• USD 40.5
  • EUR 43.4
  • GBP 51.4
Спецпроєкти

П´ять питань. Що не так з підвищенням тарифу на електрику

Ціну на електроенергію для побутових споживачів потрібно було підвищувати. Але як і на скільки? 

Ціна однієї корисно витраченої кіловат-години приготування їжі на електричній плиті тепер становить 4,8-7,2 грн
Ціна однієї корисно витраченої кіловат-години приготування їжі на електричній плиті тепер становить 4,8-7,2 грн / dsnews.ua
Реклама на dsnews.ua

Що ж, уряд ухвалив рішення про підвищення тарифу. І цю тему не прокоментував лише ледачий. Проте скажу і я кілька слів про це. Відверто кажучи, я очікував меншого підвищення тарифу. Мені здавалося, що 4-5 грн, які озвучувалися, були лише спробою створити негативне інформаційне середовище, на фоні якого новий тариф на рівні, припустимо, в 3,4-3,8 грн за кВт∙год буде сприйматися в суспільстві як "менше зло". Але ні.

Раніше я неодноразово писав і про те, що попередній тариф не покривав усіх витрат на постачання електроенергії населенню, і про те, що фінансового ресурсу на дотування (150-160 млрд грн на рік) просто немає, а отже, ситуацію потрібно було вирішити. Перегляд тарифу був вимушеним і потрібним кроком. Але при цьому я робив кілька уточнень стосовно того як, на мою думку, таке рішення варто було приймати та які додаткові зміни варто було ще здійснити. Отже, які проблеми я бачу з новим тарифом:

  1. Відсутність диференційованої ставки тарифу залежно від обсягів споживання (окрім як для тих споживачів, які користуються електричним опаленням). Певною мірою, пом’якшити наслідки підвищення тарифу можна було б через запровадження диференційованої ставки: наприклад, до 150 кВт∙год, до 450 кВт∙год, до 1000 чи кВт∙год. З таким підходом можна було б підняти мантру імені Віктора Андрійовича про те, що "багаті допоможуть бідним", і тим самим пом’якшити резонанс теми про підвищення тарифу. Росіяни не упустять можливості інформаційно розкачувати ситуацію з тарифом. А тому варто було опрацювати такі схеми тарифоутворення, які б вибивали логіку ворожих вкидів.
  2. Непрозорість Затвердження нового тарифу мало би супроводжуватись інформаційною кампанією з роз’ясненням, чому тариф саме такий. Може, я щось пропустив, але якось не бачив офіційних повідомлень з поясненнями та обґрунтування нової ставки тарифу ані до рішення уряду, ані після. Офіційна комунікаційна кампанія з цього приводу фактично відсутня. І це проблема, враховуючи, що зростання тарифу суттєве.
  3. Жодної активності з удосконалення моделі субсидій та захисту вразливих споживачів. Зрозуміло, що суттєве підвищення тарифу збільшить кількість малоплатоспроможних громадян. І це не враховуючи послаблення купівельної спроможності населення через кризу в економіці, зумовлену війною. Підвищення тарифу обов’язково мало б супроводжуватися захистом вразливих споживачів. І що не менше важливо – активною комунікаційною кампанією з боку уряду про те, що такі громадяни будуть захищеними. Сподіваємося, що уряд все ж приділить належну увагу цьому питанню ближчим часом.
  4. Негазифіковані споживачі опиняються у дискримінованому становищі порівняно з газифікованими. Розрив вартості, умовно кажучи, закипʼяченого чайника зріс. Так, ціна однієї корисно витраченої кіловат-години приготування їжі на газовій плиті становить 1,17-2,35 грн = 7,96 (ціна кубометра газу, грн) / 11,3 (калорійність природного газу, кВт∙год) / 0,3…0,6 (ККД газової плити).А ціна однієї корисно витраченої кіловат-години приготування їжі на електричній плиті становить 4,8-7,2 грн = 4,32 (ціна 1 кВт∙год електроенергії) / 0,6…0,9 (ККД електричної плити). І така ситуація не якийсь злий умисел. Це тому що держава ще може дотувати ціну газу, а електроенергії вже ні.
  5. Під питанням ефективність витрачання коштів, освоєних через підняття тарифу, та їх цільове використання. Зрозуміло, що зросте тарифна виручка. Але яким буде контроль за її використанням? На які напрями вона буде скерована? Яким чином компанії-бенефіціари підвищення тарифу (а це Енергоатом та Укргідроенерго) будуть ефективніше витрачати кошти? За логікою, додаткову тарифну виручку частково треба спрямувати на наповнення "фонду", з якого мали би виплачуватись субсидії для вразливих споживачів? Чи підуть вони на створення нових потужностей, і як що так, то чи правильно будуть виставлені пріоритети? Наскільки прозорим та ефективним буде освоєння цих коштів? Перегляд тарифу повинен вирішити проблему боргів, які накопичувались за механізмом дотування тарифу для населення: оператор системи передачі, оператори систем розподілу, постачальники повинні отримувати свої кошти, щоб забезпечити нормальне функціонування системи та енергопостачання.

Що далі?

Повторюся, що старий тариф треба було переглянути, але новий ухвалили з низкою прорахунків та упущень. І насправді, вони не випадкові. Причина цього, як і взагалі більшості проблем у нашій енергетиці за останні десятиліття, — відсутність єдиної, продуманої енергетичної політики.

Але будь-які помилки краще пізно, але виправляти, зокрема ті, що стосуються комунікацій. Взагалі уряду потрібно більш відповідально ставитися до інформування про ситуацію в енергетиці. Адже ті проблеми, з якими ми зітнулися і які є наслідками передусім війни, не зникнуть ані завтра, ані за півроку. Більше того, взимку ситуація з електропостачанням і "графіками" буде значно важчою. Лише одиниці офіційних спікерів про це говорять.

Але й громадяни мають змінити своє ставлення. Потрібно намагатися краще розібратися в ситуації, вивчати, як змінити поведінку споживання, щоб і системі допомогти, і мати можливість економити самим. І запит свідомих громадян про те, що відбувається в енергетиці, куди і на що йдуть кошти, буде додатковим стимулом для влади ухвалювати більш прозорі рішення та краще комунікувати. 

Реклама на dsnews.ua
    Реклама на dsnews.ua