Соціалісти порізали соціалку. Навіщо в Португалії розпустили парламент
Новий склад парламенту, схоже, принципово не зміниться. Але гра в імітацію влаштовує всіх
Президент Португалії Марсело Ребело ді Соуза видав указ про призначення дострокових виборів на 30 січня у зв'язку з нездатністю парламенту ухвалити бюджет на 2022 р. Так закінчився шестирічний період відносної політичної стабільності за уряду прем'єра-соціаліста Антоніу Коста.
Хоча Соціалістична партія не мала більшості в жодному з двох парламентів, 2015 та 2019 рр. обрання, їй вдалося у 2015 р. укласти угоду про коаліцію з Лівим блоком та Компартією. Але протиріччя всередині блоку поступово загострювалися. І якщо після виборів 2015 р. соціалісти, комуністи та Лівий блок підписали угоду, в якій зобов'язувалися забезпечити ухвалення ключових законів, то після виборів 2019 р. жодних письмових угод укладено не було. Правляча більшість перезатвердила уряд Кости і впала в невизначений стан, коли спільне голосування узгоджувалося з кожного питання окремо. Так тривало доти, доки все не вперлося в бюджет 2022 р.
Причина провалу бюджету — його крайній мінімалізм. Прагнучи подолати наслідки економічного спаду, спричиненого пандемією, та скоротити бюджетний дефіцит, соціалісти викинули з видаткової частини бюджету все, що тільки можливо, урізавши соціальні витрати до мінімального рівня. У результаті 27 жовтня Компартія та Лівий блок проголосували проти законопроєкту, хоча ді Соуза заздалегідь попередив, що розпустить парламент, якщо бюджет буде відхилений.
Утім, ні Компартія, ні Лівий блок просто не мали вибору. Опитування громадської думки свідчили, що, не виступивши проти бюджету, Компартія втратить значну частину електорату, який піде до її конкурентів на лівому фланзі — до парламентського Лівого блоку та до позапарламентських лівих. Загроза була тим більш реальною, що профспілки, які традиційно підтримують Компартію, в останні дні перед голосуванням бюджету оголосили страйки, вимагаючи підвищення заробітної плати та пільг для працівників державного сектору. Інакше кажучи, Компартія, чий електорат і так скорочується і старіє, постала перед вибором: або підтримка бюджету, відхід з парламенту в 2023 р. без шансів туди повернутися, маргіналізація і політична смерть, або перехід в опозицію, сподіваючись зберегти на позачергових виборах хоча б нинішній рівень присутності у парламенті: 10 мандатів із 280 при 19 у Лівого блоку та 108 у соціалістів.
Приблизно з тих самих міркувань голосував проти бюджету і Лівий блок. Щоправда, на відміну від Компартії, його популярність на підйомі, і з восьми місць у парламенті 2015 р. зросла до 19 у нинішньому. Але хвилю удачі легко проґавити. Крім того, лідери Лівого блоку, наскільки можна судити, зіставляючи публікації у ЗМІ, розраховували на те, що комуністи підтримають бюджет і його ухвалять. Це дозволить їм викривати Компартію в опортунізмі та перетягувати до себе її електорат, готуючись до чергових виборів 2023 р. Але варіант дострокових виборів у січні 2022 р. Лівий блок теж цілком влаштовує.
Інших партій, які могли б підтримати соціалістів, хоча б ситуативно, у нинішньому парламенті просто не було. Навпаки, для партій, які становлять праву опозицію, дострокові вибори можуть стати шансом посунути від влади соціалістів. Шанс цей, щоправда, досить примарний: у Соціал-демократичної партії — 79 мандатів (не плутаємо її із Соціалістичною), у решти опозиціонерів у сумі 12 мандатів на п'ять партій, але зібрати цю п'ятірку під один дах із соціал-демократами неможливо. З іншого боку, на президентських виборах, у січні поточного року, соціал-демократ ді Соуза був успішно, з 4,5-кратним відривом від конкурентки-соціалістки, переобраний на другий термін. Словом, потенціал у соціал-демократів, безперечно, є, і над ним варто попрацювати.
Ще одним бенефіціаром дострокових виборів стане, ймовірно, права Chega (Досить!), що відкололася у 2019 р. від соціал-демократів. У принципі Chega у порівнянні, скажімо, з угорським Йоббіком виглядає швидше правоцентристською, але в традиційно лівій Португалії це вже зовсім крайній правий фланг, так що правіше — тільки стінка. Зараз у Chega єдиний мандат, що належить її лідеру Андре Вентурі, але популярність партії зростає, і на три-чотири місця в новому парламенті вона, безперечно, може розраховувати. Це не бозна-що в плані реального впливу, але великий крок для розвитку партії. З іншого боку, можливим зростанням Chega ліві успішно лякають своїх виборців.
Однак найбільш імовірним сценарієм результату виборів виглядає найконсервативніший: нова коаліція між соціалістами та Лівим блоком, а також тим, що залишиться після виборів від комуністів, які неминуче хоч що-небудь, але втратять. У цьому разі питання про бюджет повернеться на круги своя.
Цілком імовірно, бюджет буде ухвалено майже в тому ж вигляді, в якому він запропонований, але з деякими поступками з найболючіших питань. Ці поступки дадуть змогу союзникам соціалістів позиціонувати себе як переможців та захисників народу, утім, соціалісти тягтимуть ковдру на себе, приписуючи їх своїм старанням. Найімовірніше, буде заморожено, а можливо, навіть знижено ціни на приміський громадський транспорт — це вкрай болісна для Португалії тема, гра на якій вже приносила соціалістам певний успіх. Крім того, за чутками, соціалісти тишком надають підтримку Chega, використовуючи її, як це роблять й інші ліві, як страшилки для мобілізації свого електорату, а також сподіваючись, що вона відведе до себе частину голосів соціал-демократів. Утім, це вже лише чутки.
