Війна за Гренландію скасовується. Як повернути Трампа обличчям до України

1. Після зашкального підняття ставок щодо Гренландії настав час більш реалістичних переговорів. І тут маємо позитивні новини: Трамп особисто підтвердив, що скасовує тарифи проти європейців, і йому подобається ідея Марка Рютте щодо отримання американського суверенітету над невеликими частинами Гренландії для побудови воєнних баз. Якщо все піде нормально — а, схоже, цей сценарій базовий, — питання Гренландії стане черговою умовною зірочкою на фюзеляжі Трампа. Але це не скасовує всіх тих базових викликів, які запустив Трамп. І, повторюся, з Трампом нам жити наступні три роки.

2. Рада миру — це, на жаль, один із тих викликів, на який доведеться давати відповідь. Ця структура не замінить ООН, вона має всі шанси померти доволі швидко і, не виключено, була вигадана кимось із оточення Трампа, щоб збити його навʼязливу ідею балотуватися на третій термін. Адже навіщо бути Президентом США, якщо можна стати королем світу. Але це гіпотези про майбутнє. Поки Трамп буде грати у гру "ООН-2.0", і велика частина світу змушена буде йому підігрувати. У нас тут немає вибору: ми маємо поки тягнути час, дивитися за тим, чи вироблять консолідовану позицію в ЄС, і чи захоче вступати в цю раду Росія. Наш підхід тут має бути максимально прагматичним: якщо це допомагає в мирному процесі — ми вступаємо, не допомагає — не вступаємо. Всі ці пишномовні речі "як же ми будемо перебувати в одній організації з РФ та Білоруссю" — контрпродуктивні. Будемо, якщо знадобиться, так само як і в ООН. Рада миру поки виглядає як тимчасове явище, до якого треба зараз саме так і ставитися.

3. Після Гренландії в Трампа вивільнитися час для України та Ірану. Я не сумніваюся, що зараз Путін запропонує якісь чергові неприйнятні умови миру і весь переговорний процес піде на нове коло. Я повторю те, що писав напередодні: та конструкція переговорів, яка існувала досі, зайшла в глухий кут. З огляду на те що ми повністю залежні від США як головного перемовника, у нас немає іншого варіанту, ніж шукати відповідь на питання "чому ця війна невигідна США". Продовжувати жити в чотирикутнику "території — зняття санкцій з РФ — вигоди для США — європейські цінності" можна, але за рік ми не добилися практично нічого. На столі лежать ті самі карти, й у 2026 році вони будуть незмінними.

4. Кампанія "війна невигідна Трампу" — складна і системна. Але якщо до неї поставитися саме як до кампанії, а не до кавалерійського наскоку, в неї можна зіграти.