Випадковості, за які заплатили. Що приховують фінансові сліди гібридної війни
Десь у Європі загорівся стратегічний об’єкт, десь, наче випадково, пошкодили залізничну інфраструктуру, десь зазбоїв сервер або виникли перешкоди у зв’язку чи навігації літаків, а ще десь студентський протест переріс у неконтрольований спалах насильства
З екранів такі події можуть виглядати як окремі випадки, технічна несправність, людська помилка, нещасний випадок або збіг обставин. А втім, часто достатньо подивитися на них через призму фінансових зв’язків, щоб побачити зовсім іншу картину.
За на перший погляд не пов’язаними між собою подіями можуть стояти одні й ті самі організатори, посередники і, що найголовніше, – джерела фінансування.
Російська агресія давно вийшла за межі України. Нині європейські країни стикаються з диверсіями, кібератаками, пошкодженням критичної інфраструктури та діяльністю агентурних мереж майже так само часто, як і ми. Значну частину цих операцій правоохоронні органи та спецслужби європейських держав пов’язують із російськими структурами.
У жовтні Європейський Союз продовжив санкції проти осіб та організацій, причетних до російської гібридної діяльності. Під обмеженнями перебувають 80 фізичних та 20 юридичних осіб.
В Україні війна теж почалася не з танків
Задовго до повномасштабного вторгнення Росія використовувала політичний вплив, інформаційні операції, економічні важелі, агентурні мережі та інші інструменти дестабілізації. Відкрита військова агресія стала продовженням значно тривалішого процесу.
Сьогодні ми бачимо застосування подібних методів у країнах Європи. І було б помилкою розглядати кожен підозрілий інцидент виключно як локальну проблему.
Особливість гібридних операцій полягає в тому, що їхні окремі елементи можуть не мати очевидного зв’язку. Виконавці часто не знають справжніх організаторів, завдання передаються через посередників, а фінансування розподіляється між сотнями або тисячами операцій.
Гроші залишають сліди
Нещодавно Держфінмоніторинг спільно з СБУ викрив схему, через яку було легалізовано понад 10 млн грн. Частину цих коштів використали для підготовки терористичних актів на території України.
На рахунки двох фігурантів (батька та сина) вносили готівку, після чого гроші розподіляли між численними отримувачами та виводили у криптовалюту.
З рахунку сина перекази отримали понад 2,7 тисячі ідентифікованих фізичних осіб, а також значна кількість неідентифікованих отримувачів. Із рахунку батька кошти надходили понад 2,1 тисячі фізичним осібам та на інші платіжні картки.
Серед тисяч транзакцій були платежі, пов’язані з підготовкою терактів.
За даними слідства, представники Головного управління Генерального штабу збройних сил РФ використовували картки фігурантів для передачі коштів особам, які готували терористичні акти у кількох областях України.
Держфінмоніторинг зупинив видаткові операції за цими рахунками та передав узагальнений матеріал до СБУ.
Цей випадок демонструє, як за масивом звичайних на перший погляд фінансових операцій може приховуватися інфраструктура терористичної діяльності.
Безцінний досвід, якого краще б не було
Польща, Німеччина, країни Балтії та інші держави Європи нині посилюють протидію диверсійним і розвідувальним операціям, які пов’язують із російськими структурами. Окрема увага тут саме до випадків спланованої політичної та інформаційної дестабілізації у суспільстві. Адже такі дії в подальшому можуть стати підґрунтям для більш відвертих проявів агресії. Особливу небезпеку становить використання місцевих виконавців, їх вербують дистанційно, а роботу оплачують через цілком законні фінансові інструменти.
Організатор, виконавець і джерело фінансування зазвичай перебувають у різних країнах. Тому встановити повну картину без міжнародної взаємодії надзвичайно складно.
Саме тому поглиблення співпраці Держфінмоніторингу з фінансовими розвідками інших держав – це не дипломатична формальність.
Наші міжнародні партнери мають власні інформаційні ресурси, аналітичні інструменти та можливості відстеження транскордонних операцій. Але практичний досвід такої роботи є лише в України.
Ідеться не лише про диверсії чи атаки на критичну інфраструктуру.
Масові заворушення, спалахи агресії під час вуличних акцій, раптова активізація радикальних груп напередодні виборів саме в тих країнах, які особливо активно допомагають Україні – усе це також заслуговує на увагу з погляду можливих фінансових зв’язків. Самі по собі такі події ще не свідчать про зовнішнє втручання. Але аналіз джерел фінансування організованої протиправної діяльності може допомогти відрізнити спонтанні події від скоординованих операцій.
Адже іноді те, що здається суспільним вибухом, може мати цілком конкретних організаторів, виконавців і фінансових спонсорів.
Те, що на екрані телевізора виглядає як низка випадкових подій, у фінансовій аналітиці може виявитися діяльністю однієї мережі.
І наше спільне завдання – навчитися бачити ці зв’язки раніше, ніж наслідки стануть незворотними.