• USD 36.6
  • EUR 38.5
  • GBP 44.7
Спецпроєкти

Загадкова справа "Мотор Січі". Чому акції компанії досі можуть купити росіяни

В Україні так і не запроваджено законодавчі обмеження на обіг цінних паперів емітентів, чия продукція має військове чи подвійне призначення

Сьогодні "Мотор Січ" — це відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть спокійно котируватися на фондових біржах, їх може купити навіть прихований інвестор із РФ
Сьогодні "Мотор Січ" — це відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть спокійно котируватися на фондових біржах, їх може купити навіть прихований інвестор із РФ / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Кримінальна справа щодо власників "Мотор Січі" особисто у мене викликає інтерес як можливість розкрити закулісся "кришування" в Україні.

Однією з ключових правових проблем нашої країни є вибірковість правосуддя та "відворотність" покарання. А має бути навпаки: невибірковість та невідворотність. Чому на деякі операції заплющують очі, а потім "розкривають". Як довго триватиме це правове "моргання"? Беремо кейс "Мотор Січі".

Ще 7 вересня 2017 р. рішенням Шевченківського районного суду міста Києва на прості іменні акції АТ "Мотор Січ", які обліковуються на рахунках депозитарної установи СП ТОВ "Драгон Капітал", було накладено арешт.

Акції належали таким власникам: Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Віргінські острови), Business House Helena, AG (Панама), Enfields Trade & Capital Corp. (Панама), Waldo Trade Ltd. (Британські Віргінські острови), Granum Corporation (Панама).

Арешт акцій здійснили за клопотанням СБУ, адже кримінальне розслідування у цій справі проводило саме головне слідче управління служби (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань: № 22017000000000272 від 06.07.2017 р.). Клопотання слідчого було погоджене з органами прокуратури.

На думку слідчих, у 2016 р. невідомі особи з числа нинішніх та колишніх посадових осіб та кінцевих бенефіціарних власників "Мотор Січі" (sic! саме так, хоча незрозуміло, як бенефіціари можуть бути "не встановлені"), діючи за попередньою змовою між собою, з метою ослаблення держави шляхом руйнування зазначеного підприємства як об'єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення, здійснили низку правових дій для продажу контрольного пакету акцій на користь іноземних компаній.

Мета – перемістити виробничі потужності заводу за межі України.

Реклама на dsnews.ua

Слідчі також встановили, що 25 лютого 2015 р. між підприємством та китайською компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd. було підписано меморандум про співробітництво, яке мало трансформуватися у створення в місті Чунцин (КНР) заводу з виробництва авіаційних двигунів. У рамках цього меморандуму до Китаю вже вирушила група українських фахівців для налагодження виробництва. Принагідно зауважимо, що Чунцін — одне з найбільших китайських міст, з населенням понад 32 млн осіб, машинобудівне та наукове серце Китаю.

Крім того, 6 квітня 2016-го "Мотор Січ" отримала від компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, яка згадувалась вище, кредит у розмірі $100 млн під 0,3% річних терміном 10 років. Неважко зауважити, що подібні умови кредитування не можна назвати ринковими навіть для ліквідних західних компаній, не кажучи вже про українські, чий кредитний рейтинг придавлений "сміттєвим" суверенним рейтингом.

Слідством також було з'ясовано, що за офшорною компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited насправді стоїть Hong Kong Skyrizon Holding Limited (Гонконг), а та в свою чергу належить компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd. (Китай).

У недосвідченого читача може голова піти обертом від усіх цих "стрілочок" перехресної участі, коли компанії належать одна одній. Але нічого дивного тут немає: традиційна схема "упаковування" міжнародного корпоративного бізнесу. Чимало великих компаній для роботи в проблемних юрисдикціях (а до таких поки що, на жаль, відносять і Україну) створюють перед своїми "материнками" якийсь захисний екран у вигляді контрольованих офшорних фірм.

Але досвідчений читач одразу згадає назву вказаної вище китайської компанії, яка й заварила весь цей сир-бор.

У травні 2017 р. перший віце-прем'єр — міністр економіки Степан Кубів побував у Китаї на форумі "Один пояс. Один шлях", за підсумками якого заявив, що перший авіаційний двигун, зібраний у рамках співпраці між "Мотор Січ" та Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd, може бути продемонстрований вже наприкінці поточного року. При цьому проект зі створення в Чунцин відповідного спільного заводу був названий "одним із пріоритетів уряду" (звісно, нашого). Перший віце-прем'єр також повідомив про готовність китайців інвестувати $250 млн і в саму "Мотор Січ".

З іншого боку, держава свого часу дала зелене світло приватизації підприємства, яке могло залишитися у держвласності, проте було корпоратизоване. Сьогодні це відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть спокійно котируватися на фондових біржах, продаватися-купуватися на позабіржовому ринку цінних паперів, бути предметом фондових спекуляцій і заробітку.

В Україні, незважаючи на постійні мантри про національну безпеку, так і не запроваджено законодавчих обмежень на обіг цінних паперів емітентів, чия продукція має військове чи подвійне призначення. І зараз ці акції теоретично може купити будь-хто, навіть прихований інвестор з РФ.

Чому такі закони досі не ухвалені? Відповідь проста: у ручному режимі набагато приємніше регулювати "інвестиційний процес", ніж діяти за встановленими правилами.

Отже, ключовий момент у діяльності підприємства — це період з 2017 по 2019 роки, коли було відкрито кримінальну справу із "загадковими результатами". А також питання, чому "переїзд" заводу до китайського Чунцин курирувався на рівні віце-прем'єра Кубіва.

2019-го китайці спробували виправити свою помилку 2016-2017 років — тоді вони не отримали дозволу Антимонопольного комітету України (АМКУ) на придбання акцій "Мотор Січі".

Але ключовий момент — це спроба перенести виробництво в Чунцин. От де заковика.

І на майбутнє. Парламент має ухвалити спеціальний закон про процедуру обігу акцій стратегічно важливих підприємств України. Це вкрай важливо у контексті корпоратизації "Енергоатому", підприємств "Укроборонпрому", ризиків приватизації "Укргазвидобування".

Щоб потім знову не довелося рвати волосся на маківці.

А волосся, точніше заводів, стає дедалі менше.

Практика "кришування" має бути знищена.

Лише невиборчість правосуддя.

Лише невідворотність покарання.

Текст публікується за згодою автора: оригінал

    Реклама на dsnews.ua