• USD 38.3
  • EUR 41.5
  • GBP 48.6
Спецпроєкти

Підозріла "сліпота" НАБУ щодо поточної корупції

Підвезли чергову реформу. Західні партнери вимагають збільшити штат НАБУ з 700 до 1000 осіб. Звісно, що під це збільшать бюджети

Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Депутати вже побігли виконувати. Гадаю, що вимоги західних партнерів дещо наївні, бо не враховують українські реалії. Вони такі, що НАБУ вже є частиною тієї корупційної системи 2.0, з якою має боротися. Через що я таке кажу? Через вкрай показові результати.

Як на мене, ефективність роботи НАБУ має вимірюватися за трьома критеріями.

Перший — це боротьба із поточною корупцією. Якщо "наздоганяють" лише "колишніх" — це свідчить про вибірковість, та здебільшого не має сенсу, бо усе вкрадене вже втрачене. Але просто зараз крадуть те, що можна не віддати, і для цього використовують державну владу.

Другий критерій — це однаково ефективна боротьба із корупцією на усіх рівнях — від нижчого до найвищого.

Третій — судові вироки, в ідеалі які повертають державі гроші.

Жодного з цих компонентів власне я не бачу. Натомість бачу показові виступи. НАБУ переслідує здебільшого колишніх, а з поточних — бере дріб'язкову "рибу". Суддя Князєв поки не рахується, хочеться побачити вирок, а не піар. Щодо судових вироків, Злочевський відбувся символічним (для нього) штрафом, а яйця по 17 та куртки за корупційними цінами залишилися нерозслідуваними. Гроші до бюджету, звісно, НАБУ не повернув, але дуже хоче звідти ще. Такі самі виступи роками робили СБУ/БЕБ/ДБР та решта "правоохоронців".

Якби я знімав кіно про НАБУ, то зняв би еротичне фентезі за Фрейдом. У ньому детективи обрізають листя та гілок дерева корупції, але не торкаються ствола. А там, де зрізають одну гілку, зростають три. Ну розумієте, це як СБУ та контрабанда, БЕБ та цигарки, поліція та гральні автомати.

Реклама на dsnews.ua

Особливий провал роботи Бюро — на найвищому рівні. Його НАБУ просто "не помічає". Мова про Офіс Президента – панів Татарова, Шурму, Смирнова, разом із усіма керованими ними проектами на рівні Кабінету міністрів, державних холдингів та компаній ("Нафтогаз", ліс, вода, надра, будівництво та інші). Звісно, що немає НАБУ у "Нафтогазі", "Енергоатомі", "Автодорі", "Укрзалізниці", Національному Банку. Особливий дивною є байдужість НАБУ до таких корупційних ям, як АРМА та Фонд держмайна. Попри десятки щорічних розслідувань про зловживання у цих структурах, вони залишаються недоторканними.

Так, взяли голову Верховного Суду Князєва. Але дуже схоже, що єдиною метою було зняти його, аби Верховний Суд змінив позицію щодо активів Жеваго. Тобто, це "другоє". До речі, кейс доволі цікавий, бо він нагадує співпрацю між НАБУ та Офісом президента.

У особливі стосунки НАБУ з чинною владою охоче вірю, бо Абрам трохи знає за життя. Ці стосунки завжди передбачають, що розслідують лише потрібних людей, і лише коли на часі. Наведу два приклади, обидва варті уваги Антикорупційного бюро, але які "не на часі" для Офісу президента.

Перший приклад — кейс Андрія Пишного.

Мабуть, ви бачили резонансний текст цього тижня: мережа побутової техніки Eldorado хоче реструктуризувати борги, але… Вона пропонує сплатити 30% протягом 60 місяців (майже ніколи), 40% – після стягнення збитків з Росії (ймовірність 0,1%), а ще 30% – списати.

Фактично, Eldorado пропонує сплатити лише 30%, але і тут жодних гарантій. Серед кредиторів, які вже "погодилися на гарні умови" — компанія "Три О", яка належить власнику Eldorado Віктору Поліщуку. Віктор Поліщук відомий не лише як власник мережі "Технополіс", яку він об’єднав із мережею "Ельдорадо" після придбання у 2013 році, а і як власник офісного центру "Гулівер". Бізнесмен також володів збанкрутілим банком "Михайлівський", який залишив тисячі ошуканих клієнтів та завдав збитків українській державі на мільярди гривень.

А його дружину Лілію Резвую часто називають племінницею російського алкопрєзоблогера Дмитра Мєдвєдєва.

Резонанс у тому, що Поліщук має величезні прострочені борги перед двома державними банками: "Ощадом" та "Укрексімом". Платити за цими боргами він припинив ще у грудні 2022 року, і теж запропонував реструктуризацію.

Цікаво, що до того він вже двічі (!) реструктуризував ці кредити. Головою "Ощадбанку", який підписав реструктуризацію, обидва рази був чинний голова НБУ Андрій Пишний.

Стежте за рукою майстра.

У 2006 році ТОВ "Три О" отримало початкові $61,6 млн кредитів від двох державних "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Андрій Пишний, який наразі очолює НБУ, тоді обіймав посаду першого заступника голови правління "Ощадбанку". Він особисто активно займався угодою і навіть коментував цей кредит російському "Коммерсанту".

Від початку бенефіціарами комплексу були Вагіф Алієв, Олексій Кучеренко та Сергій Веселов. Але у 2012 році недобудований тоді "Гулівер" придбав Віктор Поліщук, власник мережі магазинів електроніки та побутової техніки "Технополіс". Про цю угоду писав "Коммерсант".

Погашення боргу, отриманого на будівництво "Гулівера", мало відбутися в 2025 році. Однак вже після кризи 2014-2016 років Поліщук перестав виплачувати кошти. ЗМІ стверджують, що це відбулося геть не тому, що у нього не було грошей.

Це був радше його спосіб ведення бізнесу. У жовтні 2016 року голова НБУ Валерія Гонтарева офіційно заявила, що Поліщук заборгував українським банкам і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23 млрд грн. Заявлялося, що саме з його банку "Михайлівський" через різні підозрілі схеми "вивели" кошти. Банк збанкрутував, НБУ зафіксував мільярдні махінації з коштами клієнтів. Верховна Рада навіть була змушена ухвалити спецзакон, за рахунок бюджету погасити мільярдні борги перед тисячами ошуканих вкладників банків.

Тим не менше, належної реакції з боку влади не було. На диво, прізвище Поліщука так і не потрапило до списку підозрюваних у цій справі. У переліку підсанкційних осіб його теж немає.

У листопаді 2016 року право власності на "Гулівер" було арештоване в рамках справи про банкрутство банку "Михайлівський". Поліщук заперечував володіння Gulliver, запевняв, що "ніколи не був власником компанії "Три О" і називав арешт ТРЦ "сюрпризом". Однак переговори щодо боргів "Гулівера" вів саме Поліщук. І не лише щодо цих боргів. За даними українських ЗМІ, протягом 2018 року Ощадбанк реструктуризував заборгованість низки компаній, які пов’язували з ним, зокрема "Гулівер", ТОВ "Дієса", ТОВ "Технополіс-1", ТОВ "Техенерготрейд" та інші. Тож реструктуризація боргу для "Гулівера" була не єдиним випадком співпраці Поліщука з Андрієм Пишним.

Реструктуризацію тоді він отримав. Це було дивно, якщо брати до уваги, що Поліщук не платив за попереднім боргом. Але факт.

Існує певна плутанина щодо сум кредитів. За деякими даними, за ті роки борг зріс до понад $200 мільйонів, за іншим – навіть до $441 мільйонів. Більшу частину фінансування надав "Ощадбанк" ($353 млн, за поточним курсом — 12,9 млрд грн), а приблизно чверть інвестицій зробив інший державний банк – "Укрексімбанк".

У вересні 2016 року ексчиновник Мінфіну надав інформацію про те, що кредит "Ощадбанку" для ймовірного родича Мєдвєдєва становив $460 мільйонів, а ринкова вартість заставного майна становила ледве половину цієї суми. Дійсно, у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно сума боргу була $440,99 млн: $352,79 млн перед "Ощадбанком" і $88,2 млн перед "Укрексімбанком".

Реструктуризація була помітна не лише через збільшення сум. У березні 2016 року газета "Дзеркало тижня" писала, що кредит власникам "Гуліверу" встановлено за напрочуд низькою ставкою в 9%, тоді як ставки на ринку сягали 30%, а термін виплати продовжено до грудня 2025 року, що є дуже незвичайним для українського ринку.

Андрій Пишний, який уже очолював "Ощадбанк", тоді утримався від коментарів журналістам, чому власники "Гулівер" отримали такі пільги, але пізніше зазначив, що "всі рішення по кредитах приймалися кредитним комітетом і правлінням банку за участю куратора НБУ".

Це не був кінець історії.

У 2018 році знову виявилося, що, незважаючи на ці виняткові умови, борги знову не виплачуються. Держбанки ініціювали аукціон з продажу заставного майна за ці кредити, зокрема ТЦ "Гулівер". Восени 2018 року "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" виставили на продаж права та вимоги за кредитами під заставу майна ТЦ "Гулівер". Стартова ціна становила 18,2 млрд грн. Проте, оголошений аукціон теж не відбувся, як і минулого разу. Натомість сталася дивна річ, про яку ми дізналися лише згодом. Відбулася нова реструктуризація.

У 2020 році група журналістів-розслідувачів "Наші гроші" оприлюднила витяг з держреєстру речових прав на нерухоме майно, в якому йдеться про борг "Гулівера" перед "Ощадбанком" на $537,2 млн, а перед "Укрексімбанком" – на $137,8 млн (тобто загалом – $675 млн). Загальна заборгованість за проектом Поліщука перед двома держбанками досягла $674,99 млн.

Саме так! Незважаючи на погану кредитну історію Поліщука та "Гулівера", "Ощадбанк" на чолі з Андрієм Пишним не лише відтермінував погашення боргу, але ще навіть збільшив терміни кредитування.

Крім того, власник "Гуліверу" отримав нові, фантастичні для українського ринку умови нових кредитів. Згідно з оприлюдненими документами, термін погашення заборгованості компанії перед держбанками продовжено до січня 2044 року, а ставку кредиту встановлено на рівні 3,65% у всіх валютах. Це ще менше, ніж минулого разу.

Що могла означати ця угода для Поліщука в реаліях українського бізнесу? Реструктуризацію до 2044 року фактично можна трактувати, що кредит ніколи не буде повернений. Надані процентні ставки теж були відверто неринковими. Таку щедру пропозицію не міг отримати навіть найприбутковіший легальний бізнес в Україні. Зазвичай, такі угоди для державних банків свідчать про корупцію.

І ось, у грудні 2022 року ці підозри справдилися. Поліщук втретє перестав платити за кредитами.

Не дивно, що через такі кредити "Ощадбанк" має одні з найгірших показників NPL на ринку і регулярно вимагає від власника – українського уряду – надати йому чергову порцію капіталу з державного бюджету.

Тепер подивіться на ці факти і дайте відповідь на питання: чи має така справа бути цікавою для НАБУ? Маємо колишнього голову "Ощадбанку" Андрія Пишного, який двічі влаштував вкрай незрозумілу реструктуризацію. Враховуючи, що "Ощадбанк" належить державі, можна підозрювати корупцію на надзвичайно високому рівні.

Приклад другий. "Платинум" та Катерина Рожкова

Поважний одесит Борис Кауфман з часів Януковича володіє часткою в табачному монополісті "Тедіс-Україна". А ще з 2013 року він володів "Платинум Банком", колись одного з лідерів у кредитуванні на купівлю холодильників та пральних машинок. Коли почався "банкопад", цей банк мав бути ліквідований десь у 2015 році. Але його тримали на плаву ще два роки. Це стало можливим завдяки Катерині Рожковій, яка відтоді та до сьогодні займає посаду першої заступниці голови НБУ.

У 2015 році Рожкова прийшла до команди Валерії Гонтаревої з посади голови правління… "Платинуму". Далі вона всупереч усім показникам не дозволяла визнавати банк неплатоспроможним. Пані Катерина мала щонайменше дві причини робити це. Перша — це власна репутація, бо очільниця банку, що збанкрутував, не мала би права займати високу посаду. Друга — це напевно прохання пана Кауфмана, який якраз намагався замінити себе на підставних "фунтів", аби не мати потім проблем із Фондом гарантування вкладів. Проблеми мали відбутися через те, що всередині "Платинуму" не залишилося нічого, лише самі борги. Скоріше за все, події розгорталися за сценарієм Поліщука та "Михайлівського" — кому винен, прощаю.

На диво все вдалося. Завдяки підтримці Гонтаревої, НБУ "не помітив" Рожкову у зв'язках з "Платинумом".

То було дивно, тому що тоді репутації позбавляли сотні банкірів навіть за менші речі, ніж ті, що робила вона (перелік буде далі). Але — факт, колишня керівниця банку пані Катерина виявилася непричетною. Кауфману теж вдалося переоформити банк на підставних осіб, і сьогодні від стверджує, що ніколи не мав жодного відношення до "Платинуму". Ну а спустошений банк НБУ нарешті визнав банкрутом.

На руїни прийшов Фонд гарантування, і виплатив вкладникам понад 4,8 млрд грн. То були державні гроші, запозичені Фондом з державного бюджету. Я не знаю, скільки врешті решт приніс продаж активів банку — гадаю, що навіть не половину від 4,8 мільярдів. Але відома інша цифра. "Сума вимог кредиторів Банку, що залишаються не задоволеними внаслідок недостатності його активів, складає близько 5,4 млрд грн" (ФГВФО).

І ще одна сума відома. У суді Фонд гарантування вимагає з Рожкової та ще одинадцяти колишніх співробітників "Платинуму" 1,5 млрд. Формулювання позову — "по факту завдання майнової шкоди відповідачами як посадовими особами Платинум Банк внаслідок прийняття ними необґрунтованих та недобросовісних рішень"

Що то були за рішення? Наприклад, пані Рожкова приймала рішення про перенесення сплати нарахованих відсотків по кредитних договорах, оформлення "сміттєвих" застав за виданими кредитами, тощо. Усе це спричинило "Платинуму" шкоду у розмірі понад 1,47 мільярдів гривень.

Чи були ці факти відомі Валерії Гонтаревій, коли та призначала Рожкову своєю правою рукою? 200%. Чи могла особа, за якою знайдені такі факти, бути другою людиною в НБУ та керувати банківським наглядом? Звісно, що ні. Але була і досі є.

Багато хто вже забув про "плівки Рожкової", які НАБУ визнало "несправжніми". Це розслідування просто припинилося, навіть не почавшися. Чим займалася пані Катерина усі ці роки? Гадаю, що тим самим, чим на плівках. Але НАБУ це не було цікаво. Чому? Як версія, через її гарні стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Власне, та сама історія і в Пишного.

А ще пані Рожковій неймовірно щастить у судах. Роками вона вигравала суди в Фонду гарантування. Наприклад, 18 січня 2023 Господарський суд міста Києва відмовив Фонду у задоволенні позову. 12 червня Фонд виграв апеляцію, і суд наказав стягнути солідарно з Рожкової та ще 11-ти осіб шкоду в розмірі 1,477 млрд грн. Суд зауважив, що відповідачі не діяли добросовісно та розумно під час зміни умов спірних кредитних договорів. Рішення керівників призвели до знецінення активів банку, а врешті решт — до втрат державного бюджету. Але… це був не остаточний суд.

У листопаді 2023 року справу як надто складну передали на розгляд колегії з 7-ми суддів, а розгляд призначили на 10 січня 2024 року. Щось підказує мені, що і це не буде останнє засідання, а пані Рожкова продовжить займати посаду першої заступниці НБУ.

Чи не цікаво НАБУ, чому пані Рожкова так міцно тримається? Які рішення приймає та для кого? Я не сперечаюся, вона гарний спеціаліст, мабуть навіть найкращий в усьому НБУ. Але це не привід, аби НАБУ роками (!) заплющувало очі на людину, через яку (за чутками) роками вирішувалися питання з НБУ.

Отже, маємо двох посадовців найвищого рангу НБУ, яких "не помічає" НАБУ. Чому я обрав саме НБУ? Принаймні тому, що Бюро надто наполегливо розслідує справу колишнього голови Нацбанку Кирила Шевченка. Заради нього слідство навіть пішло на певного роду маніпуляції, дорівнявши співробітників "Укргазбанку" до злочинної організації. Але ж кейс, за який доганяють Шевченка, був набагато дрібнішим за кейси Пишного та Рожкової, що я навів вище.

Скажете, співпадіння? Для традиційних "правоохоронців" існує доволі легке пояснення такого "співпадіння" — тому що немає такої команди. Якщо людина належить до влади, то зазвичай силовики її не турбують, хоча напевно що документують, аби в потрібний момент, якщо отримають команду…

Щодо НАБУ, до речі, теж існують певного роду чутки. Кажуть, що НАБУ дійсно не бере грошей. Від фігурантів, принаймні. Проте домовитись начебто можливо в один з двох способів. Перший — звернутися на Банкову, і там певна особа вирішить ваші проблеми.

Звісно, що ви маєте бути не просто вдячні, а дуже вдячні. Другий спосіб — ви можете задонатити на дрони через UNITED24. Так, наприклад, зробили Злочевський у справі "Бурізма" та Ігнатенко у справі "Укргазу". Але щось мені підказує, що лише перерахувати — не достатньо.

Ще раз, це чутки. Але якщо вони принаймні частково схожі на правду, то що змінить збільшення кадрового складу НАБУ? У великих справах та результативності — впевнений, нічого. Хто йде до Офісу президента та має гарні стосунки – продовжують працювати. Ті, хто не йдуть – або лишають країну, або сидять у СІЗО. Ось чому немає ані в Пишного, ані в Рожкової проблем з НАБУ. А Шевченку, який послав Єрмака, жоден донат на UNITED24 не допоможе.

Як усьому цьому може завадити збільшення кадрового складу, якщо заступник голови антикорупційного органу регулярно зустрічається з керівництвом дорадчого органу (що давно став виконавчим)?

    Реклама на dsnews.ua