Трамп не отримає Нобелівську премію миру, — Reuters

Про це йдеться у матеріалі Reuters, передає "ДС".

Торічне вручення Нобелівської премії миру лідерці венесуельської опозиції Марії Коріні Мачадо стало безпрецедентним за всю 125-річну історію нагороди, оскільки відбувалося на тлі наполегливих закликів Дональда Трампа присудити відзнаку саме йому. Зрештою, за кілька тижнів після нагородження Мачадо передала свою медаль президенту США, намагаючись у такий спосіб заручитися його підтримкою в боротьбі за демократію у Венесуелі.

Як зазначає виконувач обов’язків директора Інституту досліджень миру в Осло Хаакон Г’єрлоу, цьогоріч комітет із п’яти осіб, імовірно, шукатиме лауреата, здатного витримати політичний тиск з боку Трампа. За його словами, минулорічні події довкола премії та рішення Мачадо віддати медаль американському лідеру безсумнівно вплинуть на логіку журі.

"Одне з побоювань Нобелівського комітету полягає в тому, чи не спровокує нагородження певного кандидата новий тиск від Трампа… Гадаю, там ретельно зважуватимуть, чи не завдасть така відзнака більше шкоди, ніж користі", — пояснює експерт.

Аналітики припускають, що за таких умов фаворитами можуть стати Папа Римський Лев XIV, Міжнародний кримінальний суд (МКС), Міжнародний суд ООН або спецдоповідачка ООН щодо окупованих палестинських територій Франческа Альбанезе. Ім'я цьогорічного переможця оголосять 9 жовтня.

Папа Лев XIV нещодавно запевнив, що й надалі публічно засуджуватиме війну, навіть попри те, що Трамп назвав його "слабким" через критику американської військової кампанії проти Ірану. Вагомими аргументами на користь понтифіка можуть стати його енцикліка про штучний інтелект, масштабні гуманітарні ініціативи, захист прав мігрантів та послідовні заклики до мирного врегулювання конфліктів.

"Папа вийшов за межі суто релігійної фігури, перетворившись на провідного інтелектуального лідера сучасності", — наголошує директор Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Карім Хаггаг.

Своєю чергою італійська дипломатка Альбанезе опинилася під шквалом критики з боку США та Ізраїлю через різкі оцінки дій ізраїльської армії під час війни проти ХАМАС у секторі Газа та окупації Західного берега річки Йордан.

Утім, не виключено, що торішній скандал спрацює у зворотному напрямку, змусивши Нобелівський комітет обрати найбільш компромісний та "безпечний" варіант, який не дратуватиме очільника Білого дому. Варто нагадати, що раніше президент США відкрито звинувачував Норвегію (де ухвалюють рішення щодо премії) у тому, що нагорода дісталася не йому. За такого сценарію відзнаку може отримати суданська мережа центрів екстреного реагування, що рятує людей в умовах громадянської війни, або міжнародна неурядова організація Save the Children, яка опікується дітьми в зонах конфліктів.

З іншого боку, як зауважує історик Ейвінд Стенерсен, комітет перебуває під пильною увагою громадськості саме через виклики, які політика Трампа створює для світового порядку.

"Від них очікують жорсткішої позиції щодо Трампа. На тлі серйозної глобальної кризи цьогорічну Нобелівську премію миру слід присуджувати саме за захист ліберальної демократії, міжнародного права та прав людини", — переконаний Стенерсен.

За даними джерел агенції Reuters, такий підхід робить імовірним нагородження Міжнародного кримінального суду — і це в той час, коли Вашингтон готує проти МКС масштабні санкції. Альтернативою є Міжнародний суд ООН: його відзначення стало б потужним сигналом на підтримку поваги до державного суверенітету та мирного вирішення суперечок.

Варто додати, що кандидатуру самого Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру висунули лідери Ізраїлю, Камбоджі та Пакистану.

Безпрецедентний тиск американського президента на Нобелівський комітет шокував багатьох оглядачів. Зокрема, лауреатка премії миру, журналістка Марія Ресса зізналася, що торік спостерігала за цим процесом "із жахом".

"Світом не повинні керувати забіяки. Є стандарти, за якими ми живемо. Сила не означає право", — сказала вона.

На Нобелівську премію миру номінували також українського президента Володимира Зеленського, однак він має мало шансів на отримання нагороди, писало The Guardian.

Нагорода Зеленському ризикує стати схваленням однієї зі сторін війни, незалежно від права України на самооборону, заявляв дослідник Хаакон Г’єрлоу. За його словами, вручати премію чинному головнокомандувачу держави, що веде велику війну, незручно й через заповіт Альфреда Нобеля, який закликав підтримувати "братерство між народами", скорочувати постійні армії та просувати мир.