Зірвати Брекзит. Коли Британія передумає йти з Європи

Після провалу переговорів з Брюсселем політичне життя Великобританії взяла курс на нові (умовно "дострокові", хоча визначених термінів місцевою політичною традицією не встановлюється - втративши більшість, кабінет йде у відставку) парламентські вибори.

Політичне садо-мазо

Фіаско з "м'яким Брекзитом", щоправда, поки що неостаточне, оскільки надії на виправлення ситуації ще залишаються, - лише спусковий гачок політичної кризи на острові. У червні минулого року консерваторам під керівництвом Терези Мей не вдалося взяти однозначної більшості на оголошених нею ж самою (прем'єру хотілося стати самостійною фігурою, а не наступницею Девіда Кемерона) дострокових виборах. Також вона хотіла затвердження в якості керуючої Брекзитом в тій формі, в якій вона його бачить, - довгого процесу з максимально щадними умовами, транзиту Великобританії в статус відносин з ЄС, схожий, скажімо, з норвезьким.

Але Мей ледве втримала владу, від відчаю заручившись підтримкою невеликої групи юніоністів з Північної Ірландії, тобто місцевих політиків-протестантів, які підтримують знаходження Ольстера в Північній Ірландії. Здавалося б, кабінету варто було в такому випадку проводити найменш конфліктний, тихий курс, не розгойдувати човен. Однак ці рік і чотири місяці були, на жаль для Мей, були витримані в абсолютно інший, рваною динаміці і стилістики. Відразу після виборів вона позбулася найближчих радників, які взяли на себе відповідальність за низький результат торі.

Потім був скандальний візит Дональда Трампа, разверзающийся пекло в російському питанні (риторикою тут не відбудешся, Великобританія потребує глибокого чищення від пустив у країні коріння російського криміналу). І, нарешті, розкол уряду через проекту м'якого виходу з ЄС (представленого на конференції в Чекерс), який праві союзники прем'єра назвали капітуляцією. На їхню думку, Лондон позбавляється голосу в європейських справах, але при цьому продовжує залежати від ЄС навіть у змінах власних законів.

Праві торі, ведені більш або менш виразним Борисом Джонсоном (у якого, правда, поки немає простих шляхів очолити партію - треба, щоб Мей пішла чи програла вибори), не оцінили поступок ЄС. Наприклад, того, що Брюссель засекретив суму потенційних британських компенсацій за вихід, а також того, що ця сума явно не так велика, як спочатку передбачалося. Очевидно також, що ідеологічні вожді Брекзита переоцінили значення Великобританії в економіці ЄС - виявилося, що Лондон набагато більше залежить від партнерів по спілці, ніж вони від Великобританії. Цікаво, як в черговий раз спрацював деструктивний мем "ми всіх годуємо", зруйнував вже не одна держава. Тепер сепаратисти хотіли б сховатися за спинами виборців, переконуючи їх у тому, що раз політичний мазохізм не вдався, то треба спробувати політичний садизм - різкий односторонній розрив усіх зв'язків з континентом.

Можемо повторити

Сама Тереза Мей вважає, що переговори щодо угоди про вихід країни зі складу Європейського Союзу затихли. Про це вона заявила в спеціальному відеозверненні після зустрічі з лідерами країн - членів ЄС в Зальцбурзі, яке опубліковано в Twitter. "Дональд Туск зазначив, що наші пропозиції можуть підірвати єдиний ринок. Він не пояснив причин та не надав альтернативного пропозиції. Отже, ми зайшли в глухий кут", - сказала Мей. Схоже, мається на увазі те, що не можна брати участь у єдиному ринку на тих умовах, які хотів би Лондон - так, Норвегія і Швейцарія не рвуться в члени ЄС, але і не вимагають для себе особливої ролі.

Але примітно, що Мей вже усвідомлює: нинішня лінія Лондона практично неминуче призведе до розвалу Великобританії. Так, прем'єр-міністр підкреслила неприпустимість економічного відділення Північної Ірландії від решти великої Британії, а також варіанту, при якому країна залишиться в європейській економічній зоні і продовжить підкорятися всім європейським правилам.

Іншими словами, позиція британського кабінету дещо посилилася в догоду радикалам, але якось зовсім не вчасно. Прем'єр-міністр очікує, що ЄС пояснять, що конкретно заважає досягненню угоди, і запропонують альтернативи. Цей дивний теза нагадує нав'язливі дзвінки один одному розпалися пар, які намагаються склеїти розколовся посудину колишніх стосунків.

Проблема, загалом, в самій Великобританії і політиці її уряду, який намагається осідлати хвилі громадської думки. Але не факт, що кабінет правильно їх інтерпретує. Приміром, Мей також нагадала про те, що вона категорично відкидає ідею проведення другого референдуму про Брекзите. І дуже даремно, оскільки саме в цьому напрямі почав розвертатися корабель суспільних настроїв. Адже менше ніж тижнем раніше до повторного голосування закликав мер Лондона лейборист Садок Гаман Хан.

Нещодавно гарантувавши собі нове висунення партією в мери, Хан все частіше кидає виклик партійному лідеру Джеремі Корбину, застряглій в антиглобалізаційних фобіях комуністів часів холодної війни і боротьби з ізраїльською вояччиною".

"Ми стоїмо перед справжнім ризиком - погана угода або її відсутність. Обидва варіанти завдали б величезної шкоди Лондону і Сполученого Королівства", - Хан написав у своєму мікроблозі в Twitter 15 вересня. Далі, у колонці для британської газети The Observer, мер британської столиці зазначив загрози, які несе Брекзит. "Я не вірю, що Мей володіє повноваженнями для того, щоб настільки грубо піддавати небезпеці економіку і джерела доходу людей", - зазначив Хан.

Проблему широко обговорюють і мастодонти британської та глобальної політики, зокрема, історично найбільш успішний лідер лейбористів Тоні Блер. За його словами, протягом найближчих п'яти років Великобританія може переглянути своє рішення про вихід з ЄС. Цей прогноз екс-прем'єр-міністр Сполученого Королівства зробив, виступаючи на 15-й зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) "Майбутнє покоління всього". "Зроблю один прогноз, а через п'ять років побачимо, помилився я: Європа виживе, Європа буде процвітати, і Великобританія скасує своє рішення про Брекзите", - сказав він.

Блер нагадав, що після Другої світової війни Європа об'єднувалася заради підтримки миру, однак перебування в ЄС дає і інші значні переваги. "Ми мали 60 років миру - це дуже серйозне досягнення... Але головна мета існування Європи сьогодні - бути сильними", - сказав він і додав, що для протистояння можливому тиску з боку трьох країн-гігантів - США, Китаю та Індії, країн середнього розміру слід триматися разом.

Цікаво, що Росія серед країн-гігантів названа не була. Втім, картини з імітаційних виборів у великих російських провінціях, які Кремль якимось чином примудрився програти, показали світу обнищавшую і розорену мілітаристською політикою Путіна країну, в який-то мірі пояснюють, чому це так.

Між тим опозиція теж намагається розплутати клубок Брекзита, сплетений недалекими екстремістами під впливом російських спецслужб. Політичний Лондон шукає альтернативу існуючим варіантом Брекзита, який відкинув ЄС.

25 вересня лейбористи затвердили свій план. Серед пропозицій - знову-таки новий референдум і дострокові вибори в парламент перед розробкою нової угоди.

Консерватори тим часом розглядають більш жорсткі домовленості з прикладу відносин ЄС з Канадою (та тільки ЄС не має наміру нічого подібного підписувати - процедура передбачає старт всього процесу з самого початку і ніяк інакше. Нагадаємо, що Україна йшла до нинішнього угоди не менше шести років).

Виборами за Брекзиту

Терезу Мей, втім, не влаштовує жоден з варіантів: вона як і раніше вважає "план Чекерс" найбільш вдалим. Проблема в тому, що на неформальному саміті глав держав і урядів ЄС у Зальцбурзі його просто засміяли. Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що пропозиції Лондона в існуючому вигляді "не є прийнятними, особливо в тому, що стосується економічної сфери". Голова Європейської ради Дональд Туск назвав позицію британського прем'єра "на подив жорсткою і фактично безкомпромісною".

Тим часом навіть Лондонська фондова біржа офіційно визнала Польщу розвиненою країною, а сепаратизм вдарив по повсякденного життя британців. Зокрема, Лондон був змушений заявити, що прийме односторонні заходи для підтримання стабільної роботи своїх установ" у разі відсутності угоди про подальшу співпрацю з Євросоюзом.

Ця декларація - відповідь на багатолюдний лондонський мітинг: громадські активісти занепокоєні, що в Британії виникне гострий дефіцит медикаментів в разі, якщо угода з ЄС не буде досягнуто. Британські власті намагаються послідовно розвіювати страхи населення і наполягають, що це угода, швидше за все, буде досягнуто, хоча невідомо коли і невідомо ким.

Тим більше що тепер Мей загрузла ще й в обговоренні торгових питань з президентом США Дональдом Трампом на полях Генасамблеї ООН. Але наскільки конструктивно спілкуватися на тему Брекзита з Трампом - невідомо. Мей в його очах - зрадниця великого справи розвалу глобалізації та регіональної інтеграції. Швидше за все, президент США запитає британського прем'єра про здоров'я Бориса Джонсона.

За цих обставин не дивно, що, як пише The Sunday Times, радники Мей таємно почали готуватися до можливих дострокових виборів до парламенту чи не в листопаді, поки її світлий образ зовсім не згас (хоча з антирейтингом там ситуація важка, вона поступається мало не всім помітним торі).

Мета зрозуміла - врятувати переговори з континентом і зберегти посаду прем'єра для Мей. У команді вважають, що за допомогою виборів отримають підтримку нового плану по виходу Великобританії з Євросоюзу. При цьому сама Мей готова піти у відставку наступного літа, щоб уникнути вотуму недовіри в уряді. Що ще більше заплутує ситуацію - навіщо ж тоді голосувати за неї і торі через один-два місяці? На сьогоднішній день рейтинги обох партій практично рівні, але золотою акцією володіє відродилася Ліберально-демократична партія. Яка на цей раз, швидше за все, об'єднається з лейбористами. Однак представляється, що до того часу керівництво обох ключових політичних сил - консерваторів і лейбористів - пройде крізь зміни і перестановки, оскільки з ситуацією воно явно не впоралося.

У Брюсселі ж спокійно спостерігають за тим, що відбувається, оскільки нічого несподіваного для континенту в цьому відношенні не відбувається.