Общество

Куди поїдуть працювати українці

Трудова міграція населення зростатиме, і за кордон все частіше виїжджатимуть фахівці

Фото: replyua.net.ua

Війна на сході України, криза в українській економіці радикально змінили ринок праці. Заборгованість із заробітної плати досягла вже 2 млрд грн перед більш ніж 500 тисячами працівників, і українці масово кинулися шукати іншу роботу, щоб прогодувати сім'ю. Але працевлаштуватися зараз вкрай складно - за офіційними даними рівень безробіття становить 9,3%, а до кінця року підвищиться до 11,5%. Отже, не дивно, що все більше українців замислюються над тим, щоб пошукати щастя за кордоном. Про тенденції трудової міграції населення України "ДС" поговорила з головним науковим співробітником Національного інституту стратегічних досліджень Оленою Малиновською.

"ДС". Скільки українців зараз працюють за кордоном?

О. М. Оцінити обсяги трудової міграції край складно. Як свідчать дані опитування, що було проведено Державною службою статистики у 2012 році, впродовж двох з половиною років до проведення обстеження (з січня 2010 року по червень 2012 року) хоча б раз на роботу за кордон виїздили 1,2 млн. українців. Разом з тим, обстеження не охоплювало осіб, які виїхали на роботу за кордон до 2010 року. Крім того, інформація про заробітчан надавалася членами їхніх родин, які залишаються в Україні. Тобто, не враховувалися мігранти, які виїхали за кордон всією сім'єю. Звідси, реальна чисельність трудових мігрантів з України більша за наведену цифру.

"ДС". Як змінилася географія трудової міграції українців?  

О. М. Традиційно найважливішим партнером України з обміну населенням була Росія. Саме до РФ спрямовувався й найчисленніший потік тимчасової трудової міграції з нашої країни. За даними Держстату, у 2008 році в Росії працювали приблизно половина працівників-мігрантів. Разом з тим, дані аналогічного обстеження 2012 року показали, що Росія була країною призначення для 43,2% українських заробітчан. У цей же час зросла кількість українців, які виїжджали на роботу до країн Європейського Союзу, передовсім - Польщу (з 8% у 2008 році до 14,3% у 2012 році). Подальше зменшення обсягів трудової міграції з України до Росії  можна очікувати у зв'язку з більш жорсткими законодавчими нормами, введеними в РФ із січня цього року. На думку деяких експертів, вони призведуть до скорочення чисельності українців, які працюватимуть в Росії, на 20-30%. Закономірно, що багато українців відмовляються від поїздок до Росії внаслідок недружніх дій з її боку, несприятливо ставлення до українців з боку значної частини населення країни.

"ДС". І де шукатимуть роботу ці люди? 

Фото: Олена МалиновськаО. М. Частина трудових мігрантів, які їздили на роботу до Росії, може переорієнтуватися на інші пострадянські країни, передовсім, Білорусь та  Казахстан. Таку можливість підтверджують і дані всеукраїнського соціологічного моніторингу, що проводиться Інститутом соціології НАНУ. Минулого року у порівнянні з 2008 роком вдвічі менше респондентів висловили бажання поїхати до Росії, водночас частка бажаючих виїхати в інші пострадянські держави зросла втричі.

Однак особливо помітно зросла орієнтація українців на виїзд в європейські країни. Так, наприклад, значно зросли обсяги працевлаштування українців у Польщі, яка є на другому місці після Росії країною призначення працівників-мігрантів з України. Якщо в 2013 році польські працедавці повідомили місцеві органи влади про працевлаштування 134 тис. сезонних працівників з України, то минулого року таких повідомлень було вже 359 тис., тобто майже втричі більше.

"ДС".  Але ж Росія повідомляє про значне зростання міграційного потоку з України...

О. М. Треба зауважити, що висновок про скорочення трудової міграції до Росії стосується більшості населення України, проте не мешканців окупованих територій, де ситуація кардинально інша. Для останніх виїзд на роботу до Росії є єдино можливим. Саме з них, очевидно, рекрутуватиметься й основний склад переселенського потоку в сусідню країну. Війна, з одного боку, гальмує трудову міграцію до Росії, проте з іншого - сприяє її продовженню із східних регіонів України.

Станом на 31 березня цього року, за даними Федеральної міграційної служби РФ,  близько 6 тис. українців звернулися за статусом біженця, 325 тис. - за тимчасовим притулком. Варто, однак, зауважити, що, за даними ФМС, більшість клопотань про притулок подано в центральному федеральному окрузі, а не у прикордонних до України регіонах. Це, очевидно, пов'язано з тим, що частина українців, які працювали в Росії, просто використали можливість легалізації свого становища.

За даними ФМС Росії, з заявою щодо участі у державній програмі сприяння добровільному переселенню співвітчизників упродовж останнього року звернулися 93,2 тис. українців, із заявою щодо набуття громадянства РФ - 76 тис. Якщо порівняти ці цифри з показниками 2013 року (тоді в рамках програми сприяння переселенню співвітчизників прибули 34,7 тис. осіб), то виходить, що саме за рахунок війни в Україні Росія досягла значних успіхів в залученні переселенців.

"ДС". Чи зміниться у найближчому майбутньому "портрет" середньостатистичного заробітчанина?  

О. М. Як і раніше, за кордон для працевлаштування, передусім, виїжджатимуть мешканці західного прикордоння, особи із середнім рівнем освіти, носії робітничих професій, вихідці із сіл та невеликих міст, де знайти роботу особливо важко. Водночас, еміграційні наміри можуть активно проявитися в середовищі людей, яких війна і агресія уже змусили покинути місця попереднього проживання, тобто внутрішніх переміщених осіб. При традиційному переважанні мешканців Західної України можна припустити збільшення участі у заробітчанських поїздках вихідців із Сходу та Півдня України.

Враховуючи різке падіння добробуту населення, яке торкнулося не лише менш забезпечених верств, а й представників середнього класу, дрібних підприємців, кваліфікованих працівників, можливим є зростання еміграції фахівців. Тим більше, що на рівні Євросоюзу розроблено спільні підходи до заохочення імміграції фахівців. Йдеться про директиву щодо так званої "блакитної карти", тобто права на отримання дозволу на проживання для фахівців з третіх країн, які мають відповідну освіту, досвід роботи і пропозицію щодо працевлаштування в країні ЄС, яка передбачає заробітну платню, що у півтора рази перевищує середній рівень по країні. За законодавством низки країн для представників певних професій ці вимоги зменшено. Так, наприклад, в Німеччині учені, інженери, ІТ-спеціалісти, лікарі можуть отримати "блакитну карту" і у разі пропозиції меншої зарплатні.  

Фото: fishki.net

"ДС".  Трудові мігранти віддають перевагу сезонним роботам чи прагнуть назавжди залишитися за кордоном? 

О. М. До сьогодні  панівною моделлю міграційної поведінки була тимчасова сезонна міграція, яка, однак, має всі ознаки циркулярності, тобто неодноразової повторюваності. Обстеження Держстату 2012 року показало, що середня тривалість відсутності мігранта в країні дорівнювала п'яти місяцям, а середня частота здійснення поїздок на заробітки - три поїздки впродовж 2,5 років. Довгострокові мігранти, які перебували за кордоном понад рік, становили лише 14,1% працівників-мігрантів. Короткі циркулярні виїзди практикувалися передовсім в сусідні країни - Польщу, Росію, Білорусь, Угорщину, Чехію.  

На майбутнє можна передбачити поступову трансформацію частини короткотермінових циркулярних поїздок на більш тривалі, а також на еміграцію для постійного проживання. Цьому сприятимуть складні економічні та політичні обставини в країні, зміна складу працівників-мігрантів на користь фахівців, а також набутий працівниками-мігрантами досвід зарубіжних поїздок, їхня адаптація в країнах працевлаштування. Ознакою такої трансформації є помітне збільшення чисельності громадян України, які звертаються за дозволами на проживання (тимчасове, постійне) в зарубіжних країнах. Так, наприклад, за даними Міністерства внутрішніх справ Польщі в 2014 році чисельність звернень українців за посвідкою на проживання збільшилася вдвічі, на тимчасове перебування - у півтора рази.

"ДС". Якщо наступного року громадяни України отримують можливість подорожувати в країни ЄС  без віз, яким чином це  позначиться на обсягах та спрямуванні трудової міграції?

О. М. Завдяки відміні віз чисельність відвідувань українцями країн ЄС очевидно зросте. Передовсім туристичних, рекреаційних, приватних подорожей. Якщо, звичайно, на той момент люди матимуть кошти для їх здійснення. Водночас, враховуючи переважання серед виїздів наших співвітчизників за кордон таких, щоо вмотивовані економічно, відміна віз, напевно, сприятиме також й інтенсифікації поїздок з метою працевлаштування. Однак, лібералізація візового режиму не означає лібералізації допуску українців на ринок праці. В порядку працевлаштування за кордоном жодних змін не передбачається. Тому не виключено збільшення частки українців, які працюватимуть за кордоном без належних дозволів, тобто нелегально.

І сьогодні питома вага мігрантів без урегульованого статусу досить велика. Для українських працівників-мігрантів типовим є легальний в'їзд та перебування за кордоном, проте нелегальне працевлаштування. За таких умов  запровадження безвізового режиму поїздок до ЄС може сприяти подальшому поширенню працевлаштування українців на "сірому" ринку праці впродовж дозволеного тримісячного протягом кожних півроку перебування.  Опосередковано про можливість зростання обсягів нелегального працевлаштування за кордоном свідчить також й факт різкого збільшення чисельності українців, які подають в зарубіжних державах клопотання про надання притулку. Зокрема, лише в Польщі протягом 2014 року було подано 23 тис. таких клопотань. Більшість з них надходять не від утікачів із України, а від осіб, які вже перебували за кордоном і в такий спосіб намагаються використати ситуацію для набуття належного правового статусу.