Жителю Німеччини, який натер бороду кремом для взуття, "шиють" тероризм

Лейтенант армії Німеччини Франко А. обманним шляхом отримав притулок у федеральній землі країни Баварія. Чоловік натер бороду кремом для взуття і представився біженцем з Сирії

Історія Франко А. викладена в матеріалі The New York Times, передає "ДС".

Франко А. в образі "сирійського біженця"

У 2015 році, в розпал європейської міграційного кризи, бородатий смаглявий чоловік прийшов у відділ поліції і назвався біженцем з Сирії французького походження. Він представився Давидом Бенджаміном і розповів, що пішки перетнув пів-Європи і по дорозі втратив документи. Поліцейські взяли у нього відбитки пальців і сфотографували його. Протягом наступного року він отримав право на притулок та щомісячну допомогу від німецького уряду.

Насправді чоловіком був лейтенант німецької армії Франко А. — влада не розкриває його імені. Щоб виглядати як біженець, він загримувався і натер бороду темним кремом для взуття. До поліцейської дільниці Франко пройшов не половину континенту, а 10 хвилин — з сусіднього кварталу.

Схему було розкрито випадково через два роки. Служба охорони аеропорту австрійського Відня знайшла в закритій туалетній кабінці схованку з пістолетом. Такої зброї вони до цього не бачили — її було вироблено у Франції в 1930-і або 1940-ті роки. Щоб вирахувати, хто залишив пістолет в схованці, на нього прикріпили маячок — і вже через два тижні затримали в кабінці Франко А., який намагався відкрити замок туалету плоским кінцем тюбика з гелем для волосся. Він розповів поліцейським, що знайшов пістолет в кущах у Відні, коли ходив з друзями по барах, та поклав у кишеню. В аеропорту він зрозумів, що не зможе пройти через рамки металошукача і вирішив заховати зброю до кращих часів, а потім здати поліції.

"Я знаю, ця історія настільки неймовірна, що мені ніхто не вірить", — розповів Франко А. журналістці The New York Times.

Поліція його не арештовувала, але зняла відбитки пальців і забрала у нього флешку. Пробивши відбитки по базі, поліцейські з подивом виявили, що з такими відбитками є дві людини: один — німецький офіцер, який служить недалеко від Стасбурга, а інший — біженець, зареєстрований поруч з Мюнхеном. Ще один сюрприз піднесла флешка. На ній поліція знайшла два документа: "кишенькову книгу муджахеддіна з вибухівки" і "Тотальний опір" — керівництво з партизанського опору часів Холодної війни.

Після цього поліцейські прийшли до Франко А. з обшуком. В його будинку знайшли близько тисячі патронів, кілька комплектів німецької військової форми різних періодів історії, підвал з запасами продуктів і безліч щоденників і голосових повідомлень, в яких лейтенант вихваляв німецького диктатора Адольфа Гітлера і питав, чи несе Німеччина відповідальність за Голокост, розмірковував про всесвітню змову євреїв, звинувачував міграційну політику в руйнуванні держави і називав президента Росії Володимира Путіна прикладом для наслідування.

Тепер слідство вважає, що він готував вбивства або теракти проти активістів-євреїв і німецьких чиновників. Франко А. звинувачення заперечує і наполягає, що його не можна посадити в тюрму тільки за записи в щоденнику — а ніяких інших дій, що загрожують Німеччині, він не робив.

Видання вказує, що біографія Франко А. майже ідеально вплітається і відображає історію самої Німеччини. Він виріс в робочому районі, повному мігрантів з Туреччини і південної Європи — його батько, який кинув Франко А. в дитинстві, сам був гастарбайтером з Італії. Дід лейтенанта народився в 1919 році, коли був підписаний Версальський договір, який закріпив поразку Німеччини у Першій світовій війні. Бабуся спостерігала бомбардування Дрездена, яке практично стерло місто з лиця землі.

Вчителі, які виросли за часів студентських хвилювань, тільки заохочували вільнодумство молодої людини. Але коли в престижній військовій академії у Франції він написав магістерську роботу на тему "Політичні зміни і стратегія підривної діяльності", її назвали "небезпечною і расистською". На 169 сторінках Франко А. доводив, що причиною падіння великих цивілізацій завжди була імміграція та порушення расової чистоти. Зараз європейські нації допускають "геноцид", пускаючи мігрантів в таких кількостях, писав студент. Незважаючи на це, його не відрахували та не звільнили з армії — старший офіцер, що опитував Франко А., зробив висновок, що той "став жертвою власного інтелекту". Студент переконав його, що від нього — другого за успішністю на курсі — чекали видатної роботи, і він "злегка захопився провокацією".

По поверненню до Німеччини Франко А. швидко знайшов однодумців у лавах німецької армії. Виявилося, що є чати, в яких спілкуються офіцери з усієї країни, стурбовані проблемами імміграції. Нещодавно Бундестаг опублікував доповідь про мережі ультраправих офіцерів і злочини, які до цього вважали не пов'язаними між собою.

У 2014 році, коли канцлер Ангела Меркель запросила тисячі мігрантів з Сирії до Німеччини, Франко А. почав обмірковувати акти насильства, вказує прокуратура. Він вигадав легенду і прийшов до поліцейського відділку, представившись біженцем. Розгорнутого пояснення, хто він такий, навіть не треба було — офіцери без проблем записали його як мігранта. Перекладачка з Марокко, яка працювала з біженцями, пізніше сказала, що сумнівалася в тому, чи говорить він по-арабськи. Однак оскільки його ім'я звучало як єврейське, вона не стала ставити йому питання, щоб не її не звинуватили в антисемітизмі.

Потрапивши в табір для мігрантів в Баварії, Франко А. здивувався, побачивши, що більшість біженців — не бідняки, а вихідці з сирійського середнього класу.

"Щоб мене не розкрили, я взяв з собою найпростіший телефон — і він виявився гіршим, ніж у інших мігрантів в таборі", — цитують його журналісти.

У таборі панували досить вільні порядки: "біженець" приходив туди лише іноді, відхиляв пропозиції роботи і навіть двічі пропустив зустрічі, на яких він повинен був відзначитися. Незважаючи на це, через деякий час він отримав статус, що дозволяє мігрантам без документів жити і працювати в Німеччині.

Сам Франко А. пояснює, що хотів викрити міграційну систему Ангели Меркель і показати, наскільки просто будь-яка людина може отримати притулок в його країні. Прокуратура вважає по-іншому — можливо, він готувався до злочину, який в підсумку можна було списати на його альтер-его.

В цей час його записи і голосові повідомлення стають все більш радикальними і закликають до дій. В одному з них він говорить: "Давайте не сумніватися, вбивати не випадково, а прицільно". Однією з імовірних майбутніх жертв Франко А. прокуратура вважає активістку-єврейку Анетту Кахане — він кілька разів згадував її ім'я, малював околиці її будинку і фотографував її машину. Іншими потенційними цілями називають міністра закордонних справ Гайко Мааса і депутата від Партії зелених Клаудію Рот.

За даними прокуратури, незадовго до арешту Франка А. купив кріплення для оптичного прицілу і з'їздив до стрілецького клубу, де вивчав аксесуари для штурмової гвинтівки. Після цього він в Парижі зустрівся з "главою пропутінського російського аналітичного центру зі зв'язками у Франції". Там же він, ймовірно, купив пістолет, який пізніше виявили у Відні. Сам Франко заперечує звинувачення і стверджує, що його можна було б судити, тільки якщо б він дійсно скоїв злочин.

Суд над Франко А. почнеться в 2021 році.

"Я хотів зміцнити Конституцію, а не підірвати її", — каже лейтенант.

Видання зазначає, що така риторика властива ультраправим активістам. У Конституції Німеччини громадянам дається право на опір, якщо демократія перебуває під загрозою. Багато німців, які поділяють ультраправі погляди, посилаються на неї і звинувачують адміністрацію Меркель в нехтуванні Конституції, якщо їх переслідують.

При цьому справа Франко А. дала поштовх великому розслідуванню про ультраправі мережи, існуючі в німецькій армії. Одна з груп, про яку йдеться в статті, складалася з офіцерів спецназу — у одного з них знайшли вибухівку і символіку СС, після цього весь загін розпустили. Інша група під керівництвом колишнього снайпера німецької поліції складувала зброю і вела списки "ворогів".

У доповіді комітету парламентського нагляду бундестагу особливо жорсткій критиці піддається військова контррозвідка Німеччини, яка в тому числі займається виявленням праворадикалів в силових структурах. Комітет дійшов висновку, що відомство фокусувалася на окремих випадках і не розслідувала зв'язку між ними.

"Ультраправі екстремістські ідеї все більше проникають в центр суспільства", — каже президент Федерального управління у справах захисту Конституції Німеччини Томас Хандельванг. Конспірологічні теорії, що колись були долею маргіналів, тепер стали мейнстрімом.