5 березня 1940 року Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло секретну рішення про розстріл 14 700 польських офіцерів і цивільних осіб (чиновників, поміщиків, жандармів), які перебували у радянських таборах для військовополонених, а також 11 тис. заарештованих поляків, які утримувалися в тюрмах західних областей України та Білорусі.
Підставою для рішення Політбюро стала записка наркома внутрішніх справ СРСР Берії в ЦК ВКП(б) Сталіну, в якій говорилося, що всі військовополонені є "затятими та невиправними ворогами радянської влади".
Термін "катинський злочин" - збірний, він означає розстріл у квітні-травні 1940 року майже 22 тис. польських громадян, які утримувалися в тюрмах і таборах НКВС СРСР. Переважна більшість поляків, - понад 14 тис., захваченых в полон Червоною армією у вересні 1939 року, - це офіцери і поліцейські. Їх розстріляли і поховали в Катинському лісі під Смоленськом.
Ще частина військовополонених розстрілювали в інших місцях, зокрема в Харкові були вбиті 3820 в'язнів Старобільського табору.
Катинь - тільки одне (і найбільше) з цілої мережі місць розстрілів польських громадян, влаштованих Сталіним і його поплічниками в 1940 році. Нацисти, коли окупували територію Смоленщини, першими повідомили про масові поховання польських офіцерів у Катині - їм було вигідно, щоб світ знав про злочини Сталіна. Це був чудовий інформаційний привід відволікти увагу міжнародного співтовариства від власних злочинів.
Гітлерівці змусили місцевих селян відкопувати масові поховання розстріляних, педантично все фіксували, а також влаштовували для журналістів екскурсії. Протягом тривалого часу вище керівництво Радянського Союзу відмовлялося визнавати свою безпосередню причетність до катинської бійні, звинувачуючи в ній німецькі окупаційні війська (навіть хотіли "повісити" Катинь на гітлерівців під час Нюрнберзького процесу, але завдяки твердій позиції союзників їм це не вдалося).
Тільки в 1990 році Михайло Горбачов, будучи главою СРСР, сказав перше публічне "так". Ще через два роки російський уряд передав президенту Польщі Леху Валенсі раніше засекречені документи, які свідчили, що радянський лідер Сталін особисто наказав розстріляти польських офіцерів.
Однак росіяни визнали факт розстрілу, а ось вибачень і покаяння від російського керівництва досі не прозвучало.