• USD 41.2
  • EUR 45
  • GBP 53.9
Спецпроекты

Чи врятують коломийки українське радіо

Поки високочолі економісти критикують протекціонізм, чинний міністр культури без будь-яких дебатів вирішує, що наш радіоефір дозрів до того, аби три чверті ефірного часу зайняти "українським музичним продуктом"
Фото: kp.ua
Фото: kp.ua
Реклама на dsnews.ua

50%, які наразі за законом мають бути віддані під українську музику, виявляється, вже замало. Принаймні, за словами прес-служби Міністерства культури, міністр Кириленко вважає, що "вже склалися обставини", які дозволяють перейти до такого розподілу ефірного часу. А поки що міністр хоче перевірити всі найбільші радіостанції - з FM-ками включно - щодо виконання 50%-ї присутності "українського продукту". Щодо музики, таким "продуктом", згідно з законом, є твори українських авторів та виконавців.

Це нагадало мені незабутні концерти світанку незалежності, коли пішла перша хвиля "переходу до національного" і в репертуарах в обов'язковому порядку з'являлися "національні продукти". Тоді, наприклад, довелося мені почути обробку української народної пісні - якщо не помиляюся, це була "Прилетіла перепілонька" - для органу. Цією обробкою в Київському Домі органної та камерної музики "розбавляли" концерти, що складалися з творів Баха, Мессіана, Регера. Нема ради - в репертуарі мав бути "український продукт", але саме для органу українські композитори чомусь майже нічого не писали. От і викручувалися органісти, як могли.

Здавалося, з того часу пройшло немало років, "совок" відкотився за обрій. Та ні. Мерці, як свідчить Голівуд, повертаються. От і Андрухович нещодавно в одній зі своїх колонок описав, як в якійсь тернопільській кнайпі музиканти від щирого серця присвятили пісню воїнам АТО - і це виявилися "Господа офицеры" у перекладі українською. Тобто "Перепілонька" для органу - це ще було доволі інтелігентно, як я тепер розумію.

Постраждають радіостанції, які послідовно знайомлять українську публіку з тим, що відбувається у різних жанрах світової музики - і які тепер мають всі шанси втратити таку можливість взагалі, бо 25% ефірного часу вистачить хіба на коротенький "забіг" по головних подіях і новинках

Міністр Кириленко з суто радянським завзяттям береться перекроювати ефір, витискаючи з нього все "іноземне" на користь "українського". Дарма, що те, що заслуговує на увагу, що є дійсно вартісним, конкурентноспроможним в українській музиці, і без того не ображене увагою радійників. Цікавіше те, що міністр культури вважає за можливе керувати політикою радіостанцій і нашими смаками на власний розсуд. Він вирішив, що "ситуація дозволяє" - і цього достатньо, аби радіостанції переглянули свою політику на користь того, що міністр вважає за "достойне".

Радянські методи, зрозуміло, матимуть радянські ж наслідки. Поки радіостанції будуть наповнювати наші години у транспорті "калинами", коломийками та запальними весільними піснями, і нестимуть збитки через зменшення кількості слухачів, у слухача формуватиметься стійка відраза до "української попси", як це вже трапилося з російським шансоном, а до нього - з піонерськими піснями та Левом Лещенком.

Міністрові не сяйнула жодна творча думка щодо того, як би "витиснути" російську попсу з ефірів - а саме цим, здається, він і виправдовує чергову свою совкову ініціативу. Але він не обмежив саме російську попсу 25 відсотками (можна було обмежити і п'ятьма у нічний час). І він не вигадав яку-небудь цікаву схему промоції та розвитку українських музичних продуктів. Навіщо напружуватися? Достатньо простої вказівки "підняти надої". А складнощі радіостанцій та їхні збитки цікавить державного мужа не більше, ніж доля індіанців.

Реклама на dsnews.ua

Зрозуміло, що найгірше знову доведеться радіостанціям та програмам, обтяженим добрим смаком та тематичним репертуаром, пов'язаним з "неукраїнськими" жанрами - на кшталт джазу чи року. Їм лишать 25% ефірного часу - при чому в пройм-тайм доведеться ділити цей час, знову ж таки, з "українським продуктом" - в тим, навколо чого вони вже сформували власну аудиторію, витіснивши більшу частину 50-відсоткового "обов'язкового українства від Мінкульту" у "мертвий" час.

Постраждають радіостанції, які послідовно знайомлять українську публіку з тим, що відбувається у різних жанрах світової музики - і які тепер мають всі шанси втратити таку можливість взагалі, бо 25% ефірного часу вистачить хіба на коротенький "забіг" по головних подіях і новинках.

Для таких станцій і програм лишиться інтернет-мовлення. Що з одного боку скоротить аудиторію, з іншого - скоротить кількість людей, які матимуть доступ до світових музичних доробків. Тобто культурна ізоляція, про яку, судячи з усього, мріє для нас міністр культури, нарешті стане беззаперечним фактом.

    Реклама на dsnews.ua