Енергетика. Комунікація провалена, а українці вже визначили винних
Дві третини українців не чули і не знають про існування енергетичного штабу. При цьому, на відміну від столиці, в більшості регіонів винними в поганій підготовці до енергетичної кризи вважають президента, його команду та уряд, а не місцеву владу
Аналітичний центр Ділова Столиця та компанія New Image group провели соціологічне дослідження щодо енергетичної ситуації в країн.
Про те, що в Україні працює енергетичний штаб на чолі з першим віцепрем'єр-міністром — міністром енергетики Денисом Шмигалем, знають 36% — 47% чоловіків та 27% жінок. Найбільше з-поміж них жителів Києва. Не чули про штаб — 58%: 47% чоловіків та 67% жінок. Найчастіше так відповідали жителі Сходу та Півдня.
Якщо коротко — це повний комунікаційний провал урядової команди. Ні для кого не секрет, що Шмигаль не любить комунікаційну активність (хоча варто зазначити, що зараз він робить багато правильних і необхідних речей). І потрібно було будувати складну модель донесення інформації. Але вирішили, схоже, що достатньо просто раз на пару днів обмежитися сухими пресрелізами.
Щодо того, хто несе найбільшу відповідальність за неготовність енергетики до нинішньої ситуації, більшість — 31,8% — назвали президента та його команду. Таку відповідь дали 37% чоловіків проти 27% жінок.
Далі йдуть:
- енергетичні компанії — 25%;
- Кабінет міністрів — 25%;
- місцева влада — 7% (найчастіше такий варіант обирали в Києві — 12%).
- Безпосередньо суспільство (громадяни) — 0,2%.
Водночас на питання, хто найкраще зараз справляється з викликами, які стоять перед енергетикою, більшість — 40% — назвали саме енергетичні компанії.
- Ще 21% обрали варіант "безпосередньо суспільство, громадяни".
- Громадські та благодійні організації, волонтерів назвали 8,4%.
- Місцеву владу — 6%.
- Найменші показники в уряду і президента та його команди — по 2,3%.
Якщо дуже коротко, енергетична криза дуже жорстко бʼє і битиме по владі. І це при тому, що все це можна було б частково згладити правильною комунікацією. Чому це не робиться? Причин дві: всі відповідальні бояться, що негатив можна натягнути на себе. А по-друге, була вибрана стратегія все перекидати на місцеву владу (перш за все в Києві). От тільки проблема в тому, що ця стратегія топить не лише місцеву владу, але й тих, хто перекидає відповідальність.