Майстер-клас від старого вампіра. Чому зняття Протасевича з рейсу Ryanair — перемога Лукашенка

На тлі спрощення політики до рівня бейсбольних бит Лукашенко демонструє мистецтво фехтування. Звісно, теж голоблею, оскільки шпаги зараз не знайти, — але майстерно

Рейс Ryanair з Афін (Греція) до Вільнюсу (Литва) з білоруським опозиційним журналістом Романом Протасевичем на борту був змушений здійснити посадку в Мінську / EPA/UPG

Коли пил і емоційний сплеск, викликані операцією білоруських спецслужб, вляжуться — а це трапиться незабаром — перед нами постане картина оновленого розкладу сил, як в Білорусії, так і навколо неї. Розклад цікавий, багатообіцяючий для розумного гравця, хоча команди, що стоїть сьогодні при владі в Україні, це, ймовірно, не торкнеться.

Тут і далі я цілком свідомо використовуватиму назву "Білорусія" замість прийнятої останнім часом "Білорусі" і похідні від нього. Те, що відбувається зараз у наших сусідів, цілком виправдовує повернення до радянської орфографії. Скажу більше: зворот "в Україні", що став маркером нашої незалежності і свободи, теж має неабиякий шанс слідом за "Білоруссю" перетворитися на... Втім, це окрема тема, тож не будемо відволікатися.

Власне, посадка

Отже, що ми бачимо, відкинувши емоції? Перше і головне: дії білоруської сторони були законні — і за формальним правом, і за прецедентом. Перемагаючи природне і цілком справедливе обурення, розберімося. Анонімний дзвінок про закладену бомбу білоруські диспетчери отримували? Навіть не сумнівайтеся, і запис дзвінка нададуть. Вже порушено кримінальну справу в зв'язку з неправдивим повідомленням про замінування. Можливо, в якості вишеньки на торті, буде виявлений і той, хто дзвонив — хоча, звісно, це вже дуже товстий троллінг. Але Лукашенко може дозволити собі трішки побешкетувати — не все ж йому бути смертельно серйозним.

Що зобов'язані зробити диспетчери, отримавши такий дзвінок? Садити літак, що перебуває в їхній зоні відповідальності, без жодних варіантів! Рахунок йде на хвилини: якщо літак ще не вибухнув, то, можливо, бомба повинна спрацювати під час посадки або на підході до Вільнюсу. А можливо, в неї просто не спрацював детонатор — але він може спрацювати будь-якої миті. Словом, якщо виходити з того, що повідомлення про бомбу може бути правдивим — а диспетчери зобов'язані виходити з цього, їхнє право наказати екіпажу йти на посадку прописано в усіх інструкціях і міжнародних угодах про повітряний рух. Винищувач, піднятий для супроводу рейсу, — також часта в подібних випадках обережність. А раптом у них там рвоне, але літак не впаде, а залишиться без зв'язку або взагалі без електроніки? В цьому разі пілот винищувача, що супроводжує, зможе доводити до пілотів рейсу необхідну інформацію, наприклад, похитуючи крилами свого апарату, або жестикулюючи з кабіни. Така підстраховка доречна — адже життя людей понад усе. Ну, а те, що серед пасажирів, висаджених для огляду — що теж логічно, випадково опинилася людина, яку розшукують в Білорусії, так мало які бувають збіги? Заарештували його, до речі, не в літаку, а на білоруській території. В чому проблема?

Чи міг Протасевич повпиратися й відмовитися виходити з салону? В принципі, міг, додавши пару перчинок до скандалу, оскільки насильницьке вилучення його з літака в тому разі, якби екіпаж був проти цього, створило б ситуацію, яка юридично допускає подвійне тлумачення. Але, по-перше, 99 шансів зі ста, що екіпаж не став би нариватися на неприємності. По-друге, якщо ситуацію можна було б постфактум тлумачити двояко юридично, то пара ребер, зламаних одразу, при швидкісному спуску з трапа — штука однозначна, і в умовах СІЗО, де медична допомога відсутня як опція, вкрай неприємна. І колишній головний редактор NEXTA — а Роман Протасевич пішов з цієї посади ще восени 2020 року, прийняв розумне в даній ситуації рішення — не чинити опір.

Таким чином, з формальної юридичної точки зору Лукашенко пред'явити нічого. Так, всі розуміють, що і дзвінок, і посадка, й інформація про те, що Протасевич летить саме цим рейсом, були деталями операції КДБ РБ із його захоплення. Але розуміти — не означає довести.

Що стосується прецедентної практики, то позиції Лукашенка тут взагалі непробивні. Згадаймо, що щось подібне збиралася зробити і Україна, посадивши в Києві рейс, що вилетів з Мінська, і захопивши групу вагнерівців. І прецедент повернення до Києва в 2016 році літака "БелАвіа" — державної, між іншим, компанії, а не безрідного лоукостера, щоб зняти з рейсу антімайданівця Армена Мартиросяна, теж був. До речі, Мартиросяна майже відразу, без шуму, відпустили, наче його повернули за забутим пакетом з українськими гостинцями, який він мав комусь передати в Москві.

Можна згадати й про посадку в Австрії в 2013 році літака президента Болівії — знову ж таки, не лоукостера, а дипломатичного транспорту. Нагадаю, літак посадили після того, як Франція й Португалія раптово відкликали дозвіл на використання свого повітряного простору, запідозривши, що Ево Моралес надумав вивезти своїм особистим бортом оголошеного США в міжнародний розшук екс-співробітника АНБ і джерела WikiLeaks Едварда Сноудена, видачі якого вимагав Вашингтон. Причому австрійські правоохоронці літак обшукали, наплювавши на міжнародне право. Можна пригадати ще з десяток-другий менш відомих, але за змістом цілком аналогічних випадків, на тлі яких дії білорусів виглядають бездоганно коректними.

Звісно, це не завадило підняти гучний скандал. Можливо, проти Білорусії й особисто проти Лукашенка впровадять і якісь санкції. Але з юридичної сторони такі санкції будуть абсолютно незаконні.

Чому саме Протасевич?

Версію про випадковість відкинемо відразу. Ясно, що Протасевича цілеспрямовано вели, отже, потрібен був саме він. І, мабуть, дуже потрібен, оскільки для такої операції необхідні серйозні ресурси. Що ж такого цінного в екс-головному редакторі NEXTA?

Авжеж, інформація, якою він володіє! Наприклад, про те, хто реально фінансував NEXTA, коли з музичного проекту Степана Путіла на YouTube вона раптово стала "набувати ознак опозиційного медіа", у вигляді "розслідувань про зловживання влади" і критичних матеріалів про білоруські реалії. Такі ознаки завжди вимагають вкладення коштів, і чималих, а "журналістські розслідування", якщо мова не йде про аналіз відкритої інформації доступної в Мережі, майже в 100% випадків є сливами спецслужб. І ось ці питання: хто давав гроші і хто зливав інформацію, до того ж, в найгарячіший час, коли протести не пішли ще на спад, Протасевичу зараз і ставлять.

Щоб було зрозуміліше: не можна виключити ймовірність, що інформаційний супровід протестів, так само як і керівництво ними були майже відразу перехоплені ГРУ ГШ РФ, яке і розгойдало ситуацію, щоб потероризувати Лукашенка, який став занадто незалежним. Докладний аналіз можливих зв'язків між опозиціонерами й кожною з трьох конкуруючих російських спецслужб — ГРУ, СВР і ФСБ, які люто підставляють одне одного, тема велика і теж вельми окрема. Якщо зовсім коротко: прямих доказів немає і не може бути, і не факт, що тут допомогло б і відкриття архівів. Але фактів, які можуть бути витлумачені як непрямі докази таких контактів, — хоч греблю гати. На підставі такого масиву непрямих доказів будь-який суд виніс би вердикт "винен". І ТГ-канал, і самого Протасевича могли використовувати наосліп, але він міг співпрацювати з росіянами і свідомо, з самого початку, або з якогось моменту. Це вже незначні деталі. У будь-якому разі йому відома маса цікавих фактів, та й просто чуток про джерела фінансування NEXTA. Зараз він їх згадує, і згадає всі до єдиного, оскільки, на жаль, мнемоністи з КДБ — в певному сенсі дуже талановиті хлопці. Цей масив інформації дозволить Лукашенку уточнити позиції різних веж Кремля, що вкрай важливо для виживання і режиму Лукашенка, і його особисто.

Другий масив інформації — офіційні свідчення Протасевича, які йому напишуть і змусять визубрити так, щоб відскакувало від зубів, які, з урахуванням публічності майбутнього процесу, йому поки що збережуть. Це створить воронку, до якої, як до пастки мурашиного лева, можна буде ловити білоруських опозиціонерів — не всіх підряд, звичайно, а, так, мірою потреби.

Коли Протасевич буде вижатий досуха, виступить на з викриттями суді, публічно покається, а потім, вже перебуваючи під вироком, буде дожатий, постане питання про його подальшу долю. Чи його стратять або навіть посадять на реальні 15 років? Історія вийшла занадто гучна, щоб Лукашенко втратив можливість продемонструвати "людське обличчя" і шанс поторгуватися.

Швидше за все, Протасевичу, який покається, вліплять 15 років (смертна кара тут буде явним перебором), після чого, "з гуманних міркувань", поступаючись численним проханням громадських і урядових організацій, і, зрозуміло, за м'якого посередництва Росії, його обміняють на кого-небудь із в'язнів на заході. На Віктора Бута — навряд, не той калібр, а на Костянтина Ярошенка — цілком може бути. Того за 11 років теж вичавили, і утримувати його американцям сенсу немає, а попіаритися на "порятунку життя людини" і Росія, і США будуть зовсім не проти. Звільнений же Протасевич приєднається до сонму білоруських опозиціонерів в ЄС, що протистоять мінському диктаторові. Не виключено, що й до мережі російської агентури в їхніх лавах, але це зовсім не обов'язково.

Чудесний порятунок Протасевича дозволить засунути в тінь незручну для всіх — для Лукашенка, для проросійської "опозиції режиму" і навіть для Заходу, якому не потрібен неконтрольований конфлікт із Мінськом, тему неврятованих рядових учасників протестів: забитих до смерті, зниклих без вести і померлих у в'язниці. Якщо качати цю тему всерйоз, то і заходів щодо Лукашенка треба вживати дуже серйозних. Але нічого серйозного ані ЄС, ані США зробити не можуть: немає механізмів, та й невигідно комерційно. Тож, тему краще пом'якшити і замести під килим.

В принципі, це все, що можна сказати сьогодні про Протасевича та його подальшу долю. Випадковості — так, можливі, аж до загибелі в СІЗО. Можливі й додаткові деталі сценарію, на кшталт долі Софії Сапеги, дівчини Протасевича, громадянки РФ, студентки магістратури Європейського державного університету (ЄГУ) у Вільнюсі за програмою "Міжнародне право і право Європейського союзу", яку зняли з рейсу разом з ним. Але загальна картина зрозуміла, що називається, до нуля.

Протасевича, якщо його використовували втемну, по-людськи шкода: ситуація, в якій він опинився, пекельно кепська. Але поки є досить відмінні від нуля шанси, що для нього ця історія закінчиться не надто сумно.

Реакції і стурбованості

Це найцікавіше. З точки зору формально-юридичної Лукашенко в цій історії чистий, що ангел, але інформаційний простір повниться закликами до покарання. Покарати — це запросто, і вже є ідеї, за що: наприклад, за те, що пілот білоруського "мігу", нібито, погрожував збити лайнер в разі непокори — але це ще треба підтвердити. До слова, навіть якщо погрожував у відповідь на спроби непокори білоруським диспетчерам в зоні їхньої відповідальності, то все одно діяв законно. Хоча навряд чи в таких погрозах була потреба.

Іншими словами, будь-які санкції проти Лукашенка особисто і проти офіційного Мінська в цій ситуації розхитають і без того старе міжнародне право ще сильніше, на радість усім диктаторам світу. Втім, не тільки диктаторам. Сучасні демократичні лідери давно й із заздрістю дивляться на Путіна, на Сі Цзіньпіна, на Лукашенка, і навіть на Кіма. Вони теж так хочуть, якщо й не так розкішно, то хочуть хоча б урізати неабияк обридлі всім шановним людям права і свободи, що заважають економічно вигідній Realpolitik.

Гаразд, нехай Лукашенка піддадуть санкціям — і навіть зуміють якось, хай би й криво, обґрунтувати їх правомочність. Але яким саме? Чи стануть облітати РБ стороною? У білоруського диктатора це викличе тільки сміх: то так вам і треба! Витрачайте тепер ресурси, час і пальне — це вам кара за ваші образи на мою адресу. Закриють всі рейси до Мінська? Дуже сумнівно, комерційні інтереси переважать. Якщо й закриють частину рейсів — не біда, організовують транзит через Росію — через той же Калінінград. І навіть "БелАвіа", якщо треба, перетворять на формально приватну компанію. Ото й усе...

Перестануть торгувати з Білорусією? Ага, от просто зараз і перестануть. Вкотре висловлять стурбованість і обізвуть Лукашенка "самопроголошеним президентом"? Йому на це плювати. З висоти його 27 років при владі такі обзивальщікі — просто пігмеї. Так вампір, віком років у 600-700, міг би поблажливо поглядати на людську метушню.

Тепер про плюси. Для Лукашенка вони очевидні. По-перше, в протистоянні з опозицією — неважливо вже, кому підконтрольною, але йому все одно неприємною, він, як пушкінський дядько, поважати себе примусив. Кожен з опозиціонерів зараз прикине ситуацію до себе — й багато хто внесе корективи до своїх висловлювань і писань, ставши поводитися акуратніше. Це й буде ситуація, коли дядько "найчесніших правив".

По-друге, Лукашенко дав пас Москві, заодно прояснивши тонкі моменти у відносинах з окремими російськими відомствами. Тонкі моменти покладуть поки в папочку — і дістануть у певний час, а зараз Москва, відіграючи свій пас, продемонструє здатність пом'якшувати круту вдачу і приборкувати праведний гнів батька, не без вигоди, природно, для себе.

Як бонус Лукашенко, можливо, отримає деякі додаткові бар'єри в комунікації між Білоруссю і ЄС, які будуть йому тільки на руку.

Хто і як відпіариться на цій історії — питання не особливо цікаве. Всі, кому належить, уже відпрацьовують свої номери на публіку, засуджуючи, висловлюючи занепокоєність, або, навпаки, підтримуючи мінську владу. Єдине, що тут цікаво — це реакція України.

Розумною реакцією була би стримана миролюбність, заклик до гуманного ставлення до Романа Протасевича й м'яка пропозиція посередництва у примиренні мінської влади і зарубіжної опозиції. Об'єктивно Україні дуже вигідні рівні — без підлещування й провокацій, але з готовністю відповісти на удар — відносини з Мінськом, а Лукашенку вигідна українська лазівка із задушливих російських обіймів. Ба більше, якби нинішня команда була здатна на розумну політику в українських інтересах, подібний курс щодо Мінська був би взятий ще рік тому. Але розумна політика — це не шоу, тобто, не та галузь, у якій сильна команда Володимира Зеленського. Відтак, найімовірніше, Україна влізе у цю сварку на загальній хвилі, без усякого прорахунку можливих вигод і негативних ефектів, просто за принципом "всі заволали — й ми кричимо".

Тим часом, в натовпі "всіх", які підняли зараз галас, немає ніякого "ми", а є тільки безліч "я". Практично всі, хто висловився із засудженням Лукашенко — або, навпаки, на його підтримку — явно відпрацьовують власні, легко прораховані інтереси. Дуже шкода, що Україна, очевидно, не ввійде в число цих егоїстичних прагматиків-індивідуалістів.

P.S. Коли матеріал був уже написаний, з Мінська прийшла новина: рейс Lufthansa на Франкфурт затриманий через дзвінок про мінування, пасажирів висадили для повторного огляду речей. Схоже, того, хто телефонував — причому, того ж, шо минулого, що цього разу, — все-таки знайдуть. Лукашенко вирішив потролити європейців на повну котушку.