Наввипередки з Путіним. Чому Блінкен поїхав до Китаю

Очільник американської дипломатії Ентоні Блінкен 24 квітня, за два тижні після візиту голови МЗС РФ Сєргєя Лаврова, прибув до Китаю, де провів перемовини і зі своїм колегою Ван Ї, і з лідером КНР Сі Цзіньпінем.

Голова Держдепу та його китайські візаві під час зустрічей, принаймні на публіці, демонстрували готовність і бажання до розвитку діалогу, започаткованого на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско у листопаді 2023 р. між президентом США Джо Байденом і очільником КНР.

Зокрема, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на спільному з Блінкеном брифінгу констатував початок стабілізації відносин із США шляхом розширення "діалогу і співпраці у всіх сферах". Він також декларував бажання Пекіну продовжити рух у напрямі взаємодії двох наддержав в інтересах всього світу.

Аналогічно зацікавленість у продовженні дипломатичних взаємодій після саміту у Сан-Франциско, а також пошуку способів подолання розбіжностей декларував і Ентоні Блінкен.

Попри те, що вищезгадана зустріч Байдена і Сі привела до певного покращення у відносинах між країн, їх подальший прогрес ускладнюється низкою протиріч, зокрема щодо підтримки Китаєм російської агресії, і, відповідно, підтримки Тайваню Штатами.

Власне, Ван Ї вкотре закликав США поважати принцип "єдиного Китаю", тобто не втручатися у взаємовідносини між КНР і Тайванем.

Окрім того, китайський міністр дипломатично висловив невдоволення все більшою присутністю Штатів в Індо-Тихоокеанському регіоні через надання додаткової геополітичної ваги альянсам на кшталт AUKUS, приєднання Японії до якого зараз активно обговорюється союзниками.

Втім, важливий нюанс – Ван хоч і закликав США згорнути цей зовнішньополітичної вектор своєї діяльності, але не вимагав від них забиратися геть, а закликав більше взаємодіяти з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні, тобто рахуватися із інтересами Пекіну і більше прийняти домінуючу роль там саме КНР в контексті справедливої конкуренції.

Відмову ж від такого формату діалогу, як одразу попередили Блінкена у Китаї, Пекін і надалі сприйматиме як наступ на "законне право Китаю на розвиток".

Щодо претензій Блінкена, то він чітко дав зрозуміти Китаю, що най країнам і вдається досягти певних успіхах в деяких політико-економічних секторах, але найважливіша з цих претензій – це підтримка Китаєм російської агресії проти України.

Про це держсекретар заявив і в інтерв’ю BBC, і під час зустрічі з Ваном. І він не обмежився закликами до Китаю припинити забезпечення Росії обладнанням, мікроелектронікою та іншими товарами, що допомагають Москви продовжувати війну з Україною, але й підтвердив готовність Вашингтону вдатися до заходів у відповідь. Іншим сигналом для КНР є й ухвалення нових пакетів допомоги для України як США, так і європейськими союзниками.

Прямо Блінкен не пояснював пресі, про які заходи йдеться, але раніше у ЗМІ вже потрапила інформація про розгляд Штатами варіанту із запровадженням санкцій щодо низки китайських фінансових установ через підтримку Росії.

Сі Цзіньпін на цей сигнал з Вашингтону ще не реагував, а лише демонстрував оптимізм щодо поліпшення взаємовідносин, однак реагував Ван Ї – він, зокрема, теж безпосередньо прив’язав російське питання до процесу стабілізації відносин між США та КНР, коли заявив, що такі обмежувальні заходи можуть навпаки погіршити діалог.

З іншого боку, на відміну від канцлера ФРН Олафа Шольца, який приїздив до Китаю без дійсно переконливих аргументів, у Вашингтону такі аргументи все ж є.

І йдеться не тільки про санкції, які можуть похитнути фінансове становище Китаю, але й про цілком конкретні політичні перспективи, пов’язані з президентськими виборами у Штатах.

Пекін не може не розуміти, що погіршення відносин із нинішньою адміністрацією США лише додасть балів Дональду Трампу і додатково обумовить його жорсткіші дії в разі повернення до Білого дому. В цьому контексті варто зазначити, що радники Трампа, за інформацією Bloomberg, вже розглядають сценарій впровадження санкцій щодо країн, які відмовляються від долара у зовнішній торгівлі. Можливість реалізації цього сценарію викликає чимало питань. І головне з них — чи не віддаляться від Сполучених Штатів їхні партнери на Глобальному Півдні. Проте зараз такі чутки опосередковано більше допомагають адміністрації Байдена, адже Китай зацікавлений у збереженні поточної міжнародної фінансової системи. 

Водночас, слід зазначити, що візит Блінкена в Пекін передує запланованій на травень зустрічі Путіна та Сі, а також Установчому саміту миру, що відбудеться в Швейцарії в середині червня. Навряд чи це просто співпадіння. Вочевидь, Вашингтон мав на меті не тільки відмовити Китай від підтримки Росії, але й долучитись до реалізації елементів української Формули миру, до якої керівництво КНР ставиться з не надто прихованим скепсисом, закликаючи до завершення війни простим припиненням вогню, а не відновленням суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.