівського прототипу, і, в принципі, таким і є. Німецько-французький тандем позначив Радбез ЄС як інструмент для координації з питань ООН. Тобто це і доповнення до РБ ООН, і щось схоже на надбудову, якщо не на альтернативу, покликану вдихнути життя в міжнародну переговорний майданчик, тільки з великим впливом старенької Європи. Тому як якщо Франція має постійне місце в ооновском Радбезі, то Німеччина - ні, і більше десятиліття домагається допуску в цей "коло обраних".
Що ще? Меркель і Макрон відносять до сфери проекту "Рада ЄС" боротьбу з тероризмом і пропагандою в мережі. А що ще більш важливо, в їх концепції є місце і Україні. Стабілізація ситуації на Донбасі і захист територіальної цілісності - в списку завдань органу, що поки існує в проекті. Тобто наша держава увійшла в число пріоритетів стратегії нової Європи з точки зору канцлера ФРН і президента Франції.
Звичайно, не обійшли вони стороною і міграційний криза, досі є причиною розколу в Євросоюзі і прапором євроскептиків і популістів. "Мають намір спільно і рішуче боротися зі вторинної міграцією в ЄС, зокрема шляхом зменшення стимулів для вторинної міграції, шляхом зміцнення співпраці між державами-членами", - йдеться в документі. Для Меркель ж питання мігрантів особливо актуальним у нинішніх внутрішньополітичних реалій. Лише днем раніше їй вдалося вибити у союзної ХСС і його лідера Хорста Зеехофера перепочинок до закінчення вищезазначеного саміту.
Міністр внутрішніх справ ФРН Зеехофер, нагадаємо, грозився в односторонньому порядку закрити двері перед біженцями без документів і мігрантами, чиї заявки на надання притулку вже розглядаються в інших країнах. Як писала "ДС", суперечка з партнером по коаліції створює ризик розколу більшості, а значить, перевиборів і потенційної втрати влади для ХДС/ХСС і догляду Меркель з політичної арени. Тому-то канцлер сьогодні з подвоєною енергією шукає шляхи для компромісу з Зеехофером в межах всього Євросоюзу.
Міграція, а також зміцнення військового потенціалу і українське питання - це складові заходів безпеки Європи. Поряд - це особливо відзначили Макрон і Меркель - з посиленням впливу ЄС на зовнішньополітичному поприщі. Економічна складова - це створення консолідованого бюджету єврозони, про що в Парижі та Берліні тлумачать теж досить давно. "Ми відкриваємо нову главу. Ми працюємо над тим, щоб забезпечити використання бюджету єврозони для посилення інвестицій, а також з метою зміцнення конвергенції в зоні євро", - сказала Меркель. А президент Франції додав, що нова узгоджена спільна бюджетна сфера єврозони буде діяти з 2021 р.
Все гранично ясно, чіткі терміни. Етап підготовчої роботи завершився, і тепер франко-німецький дует приступить до агітації лідерів інших учасників блоку і своїх співгромадян. Їм потрібно, щоб країни єврозони сказали "так" прийдешньої фактичної федералізації блоку. І саме в Мезеберге почали прокладати рейки для багатошвидкісний Європи. Так, Східна і частково Південна Європа будуть бунтувати, бо їх мають намір обмежити в праві голосу і визначити статус далеких родичів в Європейському союзі. З іншого боку, многоскоростная Європа дозволить зміцнити ядро блоку, на який будуть орієнтуватися не входять в єврозону країни. Подвійна інтеграція, якщо бажаєте. Комусь вистачить і просто членства в ЄС, хтось- за наявності відповідних можливостей і певних зусиллях - виявиться в "елітному клубі". Загалом, дивіденди, одержувані від Союзу, за франко-німецького плану, повинні корелювати з внеском до нього. Так що європейський політичний дискурс неминуче поповниться ще однією гарячою темою - дискримінацією за державним ознакою.
