Государство

Коли можливі дострокові вибори в Раду

Українцям нав’язують переконання, що нова перезагрузка парламенту, яка неодмінно повинна пройти ще в цьому році, вирішить всі їхні проблеми. Хоча вибори-2015 неможливі в принципі

Фото: ritm.tv

Останнім часом в стінах Верховної Ради дедалі частіше лунають старшилки про те, що вже восени Україну чекають нові дострокові парламентські вибори. На підготовку до майбутньої кампанії останнім часом дедалі більше стає схожою поведінка дрібних учасників правлячої коаліції – "Батьківщини", "Самопомочі" та "радикалів", які висувають все більше вимог партіям президента та прем'єра. Відкрито за розпуск парламенту виступають і в "Опозиційному блоці", і відповідні інформаційні заготовки тиражуються у ЗМІ. Тим самим суспільству намагаються нав'язати переконання, що перезагрузка Ради неминуча і має вона пройти одночасно з місцевими виборами. Однак це не більше, ніж міф.

Один з лідерів "Опозиційного блоку" і екс-глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін заявив сьогодні, що в нинішньому складі парламенту "працює коаліція війни", яка, на його думку, непродуктивна. "І що найголовніше - вона не відображає реальної політичної структури суспільства, простіше кажучи, не виражає інтереси більшості українців", - заявив Льовочкін. Відтак, єдиним виходом з цієї "складної ситуації" політик назвав нові вибори, які мають пройти вже восени. І такі прості політичні мрії ще недавно головного соратника Віктора Федоровича цілком зрозумілі. Адже вітчизняна економіка продовжує падіння, платоспроможність громадян відповідно теж падає, а ціни і вартість тарифів на комунальні послуги ростуть. Що створює ідеальні умови для поширення різного роду популізму. І саме такою є ідея проведення позачергових виборів в Раду.

Теоретично можна припустити, що коаліцію рано чи пізно покине, наприклад, "Батьківщина", "Самопоміч" та "Радикальна партія Олега Ляшка" та ще й всі одночасно. Однак, і в цьому випадку у "Народного фронту" та БПП залишиться достатньо голосів (228) щоб сформувати нову більшість. Крім того, в запасі є позафракційні депутати

Чому? Відкриваємо чинну Конституцію України і читаємо п.3 статті 90: "Повноваження Верховної Ради, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом повноважень Верховної Ради попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання". Власне, в таких умовах сьогодні і перебуває президент, якому належить право розпустити депутатів. Єдине, що в цій ситуації дає теоретичний люфт для маніпуляцій – це поняття "момент обрання" Верховної Ради, про який йдеться в Конституції. Якщо це 10 листопада 2014 року, коли Центрвиборчком офіційно проголосив результати виборів, то, відповідно, глава держави зможе підписати відповідний указ не раніше аналогічної дати цього року. Якщо ж йдеться про початок роботи парламенту, а це 27 листопада, коли депутати склали присягу, то теоретична дата розпуску Ради зсувається ще на два з половиною тижні. І це при умові, що на той час вже існуватиме підстава для підписання відповідного указу.

Далі, відповідно до Конституції та закону "Про вибори народних депутатів" має протягом 60 днів тривати дострокова виборча кампанія. Відтак, саме голосування може відбутися не раніше 10 або 31 січня 2016 року, відповідно.

Фото: Сергей Владыкин/"ДС"

Однак, для того щоб розпустити Раду у президента має бути одна з трьох умов: неспроможність депутатів, у разі розвалу діючої коаліції, створити нову протягом 30 днів, нездатність сформувати новий уряд, у разі відставки попереднього, протягом 60 днів або безперервне блокування початку пленарних засідань протягом 30 днів. На даний момент немає підстав прогнозувати появи найближчим часом бодай натяку на перспективу реалізації одного з цих сценаріїв. Теоретично можна припустити, що коаліцію рано чи пізно покине, наприклад, "Батьківщина", "Самопоміч" та "Радикальна партія Олега Ляшка" та ще й всі одночасно. Однак, і в цьому випадку у "Народного фронту" та БПП залишиться достатньо голосів (228) щоб сформувати нову більшість. Крім того, в запасі є позафракційні депутати. 

Але такий демарш, судячи з результатів останніх соціологічних опитувань, зараз не вигідний, ні "Батьківщині", ні "радикалам", які балансують на межі 5% прохідного бар'єру. Частково вигідний "Самопомочі", яка демонструє електоральну стабільність (9-10%), але ще не відомо, як можуть сприйняти її виборці пряму конфронтацію з президентом та прем'єром. Крім того, очевидно, що номінальний лідер партії і мер Львова Андрій Садовий буде одним з останніх політиків, які насміляться відкрито кинути виклик Банковій. Діячі з кагорти "і вашим, і нашим", а саме таким є Садовий, на радикальні кроки не здатні в принципі. Що ж до "Народного фронту" та БПП, то їм зараз йти на вибори немає ніякої потреби. Зрештою, це ризиковано, зважаючи на те, що основний негативний ефект від підвищення тарифів та росту цін українці відчують якраз наступної осені та зими, що точно не додасть їм симпатій до центральної влади. 

Відтак, вірогідність можливого розпуску діючого парламенту до осені наближається до нуля. Але те, що різні політичні сили будуть грати на цьому питанні – очевидно. Така вже українська традиція: лякати опонентів виборами, а своїх виборців переконувати в тому, що голосування за нових депутатів може різко і радикально змінити їх життя на краще.