Брудна торгівля. Як українці фінансують війну Путіна проти себе

От купили ви на українському сайті пов’язку на рану чи інший засіб. Ніби все як зазвичай, засіб в наявності, ціна доступна, та й на засобі є відмітка, що торговельна марка зареєстрована (символ ® означає, що дана торгова марка є офіційно зареєстрованою та захищеною законом). Все ж окей? Загалом так, адже ми не завжди читаємо все, що написано на упаковці. Тим паче не моніторимо власника патенту на той засіб чи на торговельну марку. Ми розраховуємо, що за нас це зробили компетентні установи.

Тому й не дізнаємося, що заявником на цю торговельну марку є "Новосибхимфарм" (вул. Декабристів, 275, Новосибірськ, Російська Федерація), а власником свідоцтва — ООО "Валента-Интеллект" (вул. Рябинова, б. 26, Москва, Російська Федерація).Тож питання, чи спонсоруємо ми таким чином державу агресора, залишається відкритим.

З 2022 року Україна запровадила масштабну заборону на діяльність російського бізнесу. Та якщо дослідженню російського бізнесу в Україні приділяється хоч якась увага, то власникам торговельних марок та інших видів інтелектуальної власності, зареєстрованої в Україні російськими заявниками, — значно менше. А ми продовжуємо купувати товари, частина доходу від яких йде російським власниках торговельних марок.

У квітні 2022 року у коментарі інформаційному ресурсу EconomyNowUa генеральний директор ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) Андрій Кудін повідомив, що з початку введення воєнного стану в Україні подано 15 заявок на реєстрацію торговельних марок резидентами РФ; три клопотання про продовження дії свідоцтв, власниками яких є особи з РФ; сім заяв про передачу прав на торговельні марки російським власникам та близько 30 — про передачу прав на торговельні марки російськими власниками резидентам та нерезидентам. Тобто зміна власників почалася одразу з великою війною. Також зазначалося, що з початку війни в Україні Укрпатент відслідковує всі подані заявки на реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності (торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та ін.), клопотання про продовження строків дії та підтримання чинності таких об’єктів, а також передачу прав та ліцензійні договори, в яких містяться заявники або власники з РФ, та блокує їх.

Справді, система Укрпатенту показує, що з 2022 року в системі немає жодної заявки на торговельну марку з російським заявником.

Проте це зовсім не означає, що таких торговельних марок немає в Україні. Згідно з даними аналітиків Opendatabot, понад 3,2 тис. популярних торговельних марок, під якими виготовляють дитяче харчування, ліки, косметику та інші товари в Україні, належать резидентам РФ. Серед них такі ТМ як "Агуша", "Простоквашино", "Віферон" та "Єрмоліно".

Це зумовлюється особливостями дії торговельних марок. Дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки — 10 років, але з можливістю продовження за умови сплати відповідних зборів і звернення в Укрпатент. Тобто всі торговельні марки, подані російськими заявниками і зареєстровані в Укрпатенті з 2014 року, скоро повинні або бути продовжені (а таких близько 700 лише ідентифікованих нами), або будуть скасовані. Як і захист товарів і послуг, що вони дають. Попри те, що кількість торговельних марок, поданих російськими заявниками (або таких, що належать російським власникам) зменшувалася, кількість діючих захисних документів продовжує залишатися значною. Як, відповідно, і бізнес, що ведеться під цими торговельними марками. 

Кількість таких заявок підтверджує те, що ми і так знали: в 2014 році російський бізнес придивися, затаївся, а потім відновив свою присутність в Україні. Хоча з 2022 року ми спостерігаємо обвал таких заявок, що пов’язано з блокуванням їх зі сторони Укрпатенту. Розглянемо, які можуть бути варіанти дій російських фізичних і юросіб в такому разі, якщо вони не планують втрачати доходи від українського ринку (а ми — продовжуватимемо опосередковано платити податки до російського воєнного бюджету).

Варіант 1. Заявник — російська компанія (фізична особа), а власник свідоцтва — українська чи з реєстрацію поза межами країни-агресора.

Наприклад, свідоцтво 223295. Заявник ООО "НДМ Сістемс" з юридичною адресою в Москві в 2016 році подає заявку на реєстрацію торговельної марки MYKEENETIC.

NDM Systems — російська компанія, один із найбільших постачальників мережевого обладнання в Росії. 

При цьому власником ТМ є гонконгська компанія "Кінетік Лімітед". Наскільки вона з Гонконгу — питання відкрите, адже вся історія цієї компанії — російські розробки на основі тайванської техніки. І сам "Кінетік" — розробка російських підприємців.

Зараз "Кінетік" представлений на українському ринку, має свій сайт та пропонує українцям мережеві рішення. 

Варіант 2. Заявник — російська компанія або фізособа, а власник — та сама особа або співзвучна компанія, але зареєстрована в так званих "дружніх країнах", що дає можливість торгувати як з Росією, так і з Україною.

Російські заявники стають і представниками інших країн, наприклад Азербайджану. Так сталося із російським заявником Станіславом Гавріловим, який подавався в український Укрпатент як російський заявник (ТМ № 231104), а в процесі реєстрації став азербайджанським заявником. 

Проте це не заважає Гаврілову досить успішно торгувати своїми виробами в Росії (виручка за 2024 рік становила 5,5 млрд рублів) та мати дві кондитерських фірми в Україні (згідно з даними системи YouControl). 

Тобто якщо ви захочете купити торти "Санчо", "Ламанчо", "ДонКіхот" чи щось подібне від цих виробників, варто ще раз подумати, адже вони платять немаленькі податки в Росії. 

Варіант 3. Представник інтересів російської компанії — патентний повірений чи юридична структура з України, що можна розглядати як співпрацю з бізнесом країни-агресора.

Такою історією може стати еволюція ТМ "Чудо" (№315054), зареєстрованої всього за день до початку великої війни. Власник — ООО "Вимм-Билль-Данн Продукты Питания", юридична адреса Дмитрівське шосе, б. 108, м. Москва, Російська Федерація.

Хоча російська компанія і залишається власником ТМ, всі дії здійснює український представник, який скромно закрив свої дані в системі Укрпатенту. 

Подібна ситуація з ТМ "Агуша", також "Вімм-Білль-Данн". Тільки тут в інформаційній системі вказано "вилучення відомостей про представника власника, який є пов'язаним з державою-агресором". Торговельна марка при цьому дійсна і може працювати на території України. 

Змінювали своїх власників і фармацевтичні торговельні марки. Наприклад, лінійка трав’яних зборів. Заявник — "Красногорские лекарственные срєдства". Але тут ситуація інша. Власником російського заводу (до 2022 року принаймні) була німецька корпорація "Мартін Бауер". Вона є стратегічним інвестором компанії "Ліктрави". Тому, можливо, тут була передача ТМ українській компанії. 

Згідно з інформацією про стан діловодства, по ТМ "Фітогастрол" були внесені зміни у відомості до Державного реєстру свідоцтв України на ТМ. Цілком імовірно, по власнику торговельної марки. Сподіваємося, її продали, а не просто перереєстрували. 

Варіант 4. Перереєстрація власника в Україні: формальний вихід для продовження бізнесу зі світом чи реальний вихід з Росії і перереєстрація ТМ.

Наприклад, ООО "Крісп Консалтинг", яке в 2023 році припинило діяльність в Росії і зареєструвало підприємство в Україні. Перереєструвалася і власниця компанії — громадянка РФ Ксенія Горова.

"Крісп консалтинг" є власником торговельної марки Alaska Seafood, під якою в Україну імпортуються рибопродукти з Аляски. 

Про те, що питання з російською інтелектуальною власністю так і залишається невирішеним, свідчить і ТМ "Артек" від "Ротфронт". Попри те, що компанія під санкціями (про що вказано в ІС Укрпатенту), які передбачають блокування активів, свідоцтво про реєстрацію ТМ залишається дійсним. Хоча інтелектуальна власність також є активом. І досить дороговартісним. 

При цьому питання блокування інтелектуальної власності підсанкційних компаній є правовим вакуумом, який тільки починає обговорюватися. Так, голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Олена Дума ще рік тому заявляла: "Дуже часто Національне агентство має проблемні питання щодо недоарештованих торговельних марок чи промислових зразків, діючих договорів на використання обʼєктів інтелектуальної власності. Ці питання юридично породжують позови проти АРМА від власників арештованих активів або зацікавлених осіб (згідно договору). Ми вже плануємо врегулювання цих питань через законодавчі зміни". Та поки плани лишаються лише планами, а потенційно російські активи продовжують працювати і заробляти в Україні.

Матеріал підготовлено за результатами участі в навчальній програмі "Робота з даними для місцевих розслідувань", що реалізується в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) "Посилення громадського контролю" за фінансової підтримки Норвегії