• USD 40.6
  • EUR 43.5
  • GBP 51.7
Спецпроєкти

Віддати пас НАТО. Як Київ відмовляється від гарантій безпеки

Україні варто було б все-таки підтвердити свій намір отримати ПДЧ, навіть незважаючи на роздратування окремих надто обачних по відношенню до Росії членів Альянсу
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Йенс Столтенберг в Одесі. Фото: УНІАН
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Йенс Столтенберг в Одесі. Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

30-31 жовтня відбулися найбільші заходи по лінії співпраці України та Північноатлантичного альянсу. Для участі у засіданні Комісії Україна-НАТО в Україну прибув генеральний секретар організації Йенс Столтенберг, а також всі 29 послів Північноатлантичного Ради - представники входять до НАТО держав. Засідання, в якому брали участь також президент України, члени Кабміну, що відбулося 31 жовтня в Києві. Генсек Столтенберг виступив у Верховній Раді, а під час спільного підходу президента і генсека до преси сторони озвучили програмні заяви.

Візит символічно почався з Одеси - морського форпосту України. Представники НАТО, а також представник Північної Македонії, яка незабаром стане членом Альянсу, прибули в місто 30 жовтня. Спочатку генсек і посли разом з віце-прем'єром Дмитром Кулебой проінспектували місію Постійної групи протимінних дій НАТО, в яку входять суду з Болгарії, Італії, Румунії та Іспанії. Потім Столтенберг виступив перед курсантами Інституту військово-морських сил Національного університету "Одеська морська академія" - заклади, де, як підкреслив генсек, виховується "майбутнє цього флоту" і "наступне покоління українських лідерів". В ході виступу пролунав резонансний теза про те, що "у Росії немає права голосу" стосовно членства України в НАТО.

За словами Столтенберга комплексний пакет допомоги НАТО для України охоплює широкий спектр напрямків. Генсеком було виділено шість головних видів діяльності. В першу чергу - посилення демократичного контролю над збройними силами. Потім слідують поліпшення управління в армії, викорінення корупції в секторі безпеки і оборони, послідовна боротьба з кібератаками, нарощування зусиль у сфері військової освіти і підготовки. І в кінці, в останню сходинку генсек поставив те, що в Україні зазвичай ставлять на першу - заохочення до прийняття стандартів НАТО. Говорячи про двосторонню співпрацю України і НАТО, генсек підкреслив, що "це не вулиця з одностороннім рухом". Були відзначені заслуги України за вкладом в місії та операції НАТО за кордоном, зокрема, в Афганістані та Косово.

На наступний день заходу перемістилися в Київ. Практично у всіх з них керівництвом Альянсу підкреслювалася рішуча підтримка України, неприйняття російської окупації Криму і Донбасу, засудження провокаційної діяльності РФ в Чорному морі, захист територіальної цілісності нашої країни. Союзники також привітали прогрес України у проведенні ключових реформ, а президента Зеленського закликали закріпити цей прогрес.

Виступаючи в Раді, генсек заявив, що з нетерпінням чекає імплементації "Закону про національну безпеку", прийнятого в минулому році, який передбачає парламентський і громадський контроль по відношенню до органів безпеки і оборонним установами. Ще один пріоритет - реформа Служби безпеки, над чим працюють спільно з українськими колегами також і радники НАТО. Двері в НАТО традиційно, за словами генсека, "залишається відкритою", хоча "шлях до членства в НАТО не простий".

Центральним заходом, звичайно ж, стало засідання Комісії Україна-НАТО. Примітно, що буквально в останній момент Угорщина, яка в останні роки блокувала спільні заяви, зняла свої заперечення - і це вже сенсація і успіх для України. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто заявив, що Будапешт зняв своє вето, оскільки угорські пропозиції до документу були враховані. У цьому ж ключі Столтенберг закликав Україну ввести всі рекомендації Венеціанської комісії щодо прав національних меншин.

Що ж стосується суті рішень, то основними темами для розгляду стали ситуація з безпекою на сході України, процес реформ в країні і прогрес в партнерство між НАТО і Україною. Комісія розглянула пакет комплексної допомоги НАТО для України. Генсек Альянсу повідомив, що "через десять цільових фондів... буде виділено більше 40 млн євро на підтримку" нашої країни. Члени Альянсу підтвердили прихильність врегулювання конфлікту в Донбасі у відповідності з Мінськими угодами, підкресливши при цьому "значну відповідальність" Росії, яка також повинна їх виконувати.

Реклама на dsnews.ua

Росію закликали припинити будь-яку політичну, фінансову і військову підтримку бойовиків, припинити військове втручання в Донецькій і Луганській областях і вивести війська, техніку і найманців з території України, а також повернутися в Об'єднаний центр контролю і координації. Підкреслена необхідність повного і безперешкодного доступу місії ОБСЄ до всієї кордоні Росії і України. Роз'єднання сил навколо станиці Луганської зі сторони НАТО вітається. Більш того, як випливає з тексту спільної заяви Комісії Україна-НАТО, підтримуються також зусилля по здійсненню роз'єднання в інших визначених районах.

Не обійдена увагою і ситуація в окупованому Криму. Союзники глибоко стурбовані порушеннями прав людини "проти всіх українців, включаючи кримських татар". Росію закликають надати доступ до Криму міжнародним моніторинговим організаціям. Захоплені судна потрібно повернути, як і всіх громадян України, які були незаконно затримані. Безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і свобода судноплавства повинні бути забезпечені.

Однією з головних інтриг, пов'язаних з візитом генсека і послів НАТО, була тема можливої повторної подачі Україною заявки на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Як відомо, заявка була подана Україною ще в 2008 р., однак за фактом анульована внесенням змін до Конституції при екс-президенті Януковичі. В грудні 2014-го почався відлік нового етапу. Столтенберг заявив тоді, що Україна все-таки може стати членом Альянсу, НАТО розгляне відповідну заявку, якщо вона буде подана. У тому ж місяці в 2014 р. Рада проголосувала за закон, який скасовує позаблоковий статус.

Потім у березні 2018-го НАТО офіційно визнало прагнення України отримати членство в Альянсі і надала їй статус країни-аспіранта. Цей статус означає, що Україна офіційно задекларувала свій інтерес до приєднання та запрошення до Інтенсифікованого діалогу з НАТО. Нарешті, у лютому 2019-го були внесені і вступили в силу відомі зміни до Конституції, які закріплюють прагнення нашої країни стати членом ЄС і НАТО.

Після зміни влади в Україні як всередині країни, так і серед союзників в Альянсі виникають закономірні питання щодо спадкоємності українського зовнішньополітичного курсу. Як можна зрозуміти з різних джерел, ідеї перезавантажити відносини виникли одночасно і в Києві, і в Брюсселі. Як варіант розглядається можливість об'єднання всіх різнорідних програм співробітництва України з НАТО в одну, і начебто навіть Україна стане першою країною, на якій буде відпрацьовуватися подібна модель відносин НАТО з іншими країнами. Однак цей варіант нічого не прояснює щодо ПДЧ.

Не секрет, що опозиція до надання Україні ПДЧ є всередині НАТО з боку окремих країн Альянсу. Очевидно, саме тому президент Зеленський постарався максимально лаконічно сформулювати своє ставлення до цієї проблеми, заявивши на спільній прес-конференції з Столтенбергом, що Україна концентрується на проведенні реформ "не знімаючи з порядку денного і План дій щодо членства". "Ми готові доводити - Україна заслуговує цей формат", - сказав президент. Але перед цим в Одесі віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з генсеком НАТО прямим текстом заявив, що уряд України нову заявку подавати не буде.

Хоча Україні з точки зору логіки захисту своїх інтересів слід було б підтвердити свій намір отримати ПДЧ, навіть незважаючи на роздратування окремих надто обачних по відношенню до Росії членів Альянсу. Мова йде про те, чи готова наша країна поступитися тиску Росії і відмовитися від євроатлантичної порядку, чи все ж членство в Альянсі залишається в числі наших зовнішньополітичних пріоритетів. І якщо вірно друге - то необхідно перекинути м'яч на бік Альянсу. Це дало б можливість почати розмову про конкретні терміни вступу в НАТО. Розвивати сумісність і переходити на стандарти Альянсу - це добре і правильно. Але треба розуміти і перспективу.

    Реклама на dsnews.ua