Блог
Запаси на тижні і план на зиму. Як пережити найбільшу ескалацію в цій війні
На майбутні місяці українцям потрібно мати план дій. Цілком можливо, що будуть перебої з продуктами, а зимова кампанія ризикує стати нестерпною для обох сторін… Роздуми про те, куди рухається ця ескалація, підводять нас до простих, але життєво важливих порад на ближчий час
Супермаркет в Києві після атаки в липні 2026 р. / Getty Images
Я зазвичай не коментую обстріли, хоча болить й тисне (особливо коли вся балістика долетіла). Але коли триває ескалація кожен має бачити не поточний момент, а його наслідки та наступні кроки по цій "дробині".
Отже, як можуть розвиватися події і що варто зробити:
- Кроки будуть взаємні: ми битимемо дронами [і ракетами] їх, вони — нас. Так, вони били й б'ють по нашій інфраструктурі і робили це й без наших нальотів (хоч, можливо, й не так концентровано по ритейлерам). Нам від цього не легше. Ми лише статисти. Наша мета — бути готовими до всього й швидко ховатися. Хоча місць [в укриттях] майже немає, а тривогу іноді включають, коли вже прилетіло.
- ПВО у нас проти балістики немає. І той факт, що в них мало балістики, не дуже заспокоює. Мало не мало, але на склад "Епіцентру" чи "Новуса" вони її використовують. На книгарню, виробників шоколаду, морозива, ковбас, побутових товарів… Тобто суто на цивільні цілі. Вони мстяться за Wildberries, й ми це також розуміємо.
- Західна Україна у відносній безпеці, бо туди просто не долітає балістика й там має більше часу, щоб зреагувати на крилаті ракети і "шахеди". Але це не значить, що в рф не хотіли б поцілити туди також. Це питання часу й рівня драбини ескалації.
- Є чітка домовленість не бити по центрах ухвалення рішень (в нашому випадку це Рада, Кабмін, ОП). Поки в нас недостатньо ППО, вони б винесли все вже давно. Але є домовленості… або розуміння, що потрібно буде все одно с кимось вести перемовини… Або росіяни усвідомлюють: щойно буде можливість у нас (а вона буде), то прилетить і до них, що справить значно більший ефект на них, ніж їхній удар по нас.
- Потрібно готуватися, що деяких товарів може не бути, або буде обмежена пропозиція, або вони будуть значно дорожчими. Здебільшого подовжиться й термін доставки. Перелік цих товарів доволі широкий: від побутової хімії чи приладдя до кормів для домашніх тварин. Може бути обмежена пропозиція деяких харчових продуктів. Принаймні це найбільш логічно очікувати за умови продовження взаємних обстрілів. А відповідно, майте запаси на кілька тижнів й регулярно їх поповнюйте.
- Потенційні макроекономічні наслідки, зрозуміло, негативні — і з боку інфляції, і з боку курсу. Частина споживання перейде на імпорт з довшим плечем і вищою вартістю зберігання. Уже зараз дрібні продавці кажуть про підвищення цін з боку гурту й постачальників. Інфляційний тиск розтягнеться в часі.
- Готуйтеся до зими обов´язково. Логіка підказує, що ми, дійшовши до зими, спробуємо вгатити один по одному, як на післяматчевому пенальті. Саме це буде фінальним акордом перед енергетичним перемир'ям, бо ні ми (без ППО), ні вони (з нашою інтенсивністю ударів й, сподіваємось, балістикою) зимової компанії не витримаємо. Нам буде простіше, бо вже розуміємо, що робити, плюс ми південніше, але є ситуація з водою, каналізацією та вже вибитою генерацією. Це буде катастрофічно для населення рф. Тому готуйтеся й думайте про альтернативне місце проживання, хоча б тимчасово. Найбільш вразлива лівобережна Україна через балістику та відсутність/недостатність ППО.
- Мета дробини ескалації — довести війну до стану нестерпної економічно, політично, фундаментально. Уявіть собі двох кремезних чоловіків які вже виснажені й в крові від бійки, але обидва вихоплюють ножі й критично ранять один одного. Так от, ножі ми ще не діставали…
- На початок повномасштабної війни, у лютому 2022 р., найбільш спокійними були, ті хто мав план дій. Тому що на емоціях нічого не працює. А отже, обговорюйте ситуацію з рідними, з активістами та мешканцями багатоквартирних будівель, сформулюйте план, ну хоча б наміри. Це краще ніж зовсім нічого. Запаси, повербанки, ліки, вода, план куди їхати. Без паніки, просто план на майбутнє й те, що можна зробити зараз. Нехай це все нам не знадобиться. Нехай ви всі посмієтесь наді мною або навіть мене будете сварити через додаткові трати на те, що не знадобилося. Я переживу.
P.S. "Я навчився довіряти погрозам ворогів більше, ніж обіцянкам друзів", — Елі Візель, лауреат Нобелівської премії миру, який пережив Голокост.