Антон Мирончук про те, як економіка України адаптувалась під обстрілами і готується до прориву
Попри повномасштабну війну, втрату територій, руйнування інфраструктури та рекордні бюджетні витрати на оборону, українська економіка демонструє неабияку стійкість. Це не економічне диво. Це результат складної комбінації міжнародної підтримки, реформ і безпрецедентної адаптивності українського бізнесу та суспільства.
Про це на Liga.Бізнес розповів бізнесмен Антон Мирончук.
Макроекономічний баланс під тиском війни
Українська економіка пережила один із найглибших шоків у сучасній історії: у 2022 році ВВП скоротився майже на 30%. Уже в 2023-му вона повернулася до зростання — понад 5%, у 2024-му додала ще близько 4,8%. За попередніми оцінками, у 2025 році економіка зросла приблизно на 3%, що виглядає скромно, але на тлі повномасштабної війни фактично означає стабілізацію.
За даними Національний банк України, банківський сектор не лише вистояв, а й зберіг ліквідність і довіру вкладників. Це один із ключових індикаторів економічної стабільності в умовах війни.
"Це означає одне: економіка не просто виживає — вона адаптується", — зазначив Антон Мирончук.
Він додав, що, безумовно, Україна отримує десятки мільярдів доларів міжнародної бюджетної допомоги, що дозволяє утримувати макрофінансову стабільність, фінансувати соціальні виплати та уникати неконтрольованої емісії. Але пояснити лише цим нинішню стійкість економіки — занадто спрощено.
Бізнес у режимі турбулентності
Експерт підкреслив, що війна фактично змусила країну створити нову економічну модель — модель постійної адаптації.
"Український бізнес пережив безпрецедентний стрес-тест: зруйновані ланцюги постачання, окупація виробництв, релокація підприємств, енергетичні атаки. Проте результатом стала трансформація", — розповів Антон Мирончук.
Сьогодні компанії масово диверсифікують постачальників, інвестують у енергетику та цифрові рішення. Торговельні центри обладнані генераторами, склади — резервними логістичними маршрутами, а виробництва — мобільними потужностями.
Фактично економіка перейшла у режим "воєнної нормальності" — коли суспільство звикає до ризиків, а бізнес інтегрує їх у свою щоденну операційну діяльність.
Ментальна стійкість як конкурентна перевага
Бізнесмен вважає, що є ще один, менш очевидний фактор стійкості — соціально-психологічний.
Українці демонструють високу здатність адаптуватися до ризиків. Генератори, павербанки, укриття, гнучкі графіки роботи — усе це стало частиною повсякденного економічного життя.
У цьому сенсі психологічна витривалість суспільства стала таким самим економічним ресурсом, як інвестиції чи кредити.
Структурні ризики воєнної економіки
Попри позитивні сигнали, ключові загрози залишаються. Найсерйозніша з них — невизначеність. Війна впливає на інвестиційні рішення, планування бізнесу та довгострокову економічну політику.
"Другий виклик — дефіцит робочої сили. Мобілізація, міграція та демографічні втрати вже формують структурний кадровий розрив, який у найближчі роки стане одним із головних бар’єрів зростання", — вважає Антон Мирончук.
На його думку, третій фактор — енергетична вразливість. За оцінками міжнародних досліджень і даними уряду, у різні періоди війни було пошкоджено або втрачено понад половину генеруючих потужностей країни, що робить економіку залежною від стійкості інфраструктури.
Формула економічної витривалості
Антон Мирончук підкреслив: сьогодні Україна демонструє унікальний економічний феномен: країна веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової — і водночас зберігає функціонуючу ринкову економіку.
"Резильєнтність — це не просто здатність витримувати шоки. Це здатність швидко змінюватися", — резюмував бізнесмен.
Він переконаний, що саме ця риса сьогодні стала головним економічним активом України — і визначатиме, чи перетвориться післявоєнне відновлення на справжній економічний прорив.
