Що робити з російським "культурним продуктом"
Навколо Львівського форуму видавців розгорається скандал. Це, безумовно, добре - адже all publicity is good publicity. Втім, ситуація як ніколи нервова: активісти "Економічного бойкоту регіоналів. Львів" хочуть, щоби організатори фесту відмовилися від продажу книжок російських видавництв на стендах Форуму. "Книга - це товар. Такий самий, як снікерс", - нагадує нам один з провідників ініціативи Отар Довженко.
І хоча книга - це дійсно товар, з тим, що він не відрізняється від снікерса, погодиться не кожен. Не погоджується з цим, найперше, Голова Форуму видавців Олександра Коваль, яка вважає за неможливе для себе "боротися проти культурного продукту", яким є книга.
І в цій суперечці, нарешті, проглядає такий собі момент істини: до якої межі ми готові іти в своєму відриві від "усього російського" і що ми при тому можемо загубити.
Так, пральний порошок, чай, ладу-каліну і навіть знаменитий снікерс замінити можна будь-якими вітчизняними чи закордонними відповідниками. У ватниках з кокошниками ми не ходимо, з самоварів не п'ємо, на балалайках не граємо - нам нічого не варто відмовитися від цих автентичних російських товарів. Проблема, бачте, хіба з автоматами Калашникова, з яких стріляють і наші, і по наших.
Так що ж робити з так званим "культурним продуктом"?
До того, що треба відмовлятися від російської телепродукції, ми, здається, потрохи доростаємо. Адже мало того, що ми, використовуючи його, даємо на собі заробити людям, які зовсім нам не симпатичні, так вони ще й про "хлопчиків кривавих" розповідають нам за наші гроші. І навіть цю відмову готові підтримати далеко не всі мої співвітчизники. При чому не тільки на Східній Україні чи в Києві - навіть на заході країни є достатньо людей, які життя свого не мислять без російських серіалів.
Здавалося б, нічого не варто відмовитися від російської музичної попси - навіть не тому, що російська, а тому що кепська. Але навіть патріотично налаштовані маршруточники Галичини, дотепер не відмовляють собі у блатному шансоні, а місцеві фм-ки їх в тому підтримують.
А тут - книжки. Товар сам по собі не те щоби масовий. І питання поставлене навіть не в "споживацькому", як дотепер, ключі - тобто "не купувати". А не продавати, і навіть ще гостріше - на Форум не запрошувати. Чому такі самі вимоги не ставляться, приміром, до мереж супермаркетів, які продають товари, виготовлені в Росії? Від них вимагають тільки маркувати цю продукцію, залишаючи вибір покупцеві. А книги, бачте, навіть продавати не можна.
При тому, що з книжками дуже часто все зовсім непросто. Є кілька великих представництв російських гігантів книжкової індустрії, які вважаються "українськими видавництвами", але насправді продають російські книжки з маркуванням "зроблено в Китаї". Що робити з ними? Або з тими представництвами, які продають свої книжки і російською, і в українському перекладі ("зроблено" все одно "в Китаї")? Виходить цікава річ: більшість російських книжкових гігантів так чи інакше можуть обійти "антиросійську" заборону. Тобто усіляка книжкова попса а ля ЕКСМО, з яким так борються активісти, на стендах буде під виглядом "українського" (чи хоча б китайського) продукту, а штучні товари від інтелектуальних видавництв на кшталт НЛО не пройдуть "перевірку на вошивість", бо вони не такі багаті, щоби тримати в Україні кишенькову контору.
Є ще один аспект, який турбує керівництво Форуму - суто матеріальний. Абсолютна більшість видавців-учасників Форуму їде до Львова не стільки потусуватися, скільки продати книжки. Саме за це - а не за престиж виключно - вони платять за місце на майданчиках Форуму. А Форум, відповідно, платить за оренду цих майданчиків. Якщо кількість продавців на Форумі виявиться критично малою - а це може трапитися, якщо ввести цензуру на російську книгу - Форум не зможе орендувати майданчики і подія може стати або зовсім камерною, або взагалі не відбутися.
Прекрасні заклики замість російської випустити на Форум польську, англійську та німецьку книжку впираються в той самий матеріальний аспект - скільки книжок європейські видавці зможуть продати на Форумі? І чи захочуть вони займатися такою відвертою благодійністю? Навіть заради України.
А може, так тому і бути? Може, якщо країна не видає достатньої кількості власних книжок, то не треба і щік роздувати, влаштовуючи грандіозні злети книговидавців? Давайте спочатку зробимо цю омріяну українську книгу - масову, доступну по ціні, словом, ринкову, - і тоді будемо влаштовувати з того ярмарки та свята? Єдине питання, скільки усього ми в процесі викинемо з нашого культурного поля разом з усіляким ЕКСМО-м.
Втім, боротися з російським "культурним продуктом" так чи інакше доведеться. По-перше, інакше в українського продукту не буде суто комерційного шансу на нормальний розвиток - українська книга не може бути така сама дешева, як російська. А по-друге, в цьому є політична необхідність - Україна або залишиться частиною "руського миру", його культурним полем, або відірветься від нього. Це буде непросто і боляче. Ми багато втратимо. Може, ми втратимо навіть забагато - але іншій шлях навряд чи є.
