• USD 41.2
  • EUR 44.7
  • GBP 53.2
Спецпроєкти

Стрибок цін у червні. Чи може НБУ запобігти розкручуванню інфляції

Поточні інфляційні процеси в Україні пов´язані передусім з руйнуванням енергосистеми, зростанням вартості витрат і девальвацією гривні

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин
Реклама на dsnews.ua

У червні рівень річної інфляції підвищився до 4,8% порівняно з 3,3% в травні. До попереднього місяця середні споживчі ціни зросли на 2,2%.

Різке підвищення річного рівня інфляції викликане структурними чинниками, а саме руйнівними ударами росії по українській енергетичній інфраструктурі. Це спричинило суттєве підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів. Без урахування цього фактору річна інфляція за підсумками червня мала б становити лише 3,8%. Збільшити витрати довелося й бізнесу, щоб забезпечити себе електроенергією альтернативними способами.

Незважаючи на додаткові структурні чинники інфляції, загальний її рівень залишився нижчим як минулорічних прогнозних очікувань НБУ, опублікованих в період складання проєкту державного бюджету на 2024 р. (7,7%), так і останніх прогнозів НБУ від квітня 2024 р. (5,4%). Це свідчить не тільки про системні прогалини НБУ в питанні підготовки економічних прогнозів, а про його нездатність проводити роботу над помилками. У 2024 р. похибка інфляційного прогнозу становить 130% на річному горизонті.

Нацбанк на практиці не застосовує моделі для прогнозування структурної інфляції. Він використовує лише моделі для прогнозування інфляції попиту, яка завжди еластична темпам економічного зростання (на противагу структурній інфляції). Модельний апарат потребує реформування й адаптації до нових економічних умов. Однак така робота не проводиться.

Слід наголосити, що інструменти монетарної політики нездатні ефективно протидіяти інфляції, зумовленої структурними факторами — зростанням вартості витрат. Вони переносяться на ціни реалізації, якою б високою не була ключова процентна ставка НБУ. Це пов’язано з тим, що зниження норми рентабельності нижче порогу збитковості неодмінно веде до закриття чи банкрутства бізнесу.

Низька якість інфляційних прогнозів та відсутність системних підходів для повної оцінки факторів інфляції ставить під сумнів усю адекватність національної монетарної політики 2022-2024 рр., адже помилкові інфляційні прогнози були закладені в проспекти змін облікової ставки НБУ. В минулі роки оцінку якості інфляційних прогнозів давала Рада НБУ. Однак після численних змін до Закону "Про Національний банк України" ця норма зникла, та й Рада НБУ вже з листопада 2022 р. працює без голови і в складі шести осіб, один з яких голова НБУ.

У червні облікова ставка НБУ становить 13% річних, що в реальному вимірі (за мінусом інфляції) кількаразово перевищує темпи реального ВВП. Це дестимулює спрямування коштів у відновлення економічної активності. Крім того, неадекватні параметри монетарної політики спричинили формування збитків реального сектора та державного бюджету від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів.

Реклама на dsnews.ua

"Енергетичний" інфляційний шок відобразиться на цінах реалізації інших виробників. Однак формування проциклічного ефекту інфляції не відбудеться, бо в економіці відсутній надмірний споживчий попит. Реальний ВВП становить лише 80% відносно довоєнного рівня. Ключові фактори скорочення попиту — війна, виїзд біженців за кордон (близько 6,5 млн осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), а також жорстка монетарна політика НБУ, що обмежила надходження позикових коштів в економіку.

Додатковим проінфляційним чинником стала девальвація обмінного курсу гривні, яка в травні-червні посилилася внаслідок розширення лібералізаційних заходів НБУ на валютному ринку. Це структурний чинник, який впливає на вартість витрат. Скасування Нацбанком низки валютних обмежень в умовах гнучкого курсоутворення дестабілізувало валютні очікування. За травень-червень обмінний курс девальвував на 2,6% відносно долара США, однак це не спинило зниження валютного попиту. Зокрема, населення продовжує викуповувати по $1 млрд іноземної валюти щомісяця, тоді як влітку минулого року все було навпаки: люди більше продавали валюти. Паніку поки що вдається вгамувати інтенсивними валютними інтервенціями НБУ — по $150 млн на день, або по $3 млрд на місяць.

Потенційно значні інфляційні ризики зберігаються через фіскальний дефіцит. Він сягає 24% ВВП за поточний рік (без урахування грантів). Однак вплив цього фактора на зростання цін обмежений, бо розмір фіскального дефіциту становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом. Також "фіскальну інфляцію" стримує той факт, що близько 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит та структурний характер інфляції стримуватимуть розкручування цінової спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, потенційні ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.

    Реклама на dsnews.ua