Забирайтеся з Сирії. Навіщо в розпал протестів у Трампа згадали про Росію

Росія, за даними "Голосу Америки", що посилається на джерела в Сирії, намагається розширити свою присутність на північному сході цієї країни. Зауважимо, користуючись тим, що після рішення президента Дональда Трампа американців у цих районах стало менше.

Місцевий журналіст-фрилансер Нішан Мохаммад розповів колегам з "Голосу", що минулого тижня російська військова колона прибула в село Касир-Діб, розташоване недалеко від міста Ель-Малікія — на кордоні Сирії з Туреччиною та Іраком.

За його словами, росіяни обговорювали ідею будівництва там військової бази з жителями села. В більшості своїй це курди, "зраджені" Трампом восени минулого року.

"Росіяни практично вільно переміщаються в нашому регіоні. Їх кінцева мета — витіснити американців з північного сходу Сирії", — сказав американським журналістам високопоставлений представник Сирійських демократичних сил (SDF) на умовах анонімності.

"Зустрічі" американців, що залишилися захищати нафтові родовища, з росіянами вже траплялися. Наприклад, 18 січня цього року російські "їхтамнети" намагалися пройти до родовища Рмейлан через місто Камишли, але їх завернув американський патруль.

Камишли теж входить до планів росіян. Як повідомив "Голосу" експерт по Сирії з Інституту вивчення війни (Вашингтон) Ніколас Герас, зараз Москва зайнята трансформацією аеропорту цього міста у "свою основну базу в східній частині Сирії".

Проте присутність росіян в Малікії дозволила б їм створити проблеми для американських маршрутів постачання з іракського Курдистану, додав експерт.

Тобто Москва планомірно перетягує курдів на свою сторону, як і прогнозувала "ДС".

Є привід повернутися

У Вашингтоні ці дії не залишили без уваги. Наступного дня після публікації статті "Голосу", яким, до речі, як і "Радіо Свобода" незабаром буде керувати близький до ультраконсерватора Стіва Бэннона Майкл Пак (демократи побоюються, що ці ЗМІ перетворяться в рупори пропаганди Трампа), зʼявилася дуже жорстка реакція Державного департаменту.

Помічник держсекретаря у справах Близького Сходу Девід Шенкер зажадав від Росії "прибратися" з регіону.

"Я думаю, що адміністрація Обами на свій страх і ризик вітала прихід Росії в Сирію, думаючи, що це поставить Москву в скрутне становище, а Росія перевернула хід війни, і режим Асада залишається там досі… 45 років це було наріжним каменем американської політики — тримати Росію в стороні від Близького Сходу", — сказав Шенкер.

Того ж дня його шеф, Майк Помпео, взяв участь у форматі відеоконференції в міністерській зустрічі членів Міжнародної коаліції по боротьбі з "Ісламським державою".

Глава американської дипломатії заявив, що хоча Халіфат і був розгромлений, Штати продовжать боротьбу з ІГ в Сирії і Західній Африці.

Що це означає?

Перше: незважаючи на переможні реляції Трампа, "Ісламська держава" продовжує існувати у вигляді, що викликає занепокоєння Вашингтона. Отже, США та очолюваній ними коаліції потрібно завершити розпочате.

Друге: рішення Трампа про виведення військ із Сирії та наступні проблеми відходять на задній план. Головним винуватцем усіх бід "призначається" Обама, який дозволив тим же росіянам у 2015 р. вторгнутися в Сирію.

Тобто два ключових вектори сирійської політики Вашингтона наступні: боротьба з ІГ і з Росією як головними дестабілізаторами ситуації в регіоні.

І про протести в США

В один день з Шенкером і Помпео виступив і генеральний прокурор Вільям Барр. Правда, він коментував ситуацію всередині країни, а саме — масові протести, але і його виступ стосувався Росії. Принаймні у вигляді натяків.

Зокрема, Барр заявив, що протестами з метою загострення ситуації в країні спробували скористатися "екстремістські агітатори", афілійовані з ліворадикалами з "Антифа", і угруповання, що діє за вказівкою іноземних держав.

Генпрокурор підкреслив, що ці іноземні угруповання проводять кампанії з дезінформації у соцмережах, аналогічні тим, які Москва проводила в 2016 р.

І хоча Барр прямо не звинуватив Росію в розпалюванні ненависті в Штатах, Москва не стрималася і сама себе видала, коли спікер МЗС РФ Марія Захарова оперативно відреагувала на слова американського генпрокурора.

Вона назвала їх "черговою спробою влади США пояснити внутрішні проблеми країни зовнішніми факторами.

Заклик Шенкера, у свою чергу, прокоментував ще один рупор Кремля — голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький, обурено зауваживши, що, мовляв, Штати в Сирії, Іраку, Лівії ніхто не кликав, а Росію кликали.

Багатоходівочка

Дональду Трампу по мірі зростання напруженості у суспільстві зараз потрібно щось більше, ніж образ стронгмена. Щось, що покаже його просто супер-дуперстронгменом.

Враховуючи, що його рішучість і готовність до силового придушення протестів, у тому числі силами військових, не спрацювали. Швидше навпаки. Його заяви налаштували проти нього військових генералів начебто екс-шефа Пентагону Джеймса Мэттіса, який і подав у відставку через рішення Трампа вивести війська з Сирії. Вчорашні заяви топдипломатів США, а також глави мінʼюсту показали, що Трамп продовжить зміцнювати свій образ "сильного лідера". Тільки акцент вже плавно зміщується з таврування протестувальників "злочинцями" на зовнішні сили, які прагнуть розколу в американському суспільстві.

зрозуміло, які "зовнішні сили" маються на увазі.

І натяки на причетність до тієї ж Росії — це обґрунтування для невеликої переможної війни з росіянами, які прагнуть відхопити північний схід Сирії, що веде до нового витка ескалації і створює умови для відродження ІГ.

І необовʼязково це має бути безпосередньо конфлікт з росіянами. Досить банальної імітації.

До того ж також 4 червня (який все-таки насичений день) сенатор Тед Круз, Джин Шахін, Джон Баррасо, Том Коттон і Рон Джонсон презентували двопартійний законопроєкт про нові санкції проти учасників проєкту газопроводу "Північний потік-2".

Під санкції, згідно з документом, підпадають і судна, які беруть участь у прокладанні труб, і ті, хто ці судна надає, а разом з ними — страхові послуги, портове обладнання або послуги з їх швартуванні. Що ставить жирний хрест на газових амбіціях Кремля.

Плюс, атакуючи Росію, Білий дім може сподіватися примиритися з незадоволеним генералітетом, принаймні з його частиною. Тим самим розраховуючи повернути назад процес консолідації, який вже проглядається, навколо фігури Мэттіса окремих республіканців.

"Слони" досі уникали оцінок дій Трампа у відповідь на протести, але після заяви колишнього міністра оборони деякі з них почали активніше критикувати президента або щонайменше не захищали його від нападок Мэттіса. Наприклад, це Ліза Меркаускі, Роб Портман, Сьюзан Коллінз, Бен Сасс, Джеймс Кленфорд, Джон Баррасо.

Не виключено і те, що створення цього тижня бекграунду у вигляді цілком обґрунтованих претензій до Росії є елементом вибудуваного заздалегідь багаторівневого плану. Плану, в якому цілком могло знайтися місце і для певних домовленостей з Туреччиною. Простіше кажучи: ми не робимо круглі очі через те, що ви берете під контроль Лівію, головне, потісніть росіян, а вже опісля візьмемося за них в Сирії, на яку ви, ефенді, також розраховуєте.