"Сядете і не вийдете". Чи зможе Михайло Федоров ліквідувати вплив фармкартелю на Міноборони?

"Ми маємо бити корупціонерів і виганяти їх. Цілі клани сиділи в Міністерстві оборони, а подекуди ще й сидять", — сказав Михайло Федоров.

Міністр пообіцяв особисто займатися кожним таким випадком, аж до того, щоб винні "сіли і не вийшли": "Кожен, хто буде лізти в корупційні історії, будувати схеми чи просувати приватні інтереси, — я особисто зроблю все, щоб ви сіли і не вийшли. Я особисто займатимусь кожною людиною, яка буде це робити", — заявив Михайло Федоров. Також Федоров, говорячи про боротьбу з корупцією в Міноборони, сказав: "Я впевнений, що хтось точно сяде".

Міністр говорив і про необхідність змінити фундамент системи: зробити так, щоб оборонні закупівлі працювали не через ручні домовленості, а через прозорі інституційні механізми. Слова Федорова правильні. Проблема в тому, що поки вони лунають з ютуб-каналів та сторінок ЗМІ, у структурі самого Міністерства оборони продовжують існувати управління і люди, які не боряться з корупцією, а обслуговують її. Зокрема, досі зберігається вплив так званого фармацевтичного картелю на процеси в Міноборони, який розставив своїх людей на посадах різного управлінського рівня, і контролює фінансові потоки та закупівлі.

Як фармкартель розставив своїх людей в Міноборони

12 квітня 2024 року наказом Міністерства оборони №234/нм було створено Управління внутрішньої безпеки МОУ (УВБ МОУ). Цей орган створювався у терміновому порядку попередниками Федорова, і був наділений невластивими в системі Міноборони функціями, які дублюють повноваження вже існуючих Військової служби правопорядку та Головної інспекції Міноборони.

Це абсолютна копія принципів, що існують російської армії, яка воює проти України. У радянсько-російській військовій машині замість єдиної, прозорої та чіткої структури спеціально плодять десятки контролюючих органів, які дублюють функції один одного. Навіщо? Щоб у цьому хаосі та нафлуджених корупційних кабінетах легше було ховати кінці в воду. Чим більше управлінь з дублюючими функціями — тим легше комусь у цій плутанині працювати не на державу. УВБ МОУ залишається тіньовим органом, що має серйозні повноваження. І в цьому управлінні працює ставлениця фармацевтичної мафії Дар'я Лисенко, старший офіцер відділу внутрішніх заходів та захисту УВБ МОУ, колишній прокурор з Новоайдару. Яку, як відомо, звільнили з попередньої посади після скандалу з незаконними преміями та виплатами в прокуратурі.

На новій посаді вона має доступ до інформації про оборонні закупівлі та внутрішні процеси відомства, і системно лобіює інтереси компаній так званого медичного картелю, фірм з орбіти Петра Багрія, Миколи Кузьми та братів Фісталів. Дар’я Лисенко закриває очі на діяльність ТОВ "Артек Медікал Груп", ТОВ "МК Медгрупп", "Автоспецпром" та ТОВ "Кардіо Світ" тощо, та на їхні схеми в Міноборони.

Натомість в інтересах фармацевтичної мафії вона системно зриває та саботує контракти, де постачальниками або бенефіціарами не є компанії її покровителів. Щодо них ініціюються слідчі дії, перевірки, здійснюється податковий тиск. Тобто руками Дарʼї Лисенко та УВБ МОУ здійснюється сприяння монополізації ринку воєнної медицини фармацевтичною мафією під час повномасштабної війни. І це лише один із наглядних прикладів.

Германа Фісталя НАБУ і САП називають керівником злочинної організації, що наживалась на закупівлях медичного обладнання для онкохворих. Щодо нього минулого року відкрито кримінальні справи за фактом завищенні цін медобладнання в закупівлях на 231 млн. Фісталь по теперішній час також впливає через своїх людей на процеси в Міноборони і просуває своїх людей. Це переважно колишні співробітники МОЗ та прокуратури, які розставляються медичним кланом на середньому рівні, отримують доступ до інформації, займаються тиском на посадових осіб МОУ в його інтересах. А такі люди, як Дар’я Лисенко, забезпечують потрібний фармацевтичній мафії тиск на всіх потенційних конкурентів.

Міністр оборони Михайло Федоров каже, що система повинна працювати інституційно, без ручного управління і без корупції. Однак УВБ МОУ в нинішньому вигляді, — це структура, яка існує саме для ручного управління, непомічання одних постачальників і тиску на інших, залежно від того, чиї інтереси за ними стоять. Це суперечить заявам Федорова.

Міністр в інтерв’ю каже, що особисто запропонував усім причетним до закупівель пройти поліграф, частина відмовилася і їх звільнили відразу, частина пройшла і була звільнена за результатами. Логічне запитання, чи проходила перевірку на поліграфі і чи потрапляла в поле зору аудиту структура та кадри УВБ МОУ.

Міністр публічно заявив про війну з корупційними кланами в Міноборони і пообіцяв, що жодна спроба просувати приватні інтереси не залишиться без наслідків. Однак є конкретне управління, конкретний наказ про його створення і конкретні люди, яких пов'язують із діяльністю на користь фармацевтичного картелю. Якщо це не пережитки старої системи, які обіцяє викорінити міністр, — то що це? І чому управління, створене ще за його попередника, з повноваженнями, що дублюють ВСП та Головну інспекцію, а отже створює хаос непідконтрольних паралельних структур, проти якого бореться міністр, досі існує?

Поки відповіді на ці запитання немає, обіцянка "я особисто зроблю все, щоб ви сіли" залишається гарною цитатою для інтерв'ю. Логічним наступним кроком для Михайла Федорова було б провести по структурі УВБ МОУ перевірки, переглянути саму доцільність наказу №234/нм, звільнити ставлеників фармкартелю і викорінити корупцію, яка знищує довіру наших західних партнерів.