Государство

Путіну залишилося 8-9 місяців

Так різко обвалити рубль, без особистого дозволу російського президента, було просто неможливо. Правда, тим самим, Путін загнав економіку в стан контрольованого хаосу, який дуже швидко може стати неконтрольованим

Фото: thekievtimes.ua

Чи міг Кремль проконтролювати хаос

Якщо коротко підсумувати все те, що відбулося з рублем, можна виділити кілька ключових моментів.

1) Завдяки так званим розумним санкціям США наступив крах економічної моделі Путіна, яка трималася тільки на високих цінах на енергоносії.

2) Ще влітку експерти говорили, що РФ почала поступовий курс на ослаблення рубля і повільно опускала його до позначки 50/1$. Різкий обвал – це, з одного боку, наслідок паніки на ринку через неочікуваний і стрімкий обвал цін на нафту, з іншого  – небажання "палити" $30-40 мільярдів за один день.

3) Судячи з усього, Путіна запевнили, що для його ж політичного блага потрібно опустити рубль до 100/1$ , а потім поступово зміцнювати його. З тим, щоб через місяць дійти до позначки 85-90/1$, продемонструвавши таким чином населенню, що ситуація під контролем. Правда, все вище описане – це позитивний сценарій, який передбачає, утримання контрольованого хаосу.

Ні для кого в світі не секрет, що соціально-політичні закони працюють точно так, як працюють закони фізики. В Кремлі, на відміну від Банкової, це прекрасно розуміють. А тому знають, що до катастрофічного падіння рейтингу Путіна є, як мінімум, 5-6 місяців, за які потрібно зробити ряд контрзаходів, щоб падіння російської валюти не стало фатальним. 

В очікуванні чудес від Путіна

Отже, що буде відбуватися в свідомості росіян найближчим часом? Перші тижні – це буде шок, який можна локалізувати новорічними святами. Адже в цей час люди постараються забути про проблеми, будуть пити, гуляти, а отже відволікуться від падіння національної валюти.

Далі, розпочнеться фаза кризи еліт – це період, коли креативний клас усвідомить, що він котиться до банкрутства. Деякий час еліти ще будуть борсатися, але криза робитиме свою справу. При цьому, настрої власників бізнесу протягом доволі короткого періоду часу передаватимуться нижче, поки не дійдуть до соціального дна.

І нарешті третя фаза, яка почнеться паралельно з фазою кризи еліт – очікування дива від Путіна. Президент РФ - заручник 80% власного рейтингу. Будь-який політтехнолог знає, що такий високий особистий рейтинг може в найкоротший термін перетворитися в рейтинг недовіри (це, так званий феномен айсбергу, який підтанувши перевертається). Простіше кажучи, все над чим десятиліття працювали піарники Путіна, зараз може спрацювати проти нього. Сьогодні він Брюс Вілліс, який рятує світ. І якщо президенту вдасться врятувати економіку – рейтинг знову сягне 80%. Якщо ні – впаде до 10-20%. 

Пропозиції Путіна

У Путіна завжди було два соціальних класи, на які він робив ставку – силовики і пенсіонери. Зараз, можна не сумніватися, що вже в січні-лютому буде підвищено пенсії і проіндексовано зарплати силовикам, а також, можливо, певній частині державних і регіональних чиновників. І тут все залежатиме від того, наскільки ці виплати збільшаться де-факто і чи не з'їсть їх інфляція. Ключовим в цих маневрах для президента РФ є збереження високого рейтингу серед пенсіонерів, які мають його підтримати на виборах (осінь – черговий пул виборчих кампаній).

В той же час, від репресивної машини виборці чекатимуть посилення боротьби з інакомисленням. А тому розпочнеться новий пошук ворогів, які розколюють країну (є конкурентами Путіна), будуть показово демонструвати боротьбу з корупцією, хоча насправді ніякої боротьби не буде. Перше, що приходить на думку – протистояння черговим вигаданим терактам (Каширське шосе-2 чи щось подібне). Правда, існує велике питання "чи схаває це піпл". Не виключено, що буде показова посадка когось із олігархів, які, опинившись на межі банкрутства, спробують обурюватися. Одним словом медіамашина нагнітатиме істерику в контексті "всі навколо вороги". 

При негативному розвитку ситуації Путіну доведеться відправити у відставку Медвєдєва і запропонувати якогось технократа, щоб випустити пар. Хоча, при цьому ніяких перебудовчих історій а-ля Горбачов ніхто робити не буде. Путін страшенно цього боїться, а тому на це не варто розраховувати в принципі. 

Весь набір цих інструментів доволі простий. Досі він працював виключно завдяки двом факторам – люди вірили "зомбоящику" і Путіну. Якщо піарники зможуть забезпечити рівень довіри до того, що робить і говорить Путін, для Президента РФ все буде добре. Єдина відмінність від всіх попередніх років – РФ ніколи не переживала такий рівень падіння економіки за всі роки правління Путіна. А працювати в таких умовах російські піарники не вміють.

Крим і Донбас

Слід відразу зазначити, що позитивний ефект для населення Росії від захоплення Криму вже, де-факто, вичерпано. Населення РФ і так вже сприймає гасло "Крим-наш" як даність. А тому спекулювати на кримському питанні навряд чи вдасться. Крим – це такий собі фоновий інформаційний шум. 

Щодо Донбасу, то це останній козир Путіна і одночасно його "останній гвіздок в кришці гробу". Як вийти з цієї ситуації - він не розуміє навіть теоретично. Вся політика Путіна останніх тижнів показує, що президент РФ почав торги зі світом на тему "Крим в обмін на Донбас". Саме тому Лавров говорить, що Порошенко остання надія України, саме тому Путін розповідає про територіальну цілісність України. Але саме тому і Меркель, і Могеріні, і Обама говорять, що Крим - це Україна. 

Чи існує варіант при якому Путін прийме рішення про повномасштабне вторгнення? Так, але для цього потрібно, щоб зійшлися два фактори – абсолютний безлад в Україні і катастрофічне падіння рейтингу Путіна, єдиним виходом з якого буде маленька переможна війна.

Але, судячи з усього, наразі Путін працюватиме виключно на створення хаосу в нашій країні, буде розповідати, що "ми годували багато років Україну і поплатилися за це погіршенням економічної ситуації в РФ". І головне – зачищатиме окупований Донбас з подальшим перетворенням регіону на нове Придністров'я. Тому для нас головний виклик сьогодні не стільки війна, скільки безлад в центрі і відсутність реформ. 

І останнє. Попри різке погіршення економічної ситуації в Росії, у Путіна є доволі великий часовий лаг – 6-9 місяців. Саме стільки часу потрібно для того, щоб погасити соціальну кризу або ж, щоб ця криза переросла в політичний колапс.