Суд у Вільнюсі вирішив допитати Горбачова у справі про криваві події 1991 року
За даними литовських властей, при спробі штурму радянськими військовими 13 січня 1991 року телевежі і будівлі Комітету радіо і ТБ у Вільнюсі загинули 14 чоловік, 31 отримав важкі поранення, понад 1000 людей отримали поранення інших ступенів тяжкості.
Справа щодо цих подій було порушено прокуратурою Литви на початку 1990-х. У 2010 році по справах щодо 23 підозрюваних (більшість з яких росіяни, а двоє - громадяни Білорусі) був скасований термін давності. Підозрювані оголошені в розшук на території Євросоюзу.
Звинувачення пред'явлені, зокрема, колишньому офіцеру КДБ Михайлу Головатову, колишньому міністру оборони СРСР Дмитру Язову, колишньому главі Вільнюського гарнізону радянської армії Володимиру Усхопчику, другого секретаря колишньої Компартії Литви Владиславу Шведу, колишньому секретареві Центрального комітету Компарії Литви Альгимантасу Науджюнасу.
31 серпня 2015 року генеральна прокуратура Литви передала в суд справу про події у Вільнюсі. Всього у даній справі 65 обвинувачених, вони проживають за кордоном.
Головний прокурор Департаменту кримінального переслідування Генпрокуратури Литви Симонас Слапшинскас на прес-конференції у січні 2016 року сказав, що в справі недостатньо даних, які дозволили б визнати президента СРСР підозрюваним. З цієї причини його вже кілька разів просили допитати в якості свідка, однак російська сторона щоразу відмовлялася.
Так, у січні 2016 року Генпрокуратура Литви повідомляла, що Москва відмовилася допитати на прохання литовських прокурорів колишнього президента СРСР. Як заявляли тоді у Вільнюсі, Москва відмовилася допитати Горбачова на підставі положення Конвенції Ради Європи від 1959 року "Про взаємодопомогу в кримінальних справах", згідно з яким правова допомога не надається, якщо це може зашкодити суверенітету або безпеці одержала прохання країни, її громадському порядку або іншим суттєвим інтересам.
