• USD 29.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.7
Спецпроєкти

Данило Гетманцев: Меморандум із МВФ. Розвінчання міфів

Минулого тижня Україна отримала черговий транш від МВФ. Це ознаменувало собою чергову хвилю міфів, чуток і переказів як про факт взаємовідносин України з МВФ, так і про умови отримання кредитів

Міжнародний валютний фонд
Міжнародний валютний фонд
Реклама на dsnews.ua

Ці умови передаються з вуст в уста експертами різного рівня авторитету, які, як правило, не читають ні меморандум, ні офіційні заяви Мінфіну з приводу його висновку. Щоб спробувати розвіяти деякі міфи, пропоную розібратися з ними, використовуючи цифри та першоджерела.

Міф 1 і міф 2. Співпраця з МВФ і продовження програми — це зовнішнє управління/здавання суверенітету/диктатура кредиторів (потрібне підкреслити). Пропоную розвіяти цей міф одночасно з міфом про те, що транш – це повна та абсолютна перемога сил добра, велике щастя, яким обдарували нас наші іноземні партнери, незважаючи на те, до чого ми всі разом довели нашу країну.

Транш МВФ — це не перемога сил добра, це необхідність, зумовлена тим, до чого ми довели країну за 30 років незалежності, ну і меншою мірою коронакризою. МВФ ніколи не допомагає благополучним країнам. Це суперечить його цілям. Тобто сам факт наявності програми з МВФ є доказом глибоких структурних проблем країни, які необхідно системно вирішувати. З іншого боку, факт надання другого траншу програми є свідченням того, що ці системні реформи взагалі йдуть, як і процес вирішення проблем, у правильному напрямку. Зазначу також, що вибірка за останньою програмою stand by (від 2020 р.) становить 56% ($2,8 із $5 млрд). Це рекорд за останні 10 років (вибірка за програмами stand by 2010 р. – 23%, 2014 р. – 27%, 2018 р. – 36%, за програмою EFF 2015 р. – 50%). Навряд чи цим фактом можна сильно пишатися, але це один із критеріїв результативності програм. Хейтерам МВФ та іншої закордонної допомоги нагадаю, що кредити МВФ брали усі основні політичні сили, представлені сьогодні у парламенті, за винятком "Голосу".

Звичайно, програма з МВФ – це не здавання суверенітету, і меморандумом ми беремо на себе лише ті зобов'язання, які відповідають нашим національним інтересам. Інакше кажучи, ми декларуємо у меморандумі лише ті наміри, які ми й так маємо реалізувати, якщо, звичайно, хочемо побудувати цивілізовану економіку та цивілізовану фінансову систему. Звичайно, шлях до досягнення цілей ми можемо бачити з МВФ по-різному, для цього і потрібен час на переговори та узгодження позицій. Тому розмови про здачу інтересів – не більш ніж політична маніпуляція. А меморандум 2021 р. свідчить про те, що Україна може і повинна відстоювати свої позиції у переговорах з МВФ, навіть якщо це займає трохи більше часу. Очевидно, що текст меморандуму є відносно м'яким для країни порівняно з аналогічними документами, які приймаються протягом останніх 15 років (докладніше у пункті 5).

Міф 3. Ми беремо кредит МВФ, щоб виплачувати кредит МВФ та ще більше залазити у кредити.

З травня 2019 р. по сьогодні Україна отримала від МВФ кредитів на 2 млрд SDR (≈ $2,8 млрд), виплати тіла кредиту за цей час становили 2,54 млрд SDR (≈ $3,55 млрд). Тобто за два з половиною роки нам вдалося погасити загальний обсяг зобов'язань перед МВФ. Для порівняння нагадаю, що за патріотично-професійної влади Яценюка–Гройсмана–Порошенка (червень 2014-го – квітень 2019-го) взяли кредитів на 8,09 млрд SDR ($11,33 млрд), виплата основної суми боргу становила 4, 64 млрд SDR ($6,5 млрд), тобто професійні патріоти взяли на 75% більше, ніж виплатили. Це не кажучи про VRI та інші "досягнення" минулої влади у сфері публічних фінансів.

Міф 4. Транш не потрібний.

Реклама на dsnews.ua

Мені доводилося бачити у ЗМІ коментарі експертів про те, що гострої потреби у транші не було. Це не зовсім так. Крайні пікові виплати за зовнішніми/валютними боргами (по євробондах і перед самим МВФ) справді відбулися у вересні, проте потреба у плановому фінансуванні дефіциту бюджету із зовнішніх джерел (різниця між залученням та погашенням із зовнішніх джерел) нікуди не поділася. За підсумками 10 місяців план такого фінансування загального фонду було виконано лише наполовину (план фінансування — 46,3 млрд грн, факт – 23,3 млрд грн, тобто недобір – 23 млрд грн, або $0,85 млрд за поточним курсом). Плюс у листопаді–грудні залишалися чималі виплати за валютними ОВДП (наприклад, у грудні майже на $0,6 млрд). Частина з $0,7 млрд отриманого траншу МВФ точно піде до бюджету, а разом із ним і пов'язані $0,3 млрд від Світового банку зайвими не будуть. Хоча мені здається неправильною багаторічна практика форсованого фінансування дефіциту бюджету під кінець року.

Крім того, у даному контексті хочу нагадати вже озвучені раніше аргументи про транш як сигнал для кредиторів вкладати кошти в наші цінні папери, здешевлення кредитного портфеля.

На жаль, треба визнати, що Україна залишається залежною від продовження програми з МВФ та отримання пов'язаного з нею іншого офіційного зовнішнього фінансування. З урахуванням останнього траншу заборгованість перед Фондом становить 7,126 млрд SDR, або майже $10 млрд. Ця заборгованість за неповні 15 років (2008–2021 рр.) через низку криз, війну та політичну нестабільність зросла в 26 (!) разів (з 273 млн SDR у 2007 р.). Україна накопичила третій за величиною кредитний портфель перед МВФ після Аргентини та Єгипту. Цей борг виник не сьогодні, і найбільший внесок у його збільшення за останні 15 років зробили Тимошенко/Ющенко та Порошенко/Яценюк/Гройсман. Не хочеться кивати на "попередників", але математика каже сама за себе.

Міф 5. У меморандумі Україна взяла на себе непомірні зобов'язання антисоціального характеру.

Зазначимо, що умовами програми передбачено ще два перегляди програми у березні та червні 2022 р., у разі позитивного завершення яких Україна може отримати ще 1,6 млрд SDR ($2,24 млрд). Структурні/кількісні маяки, передбачені меморандумом, є критичними до виконання. Усього передбачено 12 структурних маяків до реалізації у листопаді 2021 р. – травні 2022 р. Це зобов'язання, які повністю відповідають інтересам країни (затвердити бюджет з дефіцитом 3,5% ВВП, завершити аудит ковідного фонду за 2020 р., закріпити рамку для наглядових рад держпідприємств, запустити роботу наглядової ради в "Енергоатомі", посилити банківський нагляд, опублікувати розслідування генпрокурора щодо притягнення до відповідальності власників збанкрутілих банків у 2014–2017 рр., затвердити дорожню карту з приватизації Приватбанку та Ощадбанку, затвердити стратегію, завершити процедуру перевірки доброчесності членів ВРП Етичною радою, розкрити бази споживачів газу, щоб можна було змінювати постачальника). Це структурні маяки, тобто обов'язкові умови (разом із виконанням кількісних критеріїв) для отримання наступних траншів. Як бачимо, жодних тарифів, здачі національних інтересів та зниження пенсій не заявлено як обов'язкові маяки.

Більш того, тимчасове повернення до регулювання тарифів на газ для населення на тлі екстраординарного зростання світових цін на газ не стало бар'єром для позитивного перегляду програми. До кінця опалювального сезону жодних змін у зафіксованих цінах не буде, незважаючи на положення попередніх меморандумів із МВФ. І я не став би обговорювати ситуацію наступного опалювального сезону, де політика держави визначатиметься насамперед поточною ціною на газ.

Міф 6. Необхідно списати/реструктуризувати заборгованість перед МВФ, позбавивши таким чином країну додаткового податкового навантаження

Улюблена теза популістів (більшість з яких свого часу не гидували кредитами МВФ) про необхідність списати/реструктуризувати заборгованість перед МВФ розрахована на недосвідченого обивателя. Такі борги списуються перед найбіднішими країнами, до яких ми, на щастя, не належимо, й у мізерних сумах кредиту. Єдиний вихід для нас вийти з клубу клієнтів МВФ – забезпечити зростання економіки з темпами 7% хоча б упродовж 10–15 років, паралельно змінивши умови грабіжницької реструктуризації Яресько та продовжуючи працювати над підвищенням кредитних рейтингів, розвитком ліквідного та глибокого ринку ОВДП. Реалізація конкретних заходів у рамках такої політики стимулювання економічного зростання може частково не співпадати з позицією Фонду, який бореться за фіскальну консолідацію та скорочення ролі держави, і є предметом для дискусії, в рамках якої Україна, як показав останній перегляд програми, цілком може обстоювати свої позиції.

    Реклама на dsnews.ua