• USD 28.2
  • EUR 33
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Волкер про діалог з Росією: "Більше ніяких перезавантажень"

Група відомих і авторитетних дипломатів, військових, чиновників заявила про необхідність переосмислити російську політику США

Фото: Shutterstock
Фото: Shutterstock
Реклама на dsnews.ua

Американський дипломат, колишній спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер у колонці для журналу Foreign Policy відповів сотні своїх колег-дипломатів, а також експертів, військових і чиновників, які раніше підписали лист із закликом до Білого дому переосмислити політику у відношенні до Росії.

Багато критиків кажуть, що президент США Дональд Трамп занадто м'який по відношенню до Росії і не бажає критикувати її або президента Росії Володимира Путіна, приміром, за втручання у вибори, призначення винагороди за вбивство американських солдатів або агресію щодо України. І тому викликає здивування те, що безліч досвідчених і авторитетних американських експертів із зовнішньої політики критикують підхід адміністрації до Росії, називаючи його занадто жорстким і закликаючи у відкритому листі до «переосмислення» російської політики США.

Аргументи на користь переосмислення політики щодо Росії з'являються із завидною регулярністю. Президент США Джордж Буш обійняв посаду у 2001 р., прагнучи налагодити нові відносини з новообраним Путіним, і, як відомо, заявив тоді, що під час зустрічі в Любляні (Словенія) «відчув його душу». Однак до завершення каденції в січні 2009 р. його ставлення до Путіна змінилося. За рік до цього Путін, щоб зберегти владу, організував фіктивну рокіровку, помінявшись ролями з прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим. Це сталося після низки інших дій, які викликають занепокоєння. У тому числі продажу радарів Іраку, в той час як США нарощували тиск на Саддама Хусейна; після вбивства російського перебіжчика Олександра Литвиненка в Лондоні; після того, як він вбив клин між союзниками по НАТО вимогами щодо протиракетної оборони; ймовірної підтримки ядерної програми Ірану і припинення виконання Договору про звичайні збройні сили. У серпні 2008 р. Росія вторглася в сусідню Грузію. У відповідь НАТО призупинив роботу Ради Росія – НАТО, яку Росія серйозно не сприймала вже давно.

Незважаючи на це, президент Барак Обама, прийшовши до влади, сподівався на «перезавантаження» відносин з Росією, і до розчарування Грузії, територія якої була окупована, а також союзників США в країнах Балтії, Польщі та Чехії, яких турбувала агресія Росії і те, що вона може продовжитися. І рішення адміністрації, прийняте 17 вересня 2009 р., тобто на 70-річчя радянського вторгнення в Польщу в 1939 р., рухатися до більш тісної співпраці з Росією, змінюючи плани США щодо протиракетної оборони, ще більше шокувало союзників в Польщі і Чехії.

Який результат? У 2014 р. Росія незаконно захопила український Крим, почала війну на сході України і підтримала застосування хімічної зброї сирійським лідером Башаром Асадом проти його власного народу. Потім Москва порушила свою обіцянку контролювати вивезення хімічної зброї з Сирії; інтенсифікувала роботу розвідслужб США; зробила спробу здійснити державний переворот в Чорногорії, влаштовувала повітряні провокації біля кораблів Військово-морських сил США; втрутилася в американські вибори і спробувала вбити у Великобританії російського подвійного агента Сергія Скрипаля за допомогою хімічної зброї. У 2014 р. адміністрація Обами ввела санкції проти Росії. Ось і все перезавантаження.

Як і його попередники, незважаючи на поведінку Росії, Трамп також намагався протягнути руку цій країні. Навіть ризикуючи тим самим підтвердити звинувачення у змові з Росією, Трамп прагнув продемонструвати готовність США до розвитку відносин, якщо і коли поведінка Росії покращиться. Але, на відміну від своїх попередників, адміністрація при цьому чинила сильний тиск на Росію: наприклад, за допомогою нових санкцій; надання Україні летальної зброї; скорочення дипломатичної присутності Росії в Сполучених Штатах з метою знизити її можливості для шпигунства; активізації спільних з Грузією, Україною та країнами Балтії військових навчань; звинувачення Росії в порушенні Договору про ракети середньої і меншої дальності та розміщення американських сил у Польщі та Румунії.

Проте поведінка росіян, як і раніше, незмінна. У 2020 р. розв'язана Росією війна в Україні триває. Країна, як і раніше, окуповує частину Грузії, продовжує конфронтацію зі Сполученими Штатами через Венесуелу та Сирію; імовірно платила талібам за вбивство американських солдатів і продовжує здійснювати спроби втручання в американські і європейські вибори. Путін розправився з опозицією і ЗМІ в Росії і підготував грунт для продовження свого правління як мінімум до 2036 р.

Реклама на dsnews.ua

На тлі російської агресії і незважаючи на численні спроби адміністрацій США відновити співпрацю з Росією, напередодні чергових президентських виборів у Сполучених Штатах знову звучать аргументи на користь ще одного «перезавантаження» відносин з Росією під час другого терміну Трампа або першого терміну кандидата від демократів Джо Байдена, що дуже дивує.

Фундаментальною помилкою такої аргументації є віра в те, що американська політика визначає дії Путіна. Це не так.

Автори листа стверджують, що Росію треба сприймати такою, якою вона є. Так, потрібно. Але Росія — така, яка вона є – стає все більш авторитарною державою, яка налаштована агресивно діяти проти своїх сусідів, розширювати свій деструктивний вплив на Близький Схід та Азію, а також дотримуватися стратегії ослаблення і поділу Європи і НАТО.

В кінці кожної каденції президенти США усвідомлювали, що Росії треба дати відсіч. І замість переосмислення політики на початку нової президентської каденції пора вже визнати, що Росія агресивна сама по собі. Замість перезавантаження Заходу потрібно набратися терпіння, щоб послідовно і постійно боротися з російською агресією і підтримувати тих, хто в Росії та сусідніх державах прагне до свободи, демократії та безпеки. Це Росії, а не Заходу, слід переглянути свою політику.

    Реклама на dsnews.ua