Вадим Денисенко: Росіяни добиваються, щоб ми говорили про Майдан виключно як про події трьох днів

Росіяни намагаються викривити сприйняття Майдану і звести його виключно до подій 18, 19 і 20 лютого, домагаючись, аби Україна сама визнала Революцію гідності державним переворотом. Позиція нинішньої української влади розширює можливості для інформаційних маніпуляцій країни-агресора

Про це в інтерв'ю Depo.ua розповів керівник Центру вивчення Росії та окупованих територій, народний депутат VIII скликання Вадим Денисенко.

- Пане Вадиме, чи не здається вам, що цьогоріч тема Революції гідності в інформаційному полі відображається дещо інакше, ніж раніше?

- Проблема полягає в тому, що на сьогодні  росіяни та їхні поплічники вже нав'язали дискурс розмов про Майдан як виключно про події трьох днів - 18, 19 і 20 лютого. Не говориться зараз про Майдан як про акцію, що почалася від дня непідписання асоціації з ЄС і продовжувалася кілька місяців.

- Чому росіяни цим займаються?

- Тому що при якісній інформаційній атаці, величезній розгонці через ботів в усіх соцмережах ми переходимо в ситуацію "вірю не вірю", а не в ситуацію аналізу того, що насправді відбувалося.

Перше й найважливіше, що потрібно робити всім розумним людям, - це розширити рамки самого дискурсу і говорити не лише про 18-20 числа, а про листопад-лютий. Усе те, що відбувалося протягом цих місяців, і те, що відбувалося раніше.

- А що відбувалося раніше?

- Давайте в принципі подивимося, хто займав ключові позиції в силових структурах. Насамперед у Міноборони та СБУ. Починаючи з 2011-2012 років посади займали або люди, які мали російський паспорт, або люди, які безпосередньо погоджувалися із Російською Федерацією. Саме тому треба говорити, що операція "Крим", анексія частини України, готувалася росіянами не в той момент, коли відбулося побиття студентів, а з 2010-го, коли Янукович прийшов до влади. Усі ключові ідеологічні й силові структури, які повинні були забезпечувати державну цілісність України, працювали на Російську Федерацію і підпорядковувалися, наскільки я розумію, виключно Російській Федерації.

- Чому саме цього року стало можливе настільки активне втручання росіян в наш інформаційний простір?

- Тільки через позицію влади "какая разница". Сьогодні Зеленський вважає, що можна прожити в країні, не маючи ідеології. Він глибоко помиляється, тому що не розуміє механізмів того, як функціонує держава. Але в той же час його попустительство і його позиція "а давайте спробуємо всіх примирити і зробити вигляд, що нічого не відбувається" призводить до того, що росіяни мають величезні можливості вирішувати всі свої питання в інформаційному просторі. Плюс медведчуківські інформаційні канали координують політику в цьому питанні.

- Яка стратегія влади була б ефективною у боротьбі з п'ятою колоною?

- Вся проблема в тому, що говорити про Майдан у відриві від контексту війни неможливо. Чому потрібен Майдан росіянам? Усі розуміють, що Путін, незважаючи на всі свої збочення і психічні хвороби, - це людина, яка дуже прискіпливо ставиться до питань юридичних. Тому для Путіна дуже важливо, щоб Україна сама довела, що це був державний переворот. Чи розуміє це Зеленський? Ні, він цього не розуміє. Я глибоко переконаний, що він цього не розуміє і не здогадується про це, а в його команді йому ніхто про таке не говорить.

Паралельно позиція влади з приводу війни, стосовно того, що ми бачимо "мир в очах Путіна", позиція "какая разница" призводять до змін в інформаційному просторі. Олігархи, які тримають телеканали, скеровують їх у це русло. Раніше цього не можна було уявити з однієї простої причини: державна машина направляла в зовсім іншому ідеологічному напрямку. А сьогодні ми бачимо, що, наприклад, після спроби прориву росіян під Золотим усі стараються забути про атаку, стараються просто не розповідати, що там відбувається, що у людей там паніка. Це все фон, на якому будується ситуація навколо Майдану. Тому, коли ми говоримо про Революцію гідності, не можна відриватися від поточної політичної ситуації. І ідеологічна позиція влади повинна бути дуже чіткою. Не можна говорити: все одно, ти за Україну чи за Росію. Щойно ти починаєш це говорити, у людей починається бардак в голові. І перемагає той, хто має більше фінансових та інформаційних ресурсів.