Навіщо Захід поставив сирійський ультиматум Кремля
Західна коаліція, яка прагнула покінчити з кризою в Сирії, а головне знизити вплив Москви у цьому регіоні, чітко окреслила ультиматум російській стороні, який повинен підштовхнути Кремль до припинення зривів процесу мирного врегулювання конфлікту в країні. З вуст деяких політиків вищого ешелону різних країн минулої прозвучали тези про поділ Сирії, відхід Башара Асада з поста президента і проведення там наземної операції.
Так, глава оборонного відомства Ізраїлю Моше Яалон і керівник "Моссада" Рам Бен-Барак наголосили, що єдиним виходом з кризи є поділ Сирії за національною та релігійною ознакою. Росія в свою чергу відповіла на заяви Єрусалиму в типовій для російських дипломатів манері - "сам дурень". 14 лютого Лавров на зустрічі з главою МЗС Ізраїлю Ципі Лівні на полях Мюнхенській конференції з безпеки говорив про визнання РФ права Ізраїлю забезпечувати власну безпеку і боротьбу з терором (цей дипломатичний реверанс пов'язаний зі скандалом про постачання Росією зброї бойовикам "Хезболли"), але "підколов" Зливи: мовляв, розморожуйте мирний процес і дотримуйтеся принципу двох держав для двох народів. Лавров натиснув на болючу для Ізраїлю палестинську мозоль і рекомендував повернутися до кордонів 1967 року - до окупації Ізраїлем ряду територій. Позиція Єрусалиму по Сирії не є суто особистою, а відображає загальний напрям у зовнішній політиці західних союзників, бо слова Лаврова - це лише спроба натякнути Ізраїлю, що тому слід тримати себе в руках, враховуючи його войовничих сусідів і вплив Москви на них.
Але повертаючись до сирійської теми, відзначимо, що не так прямо, але гранично ясно щодо Асада висловився і міністр закордонних справ великої Британії Філіп Хеммонд, на думку якого, у президента Сирії і його оточення "немає сил, мощі і організаційних ресурсів, щоб взяти ці райони під свій контроль, тому ситуація в деякому розумінні тупикова". Ні Яалон, ні Хеммонд не вірять в успіх запланованого режиму припинення вогню у Сирії, рішення про встановлення якого було прийнято вночі 12 лютого на засіданні Міжнародної групи підтримки Сирії в Мюнхені. Глава британського Мзс покладає відповідальність на Росію, що і зрозуміло, оскільки Москва під час цих переговорів залишила за собою право наносити авіаудари в Сирії. Той же Лавров сказав, що цілями будуть "Ісламська держава" і "Фронт ан-Нусра", хоча це сумнівно, адже, як помітили раніше представники міжнародної коаліції по боротьбі з ІГ, на джихадистів припадало лише 12% бомбардувань російської авіації.
Один з учасників зустрічі - високопоставлений французький дипломат зазначив, що Москва "приймає політичні ризики, з цим пов'язані". Тобто Росії на даний момент режим припинення вогню абсолютно не потрібен, а значить, у недавньому повідомленні інформагентства Associated Press, що посилається на американських чиновників, є резон. AP написало, що Кремль погоджується на світ з 1 березня, а США, які вимагають негайного припинення вогню, переконані, що залишився, росіяни використовують з "користю" - спробують знищити сирійську опозицію, яку підтримує Захід. На підтвердження цього виступає і озвучене Асадом намір взяти під контроль абсолютно всю територію Сирії. "Нелогічно говорити, що є така частина нашої землі, від якої ми відмовимося", - сказав сирійський президент, обвинувачений світовим співтовариством в скоєнні багатьох злочинів проти людяності.
Ясна річ, що США, Європу і союзні країни Близького Сходу такий пасьянс не влаштовує. Так, міністр закордонних справ Саудівської Аравії (Ер-Ріяд - головний опонент Тегерана в регіоні) Адель аль-Джубейр, приєднавшись до Яалону і своєму британському колезі, 14 лютого заявив, що Асад влада не збереже навіть за підтримки Москви і Ірану. Саудити до всього іншого підкріплюють свої слова діями - проведенням спільної з турками наземної операції в Сирії. 13 лютого турецький глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу поінформував, що саудити направили сухопутні сили і винищувачі на військову базу Інджирлік" в Туреччині. Міністр також підкреслив, що чіткого плану щодо проведення операції в Сирії ще немає, тим самим подавши Росії можливість скорегувати свою поведінку.
Штати спочатку демонстрували скептицизм з приводу цієї операції, але в той же день, коли Чавушоглу повідомив про перекидання саудівських військ, американський держсекретар Джон Керрі остаточно сформував загрозу її проведення. Провал мюнхенських угод, за його словами, веде до введення додаткових військ "з інших країн". Ось ці "інші країни" також залишають Штатам простір для маневрів, зокрема для потенційного участі американських військ у цій операції. До того ж на наступний день керівник Вищого комітету по переговорам (NHC), однієї з найвпливовіших груп сирійської опозиції, Ріяд Хіджаб виступив з відповідним закликом до Вашингтону. Успішно реалізована військова операція і поділ держави за релігійною і національною ознакою можуть призвести до того, що Москва або залишиться без військових баз в Сирії, або в підтримці де-факто припинив існування держави для Росії вже не буде ніякої вигоди і сенсу. У будь-якому випадку Кремль понесе геополітичні, геостратегічні та іміджеві (насамперед мова йде про внутрішній споживачі продукту під назвою "велич Росії") втрати.
Іншими словами, американці, британці, ізраїльтяни, саудити і турки відправили сигнал Москві. Нині ж Володимиру Путіну і його оточенню необхідно вирішити - прийняти цей ультиматум або піти на подальшу ескалацію, закручувати ще сильніше спіраль протистояння з США, НАТО та Євросоюзом. Закріплювати можливе угоду або може навіть "приймати капітуляцію" ймовірно буде сам король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд, який, за повідомленнями ЗМІ, збирається відвідати РФ. Дата візиту поки невідома, що також наштовхує на думку про надання Росії часу для роздумів. З іншого боку, можливо, що цієї поїздки і не буде, якщо Кремль відкидає вимогу Заходу.