Чи згодні родичи загиблих, що Донька за Батька не відповідає
Як пишуть журналісти британського Mirror, поїхати Путіну змусило обурення багатьох голландців причетністю її батька до катастрофи малайзійського літака. Один користувач Twitter навіть зауважив: "Дуже зручно, що Марія Путіна живе так близько до Гааги. Їй не доведеться далеко їздити, щоб подивитися на суд батька".
А два дні тому мер нідерландського міста Хільверсум Петер Броертес закликав "викинути" доньку президента Росії Володимира Путіна з країни. Потім він, звісно, вибачився у своєму Твіттері, пояснивши свої слова "емоціями" та "почуттям безпорадності". І його можна зрозуміти. Чому нідерландські діти мусили померти від російської зброї, а дитина російського лідера буде і далі насолоджуватися життям у пентхаузі за 3,5 мільйони доларів?
Відповідь проста: тому що діти за батьків не відповідають. Навіть якщо цей пентхауз "папік" купив дівчинці за гроші, виручені з продажу зброї, якою нині ХАМАС вбиває інших дівчаток в ізраїльських містах. Таке життя. Ніхто у цілому - в тому числі, "цивілізованому" - світі не заважає людям заробляти гроші, продаючи зброю і взагалі торгуючи смертю. Тобто є конвенції, і час від часу когось особливо завзятого можуть упіймати і засудити - щоб інші не забувалися. Але докорінно змінювати ситуацію ніхто не збирається.
Інші дівчатка і хлопчики на Донбасі кожного дня потрапляють під обстріли російської зброї. Зокрема тому, що їхні батьки, надивившись путінські телеканали, не наважилися вивезти їх з зони АТО - бо ж кровожерні бандерівці поскручують їм голови просто на вокзалі. І кожен з нас, отримуючи зведення про жертви серед вояків і мирних мешканців, відчуває такий самий наплив емоцій і почуття безпорадності, як і мер нідерландського містечка. Адже ці діти - вони теж не мусять відповідати за своїх батьків, які здуру чи за малу користь впустили війну на свою землю.
Тож облишимо риторику. В ідеалі так, діти не мусять відповідати за дурість, злочини чи просту недбалість своїх батьків. Але на практиці саме вони за все це і відповідають.
Проте Путін може бути задоволений. Його рідну доньку цькують на Заході - і це, безперечно, ознака того, що "Росія піднімається з колін" і "змушує з собою рахуватися". Він, нарешті, може відчути себе справжнім генсеком за "залізною завісою", яка вже майже опустилася. Кінець кінцем, чи не цього він прагнув? Він навіть в параною впав, аби походити на свого кумира. І от, нарешті, його зусилля були помічені - головнокомандувач армії США генерал Демпсі порівняв його зі Сталіним!
От лише діти і любов до вкладених на Заході грошей все псувала в цьому майже ідеальному іміджі. Не було в жодного радянського генсека особистого майна за кордоном. І діти жили виключно в СРСР. Як бачите, це мало сенс. Бо донька, яка живе з бой-френдом (!) у передмісті Амстердаму (!!) - це ж просто руйнівний удар по іміджу головного зберігача духовних скреп і православного президента.
До того ж діти за кордоном стають часом справжніми заручниками - згадайте історію з сином депутата Держдуми Селєзньова, якого американські спецслужби заарештували на Мальдівах за злам банківських рахунків. З точки зору політичної, арешт на території іншої держави - доволі ризикований крок. І швидше за все, якби не відбулося загострення у стосунках Росії та США, ніхто на такий скандал не пішов би.
Можливо, згадка про долю сина Селезньова і змусила Марію Путіну вшиватися зі свого розкішного гніздечка - а раптом й на неї щось "нариють"?
А навіть якщо і не "нариють". Мабуть, це просто морально важко - жити серед людей, які стороняться тебе як від зачумленої, і закликають кари небесні на голову твого тата. Який виявився в очах цих людей злочинцем. Ні, тебе особисто ніхто ні в чому не звинувачує. Але від того не легше кожного дня зустрічатися поглядами з людьми, які ніби питають в тебе: чому ті діти мусили померти, а діти вбивць і далі ходять їхніми вулицями?
Емоції з часом притишаться. Почуття безпорадності пройде. Маша Путіна зможе повернутися до свого пентхаузу. Бодай аби його продати. Щоби не нагадував про ті кілька днів ганьби і, не виключено, страху, які вона пережила.
Цікаво, що вона розповіла про ці дні своєму батькові.
Цікаво, що він їй відповів.
