Смерть батька іранської ядерної програми. Як Байден потрапив у пастку ізраїльтян

Після вбивства фізика Мосха Фахрізаде Тегеран готовий повністю розвалити ядерну угоду з Заходом

Церемонія похорону іранського провідного вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде / Getty Images

3 січня о Іраку був убитий командувачем елітним іранським спецпідрозділом "Аль-Кудс" (він же Корпус вартових Ісламської Революції, КВІР) Касем Сулеймані, який також вважався куратором проксі-сил Ірану за кордоном.

Загибель Сулеймані спровокувала різке зростання напруги у відносинах між Тегераном і Вашингтоном, на який іранська влада поклала відповідальність за вбивство командувача "Аль-Кудс".

Іран відповів авіаударами по американським базам в Іраку, а також помилково збив український літак, змусивши президента Володимира Зеленського перервати свій "відпочинок-візит" в Омані.

Під завісу цього, без сумнівів, одного з найпроблемніших років, в п'ятницю, 27 листопада, неподалеку від Тегерана, в місті Абсард, був убитий ще один впливовий представник іранської військово-політичної еліти — засновник ядерної програми Ірану ("батько" іранської бомби), офіцер КВІР Мосха Фахрізаде.

Міноборони Ірану повідомило, що на авто Фахрізаде з охороною напали "озброєні терористи". Місцеві ЗМІ з посиланням на свідків пишуть, що "троє-четверо чоловік, яких назвали терористами", були вбиті.

Це, безперечно, серйозний провал іранських спецслужб, які не зуміли захистити "батька іранської ядерної програми", який поряд з нападом вже призвів до негативних геополітичних наслідків.

Фахрізаде — персона, що мала величезне значення для режиму аятолл, який до цих пір так і не оговтався від вбивства генерала.

На панахиді, що відбулася сьогодні в оборонному відомстві, були присутні глава КВІР Хосейн Саламі, новий командувач "Аль-Кудс" Ісмаїл Гаан, міністр розвідки Мамуд Алаві, а міністр оборони Амір Хатамі, поцілувавши труну Фахрізаде, пообіцяв ще з більшим завзяттям продовжити справу вченого.

Глава іранського МЗС Джавад Заріф назвав інцидент "актом державного терору", а КВІР пообіцяв помститися.

Кому?

У нападі на Фахрізаде Тегеран звинувачує Ізраїль, який все заперечує. Правда, після обіцянки відплати з боку Ірану все ж посилив охорону своїх дипмісій за кордоном.

Але помста — ще півбіди. Ізраїлю не звикати жити в оточенні країн, що прагнуть при першій-ліпшій можливості на нього напасти.

Куди більш серйозним наслідком є рішення іранської влади фактично розірвати ядерну угоду (Спільний всеосяжний план дій), укладену в 2015 р. з США, Великобританією, Францією, Китаєм і Росією з метою згортання військової ядерної програми Ірану.

Угода, по суті, швидше мертва, ніж жива ще з 2018 р., коли президент США Дональд Трамп вирішив з неї вийти і повернути санкції відносно Тегерана.

Тепер же іранський парламент, де більшість у традиціоналістів, вирішив остаточно її поховати, маючи намір за прискореною процедурою проголосувати законопроект, який отримав назву, що прямо суперечить наслідкам його прийняття: "Дещо про стратегічні заходи щодо скасування санкцій".

Законопроект, який, швидше за все, буде прийнято, передбачає поетапне — протягом найближчих кількох місяців — нарощування ядерного потенціалу Ірану: вихід на рівень збагачення урану до угоди 2015 р. — до 20% (до 120 кг), зі збільшенням маси урану різних ступенів збагачення до 500 кг на місяць; відродити підземний завод Фордо; заборона на всі інспекції в рамках ядерної угоди; запуск близько тисячі центрифуг на підземному заводі в Натанзі, відновлення в Араку реактора важкої води.

Закон — це поворотний момент,що різко міняє політичної клімат як в регіоні, так і в світі.

Протестуючі проти вбивства батька іранської бомби Мохсена Фахрізаде спалили американський прапор / Getty Images

Поки Трамп біля керма

Можна, звичайно припустити, що Фахрізаде став сакральної жертвою, яка дозволяє режиму аятолл інтенсифікувати курс на ескалацію стосунків із Заходом.

Однак, по-перше, такі люди, як Фахрізаде, живуть довго і в комфорті, оскільки з плином часу стають цінні для режимів не тільки завдяки своїм знанням, але і тому, що ці знання перетворюють їх в сакральні фігури.

В даному випадку Фахрізаде уособлює собою успіхи Ірану в розробці ядерної зброї як індикатора впливовості і самостійності. Замах на "батька іранської ядерної програми" — це замах на суверенітет Ірану і амбіції Тегерана зайняти своє місце в геополітичній ніші. Бажано вище.

По-друге, навіщо Тегерану зараз ця ескалація в стосунках із Заходом?

Головний ворог режиму аятолл — Дональд Трамп — залишає Овальний кабінет, поступаючись його Джо Байдену, віце-президенту в адміністрації Барака Обами, з яким і було підписано ядерну угоду, що дозволило зняти санкції.

Адже був шанс, що демократи, повернувшись до Білого дому, переглянуть відносини з Іраном і спробують виправити скоєне Трампом.

Що дійсно не було б на руку Ізраїлю, для якого Іран довгі роки є одним з ключових суперників в регіоні — і, мабуть, єдиного в даний час, що регулярно загрожує знищити "сіоністський режим".

До того ж ще в 2018 р. ізраїльська розвідка придбала докладні дані про ядерну програму Ірану, які свідчили про те, що Тегеран порушує угоду і продовжує розвиток ядерного потенціалу.

Тоді Біньямін Нетаньяху, прем'єр-міністр Ізраїлю, під час виборчої кампанії (місцеві вибори 2018 р.) дуже багато і часто говорив про ядерну програму Тегерана.

Згадував він і Мосха Фахрізаде, за його словами, главу секретних проектів в іранському Міноборони. "Запам'ятайте це ім'я: Фахрізаде", — сказав Нетаньяху.

Природно, після цих зауважень і пам'ятаючи про низку успіхів ізраїльських спецслужб, Тегеран поклав відповідальність за вбивство на Єрусалим.

Втім, The New York Times в суботу, 28 листопада, з посиланням на джерела в американське розвідці також написала, що за атакою стояв Ізраїль.

Офіційно США поки мовчать. Правда, Трамп ретвітнул повідомлення Йосі Мельмана, журналіста з Ізраїлю, про те, що "Моссад" багато років розшукував Фахрізаде, який очолював "секретну військову програму Ірану".

В основному ж свою оцінку дають лише експерти та колишні чиновники. Вони констатують, що вбивство Фахрізаде — це проблема для адміністрації Джо Байдена.

Не можна не звернути уваги на те, як вдало був обраний момент для замаху на Фахрізаде.

Дональд Трамп, вірний союзник і друг Ізраїлю і Нетаньяху, як-ніяк залишається президентом Сполучених Штатів ще більше двох місяців. У нього ще є час в разі необхідності сформувати потужну підтримку Ізраїлю, яку наступнику буде дуже складно "перебити".

З Бараком Обамою у Нетаньяху були в цілому непрості відносини. Хоча, звичайно, адміністрація Обами чимало сил доклала, щоб просунути процес створення союзу між Саудівською Аравією та Ізраїлем, який завершився вже при Трампі.

Але все ж в Єрусалимі цілком виправдано побоюються, що Байден продовжить політику свого колишнього ведучого.

Вбивством ж Фахрізаде Ізраїль, якщо він, як видається, до нього причетний, домагається двох цілей: по-перше, смерть вченого посилює соціально-політичну кризу в Ірані, спецслужби якої не можуть захистити "кращих представників" режиму; по-друге, вбивство і реакція Тегерана створюють серйозні перешкоди для потенційних спроб нової адміністрації США зробити відкат у відносинах з Ізраїлем до часів Обами.

Ну, і до того ж іншим підписантам — Франції і Великобританії — в разі прийняття вищезгаданого законопроекту буде складно стати на сторону Тегерана, оскільки той вже почав спалювати мости.