Трамп – за, республіканці – проти. Чи станеться перший дефолт в історії США

Привид дефолту — звична ознака політичних процесів у США, і в новітній історії так і лишався привидом. От і тепер за підсумками перемовини у Білому домі обидві партії задекларували прагнення домовитися

Демократична та Республіканська партія США вчергове зійшлися у бюджетному клінчі. Задля продовження дії соціальних та інших програм, фінансування відомств федерального уряду, тощо, Конгрес мав підвищити ліміт державного боргу, який на сьогодні складає $31,4 трлн. Інакше коштів для виконання платіжних зобов’язань, як зазначила міністерка фінансів США Джанет Єллен, вистачить лише до 1 червня, максимум — до серпня в разі, якщо "дотягне" до квартальних платежів, що надійдуть 15 червня; і до запозичень 30 червня.

Якщо ні, то в Сполучених Штатах може розпочатися рецесія і статися перший в їхній історії повноцінний дефолт, який, за словами провідних економістів, спровокує втрату мільйонів робочих місць у країні і глобальну фінансову та економічну кризу.

Дефолт та наслідки

В історії США вже були випадки, коли країна так чи інакше не могла виконати свої платіжні зобов’язання.

Перший – одразу після заснування країни, у 1790 р., коли фінансова система тільки зароджувалася; було випущено облігації, які потім уряд девальвував і придбав за "копійки", тобто центи.

Другий – 1861 р., схожа історія: створювалася банкнотна система на заміну дорогоцінним металам, і з прив’язкою до них.

Третій – 1933 р. Початок президентства Франкліна Рузвельта у країні після Великої депресії, де гроші і облігації було досі прив’язані до золота. З метою уникнути масової роздачі золотих резервів долар було знецінено, а від зобов’язання здійснити виплати золотом уряд відмовився. Як потім вже вирішив Верховний суд – цілком законно, хоча це й було вельми скандальне рішення.

Тобто досі фінансова система США, вже без прив’язки до золота (долар набув статусу валюти №1 у світі), повноцінного дефолту не зазнавала. За винятком хіба 1979 р., коли було оголошено дефолт, що стався через технічну помилку під час обробки платежів. Це призвело до незначної затримки виплат кільком власникам держоблігацій. Але помилку швидко виправили.

Зараз же йдеться про гіпотетичний повномасштабний дефолт через непідвищення боргового ліміту.

До чого це може призвести?

По-перше, до затримки виплат соціального страхування і зарплат федеральним службовцям, а також фінансування пільг. Виникнуть проблеми із функціонуванням різноманітних соціальних програм на кшталт Medicare Medicaid.

По-друге, США не зможуть обслуговувати держборг чи виплачувати відсотки тримачам облігацій США, які є найстабільнішими і найпопулярнішіми у світі.

По-третє, власне до розпродажу власниками цих облігацій.

По-четверте, до зниження кредитного рейтингу Сполучених Штатів і турбулентності на фондових біржах.

По-п’яте, до зростання процентних ставок за стандартними кредитними програмами, автомобільними, іпотечними і федеральними кредитами, позиками на навчання, тощо. І, нарешті, — до світової фінансової кризи.

Виглядає вкрай песимістично. Але це не означає, що США в один момент кудись зникнуть. Ні, економіка адаптується за рахунок збільшення експорту, наприклад, але, звісно ж, життя у країні на певний час стане дорожчим і менш комфортним. І до того ж цією ситуацією, власне ослабленням фінансової системи США, а отже і долару, можуть скористатися такі авторитарні країни, як Китай та Росія, щоб "посунути" американську валюту під час торгових операцій. До того ж ослаблення долару, який через свій статус головної валюти є запорукою діяльності санкційних механізмів, може обумовити зниження ефективності санкцій.

Перевірений шантаж

Адміністрація Джо Байдена вимагала від Конгресу підвищити борговий ліміт без будь-яких умов. Але республіканці вперлися і все ж свої вимоги висунули у вигляді законопроекту Limit, Save, Grow ("Обмежуй, заощаджуй, розвивай"), прийнятого 26 квітня 217 голосами у Палаті представників (лише чотири республіканці були проти) проти 215.

Законопроект передбачає: збільшення ліміту боргу на $1,5 трлн, тобто коштів вистачить до кінця березня 2024 р.; зменшення витрат на $4,5 трлн, зокрема на 20% для низки відомств та установ; жорсткіший контроль для учасників Medicaid терміном на один рік; обмеження збільшення федеральних витрат на 1% щорічно терміном на наступні 10 років; повернення невикористаних коштів з фондів допомоги у зв’язку з пандемією Covid-19; скасування рішення адміністрації про "списання" боргів за студентськими кредитами на суму до $20 тис.

Вимоги "слонів" зменшити витрати очікувано спровокували побоювання щодо можливого скорочення допомоги Україні у протидії російській агресії. Але варто зазначити, що республіканці навіть не розглядають жодних скорочень витрат на оборонні програми США, в межах яких, зокрема, фінансується військова допомога Україні. В Конгресі існує стійкий консенсус щодо необхідності продовження цієї підтримки. Навіть попри позицію най і "галасливої", проте невеличкої групи трампістів у нижній палаті.

Загалом же використання карти боргової стелі і дефолту – геть не новий прийом в арсеналі американського істеблішменту. Власне, це ноу-хау республіканців, коли вони перебувають в опозиції, задля тиску на адміністрацію та федеральний уряд.

Особливу активність зараз демонструють експрезидент Дональд Трамп та його прихильники. Трамп, попри судові справи, досі є кандидатом в президенти і сподівається на реванш у 2024 р.

Він уже закликав республіканців влаштувати дефолт, якщо демократи не погодять суттєві скорочення видатків. Хоча, варто зазначити, у 2019 р., коли він іще був господарем Білого дому, чітко декларував неприпустимість дефолту в країні.

Відтоді ситуація змінилася. Трамп вже не в Овальному кабінеті, але дуже прагне туди повернутися в будь-який спосіб. Дефолт же може дуже сильно знизити рейтинги Байдена, а також відвернути увагу від кримінальних справ самого Трампа. Ну, і варто зазначити, що дефолт США був би вигідним для Росії на тлі війни проти України, яку Трамп пропонує закінчити припиненням допомоги нам.

Раунд 2

Однак, схоже, що в питаннях як підтримки України, так і дефолту, Трамп все ж у меншості.

І хоча далеко не всі американці (насправді навіть не більшість), відстежують ситуацію з імовірним дефолтом, проте серед тих, хто все ж цікавиться цією темою, згідно з опитуванням Engagious, превалює впевненість в тому, що дефолту не буде й обидві партії, які перманентно "воюють" через борговий ліміт, домовляться, як завжди.

Лідери обох партій справді намагаються це зробити. Перша спроба – за участі Байдена і лідерів Конгресу, насамперед очільника більшості у Палаті представників Кевіна Маккарті, відбулася минулого тижня. І була безрезультатною.

Наступний раунд перемовин відбувся вже 16 травня за участі знов-таки Байдена, а також віцепрезидентки Камали Гарріс, керівника апарату Білого дому Джеффа Зінтса, директорки Адміністративно-бюджетного управління Шаланди Янг, республіканців Кевіна Маккарті (спікера Палати представників) та Мітча Макконнела (лідера республіканців у Сенаті), демократів Чака Шумера (лідера більшості у Сенаті) і Гакіма Джеффріса (лідер меншості у Палаті представників).

Щодо збільшення боргового ліміту вони ще не домовилися. Але важливо, що зустріч відбулася напередодні від’їзду президента США до Хіросіми для участі у саміті "Групи семи". Тобто до Японії Байден летить з поки що не дуже оптимістичним внутрішньополітичним бекграундом.

З іншого боку, Байден вдався до скорочення тривалості візиту – замість тижня у Тихоокеанському регіону, він буде там чотири дні і повернеться додому у неділю. Довелося скасувати поїздку до Австралії, яка насправді є важливим пунктом у порядку денному Вашингтону через активізацію процесу зміцнення спільного з британцями та австралійцями військово-політичного союзу. Але вдома у Джо Байдена криза, й таким чином він демонструє свої пріоритети і готовність до діалогу з республіканцями.

Окрім того, зустріч викликає стриманий оптимізм в обох сторін. Лідери після перемовин зазначили своє стійке бажання уникнути дефолту і домовитися. Можливо, вже до кінця тижня, тобто під час подорожі або одразу після повернення президента. До того ж Маккарті позитивно оцінив рішення Білого дому призначити Шаланду Янг і старшого радника Стіва Ріккетті безпосередніми перемовниками з республіканцями щодо вимог про скорочення видатків. Тож, хоча згоди на збільшення боргової стелі "слони" ще не дали, однак шанси на те, що Штати уникнуть першого дефолту, значно збільшилися.