Якщо завтра військовий стан

Сьогодні парламент прийняв у цілому нову редакцію закону про військовий стан. Відповідний проект отримав підтримку 254 депутатів. Основні зміни, в порівнянні з діючою з 2000 року версією цього закону, стосуються військових адміністрацій – це новий орган влади, який президент запропонував створювати на територіях, де в разі потреби буде запроваджено військовий стан.  

Як вводитиметься військовий стан

Відповідно до прийнятого проекту військовий режим, як і в чинній редакції, може вводитись, як на всій території України, так і в окремих регіонах. В нашому випадку це можливо в частині Луганської та Донецької областей, де досі точаться бої з сепаратистами та російськими найманцями. Також не міняється процедура запровадження військового стану. Право такої законодавчої ініціативи залишається за президентом, який, заслухавши необхідні пропозиції РНБО має внести відповідне подання до Верховної Ради. Та, у свою чергу, має розглянути указ глави держави про запровадження військового стану у дводенний термін. При цьому президент зобов"язаний у своєму указі чітко обґрунтувати необхідність такого кроку, встановити межі території, на якій діятиме військовий стан і строк, на який він вводиться.

Також Банкова має встановити вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються. Однак, в цьому випадку де-юре обмежений і сам президент. Зокрема, він не має права урізати цілу низку громадянський прав, наприклад, така важлива в час війни норма, як затримання чи арешт лише за вмотивованим рішенням суду.  

Які заходи може вживати влада під час військового стану

В першу чергу це посилена охорону важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та введення особливого режиму їхньої роботи. Також це запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері. Але, відповідно до закону, за мобілізованими працівниками має зберігатися попереднє місце роботи. Так само влада зможе використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави (з відповідним оперативним чи перенесеним на пізніше відшкодуванням).  

В обов"язковий пакет заходів входить також запровадження комендантської години, встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, перевірка документів, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян. Крім того, забороняється проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. Можуть також вводитись заборони, що стосуються діяльності політичних партій та  громадських об'єднань, якщо їх активність порушує ті чи інші норми законів. Також керівництво держави зможе втручатися в роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів тощо і встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців.

Система влади в умовах режиму військового стану

У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування. Також "консервується" в хорошому сенсі система правосуддя. Зокрема, судочинство на території, на якій введено воєнний стан, здійснюватиметься лише судами, створеними відповідно до Конституції, - стверджує закон. При цьому скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, як і не допускається створення надзвичайних та особливих судів.

Військові адміністрації

Основна новела прийнятого закону "Про правовий режим військового стану" передбачає, що на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися такі тимчасові військові адміністрації. Відповідне рішення про їх формування прийматиме президент за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. І такі військові адміністрації можна буде утворити в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження. У тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання.

Військові адміністрації очолюватиме начальник, якого призначатиме та звільнятиме президент за пропозицією Генштабу ЗСУ або відповідної обласної державної адміністрації. Кадровий склад адміністрацій формуватиметься з військовослужбовців, а перелік посад також затверджуватиме президент за поданням начальника Генштабу. Щодо фінансування роботи нових органів влади, то відповідні кошти на виконання ними функцій місцевих органів влади будуть надходити з місцевих бюджетів. Виконання інших функцій фінансуватиме державна скарбниця. Строк повноважень військових адміністрацій фактично необмежений. Відповідно до закону, здійснюватимуть свої повноваження до дня першого засідання першої сесії відповідної ради, обраної після скасування воєнного стану.