• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Вибори в Росії. Навіщо сховалися Путін, Медведєв, Шойгу та Лавров?

Напередодні виборів керівник штабу пропутінської партії Сергій Кірієнко озвучив контрольні цифри – "Єдина Росія" мала набрати 45% при явці 45% виборців. Явка склала майже 50% і "єдинороси" отримають майже 50%. Одним словом, план було трохи перевиконано, а завдяки мажоритарникам "Єдина Росія" буде мати чітку більшість в Держдумі

Реклама на dsnews.ua

Зрештою, ніхто не сумнівався, що результати будуть приблизно такими – партія влади мала показати такий результат, хоча, треба визнати – в ряді регіонів "Єдина Росія" вже втратила більшість (Якутія, Хабаровський край, Ульянівська область, республіка Марі Ел, Ямало-Ненецький округ). Але в цілому, Кремль зумів утримати ситуацію без якихось глобальних фальсифікацій і тепер має вирішити, як далі виглядатиме транзит влади, а разом з ним і транзит еліт до 2024 року. Отже, які головні висновки потрібно зрозуміти всім нам.

1. Проєкт "Єдина Росія" перестав відігравати головну роль в консолідації політичного життя РФ. Цей інструмент потрібно замінити, от тільки проблема Кремля в тому, що поки ніхто не розуміє як і на що його замінити. Можна припустити, що протягом наступних чотирьох років буде спроба придумати новий формат, хоча в нинішній конфігурації, коли електорат загнаний в чотири-п'ять електоральних ніш (КПРФ, ЛДПР, СпР і зараз "Нові люди"), потрібно або міняти всю конструкцію, або залишити все як є без змін і вигадувати якісь зміни в "Єдиній Росії" зсередини. Але один із ключових висновків, які ми можемо зробити вже зараз: стара політична модель все менше влаштовує російського виборця, він хоче якихось змін і це не зможуть не зрозуміти в Кремлі.

2. Протестні до влади настрої російського суспільства (серед тих хто дійшов до урн для голосування) можна умовно оцінити в районі 12-15%. Тут варто зазначити два важливих моменти: голосування за КПРФ та за "Нових людей". КПРФ набирає майже 18% і на 50% покращує результат попередніх виборів. "Нові люди" (майже 6%) – прокремлівський проєкт для каналізації протесту тих, хто шукає такі відомі нам "нові обличчя". Так от, КПРФ та її кандидати, частіше за все були підтримані, так званим, "розумним голосуванням" Навального і великий електоральний стрибок комуністів стався з двох причин – вони, а не ЛДПР стали для багатьох альтернативою владі та їх підтримала активна ліберальна тусовка. В сумі "Нові люди" і "нетрадиційні" для КПРФ люди плюс прихильника "Яблока" та інших проліберальних тусовок склали умовних 12-15%. Багато це чи мало? Це достатньо для того, щоб качати ситуацію за умови різкого ослаблення центру. Але це є найбільший страх Кремля.

3. Перш ніж перейти до головних страхів Кремля, варто зупинитися на ще одному важливому аспекті: патерналістський вибір партій і кандидатів передбачає голосування за того, хто тобі дає патерналістські переваги: додаткові фінанси, пільги та моральну сатисфакцію ("вставання з колін"). Активне голосування проти "Єдиної Росії", а результати в ряді регіонів де "Єдина Росія" чи то програла, чи то отримала навіть менше ніж 40%, показує, що Кремль та його політсила перестала бути єдиним і безальтернативним носієм патерналістських благ – люди вимагають змін правил гри та суспільного договору.

4. На виборах Путін свідомо відійшов від теми воєнних перемог і єдиною гучною геополітичною історією було питання Білорусі, яке, судячи з усього, не вплинуло на хід виборів. На жаль, в уяві Путіна питання "вставання з колін" та величі Росії – єдине, що дає електоральний результат. Тому існує висока ймовірність, що він вважатиме, що транзит влади, запланований до 2024 року неможливий без "остаточного вирішення" українського та білоруського питання.

5. Вся логіка дій Володимира Путіна останніх років зводилася до кількох моментів:

  • Зачистка еліт від бажання фінансувати будь-які, навіть неполітичні, але несанкціоновані владою проєкти;
  • Зачистка відносно активного громадського сектору та умовних інфлуенсорів;
  • Зміна системи управління регіонами, де управління переходить від лояльних місцевих еліт, до лояльних варягів (перемішування чиновницьких еліт по країні);
  • Зміна топменеджерів уряду на нові обличчя (перезавантаження верхнього ешелону);
  • Початок поступового перетворення на почесного президента.
Реклама на dsnews.ua

В цьому контексті ці вибори були дуже важливими, адже вони відбувалися в момент закінчення першого етапу цього самого транзиту, коли частково завершені всі ці зміни на фоні призупинки перетворення Путіна на російський аналог казахського "Єлбаси". Поки Путін змінює еліти, але не хоче іти сам. І зараз одним з найважливіших моментів стане те, як складеться подальша кар'єра Шойгу та Лаврова. Вони ключові політичні гравці в його центральній команді. Їх перехід в Думу означатиме, що Путін і надалі поступово робить транзит влади й готує свій відхід. Якщо ні – він поки призупинив цей процес.

6. Підсумовуючи, варто зазначити, що поки Путін вибудовує надскладну модель управління, яка навіть в разі його переходу на почесну посаду, буде залежатиме від нього. Але в цій моделі існує лише наджорстка вертикаль силовиків, тотальна зачистка будь-якого інакодумства і яка поки не має відповіді на питання, а що ж дати народу, щоб він все це сприйняв на ура. Простіше кажучи будується модель для еліт і силовиків, де не існує народу, а передвиборчі подачки у вигляді добавок до пенсій особливо не радують. І це головний виклик для Кремля, який, повторюся, він може захотіти вирішити через ескалацію війни на суміжних територіях.

7. І останнє. Відсутність в ніч виборів в штабі "єдиноросів" всіх ключових гравців пояснюється дуже просто: в Кремлі вирішили не привертати увагу до своїх не дуже хороших результатів: в масовій свідомості має залишитися не перемога КПРФ, а те, що в Росії нічого не змінилося

    Реклама на dsnews.ua