• USD 26.5
  • EUR 31.1
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Андрій Білецький

Лідер політичної партії "Національний корпус", народний депутат Верховної Ради VIII скликання, засновник і перший командир полку "Азов"

Андрій Білецький / УНІАН
Зміст

Ранні роки і освіта

Андрій Євгенович Білецький народився в 1979 році в Харкові.

У підлітковому віці активно займався спортом і отримав 1-й юнацький розряд з боксу. Згодом займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стрільбою і іншими видами спорту.

Після школи Білецький вступив на історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, який закінчив з відзнакою в 2001 році. Його дипломна робота була присвячена діяльності Української повстанської армії.

Після університету Білецький викладав у вузах Харкова.

Діяльність в націоналістичних організаціях

Як стверджував сам Білецький, захоплюватися націоналістичними ідеями він почав ще в школі.

Андрій Білецький

На мене вплинула книга "Історія України" для дітей від Антіна Лотоцького. Я її дав прочитати кільком близьким друзям, і на початку навчального року ми прийшли в школу без піонерської символіки, зате з жовто-блакитними значками. Тоді стало зрозуміло, хто ми та що ми.

В кінці 90-х Білецький хотів виїхати до Сербії, щоб воювати в Косово, проте не встиг — війна закінчилася.

Андрій Білецький

У ті роки я вчився в інституті. У нас була така група ідеалістів. Всі читали багато книг про військові пригоди, і тоді війна в Косово виглядала як війна християнської країни проти фактора ісламістів... Ми хотіли поїхати, але серби здалися до того, як нам в посольстві оформили всі необхідні папери. Питання визнання Косово, як і інших незаконних республік, по-моєму, прокладало шлях до визнання анексії Криму.

Під час навчання в університеті Білецький також почав брати активну участь у політичному житті. У 2001 році брав участь в акціях протесту в Києві в ході кампанії "Україна без Кучми". Білецького затримала міліція і він потрапив під адміністративний арешт, після чого СБУ домагалася від керівництва ХНУ виключення Білецького з університету.

У 2002 році він очолював харківський загін Всеукраїнської організації "Тризуб" ім. С. Бандери, співпрацював з Українською консервативною партією. У 2003 році почав активну співпрацю з харківським центром Соціал-національної партії України, підтримував її перетворення на ВО "Свобода".

Після розпуску Товариства сприяння ВС і ВМФУ "Патріот України" при СНПУ Білецький створив і очолив нову, незалежну від будь-яких партій, організацію "Патріот України". Планував, координував і брав участь у всіх масових акціях "Патріота України". 18 жовтня 2008 разом з усіма активістами Білецький був заарештований міліцією під час проведення маршу на честь УПА.

Андрій Білецький та члени організації "Патріот України"/соцмережі
Андрій Білецький та члени організації "Патріот України"/соцмережі

Також Білецький ініціював створення Соціал-національної асамблеї, яку очолював до 2015 року.

У Революції Гідності Білецький участі не брав, оскільки знаходився в увʼязненні. Члени ж його організації "Патріот України" увійшли до складу новоствореного "Правого сектора".

12 березня 2014 року Білецький був призначений керівником силового блоку "Правий сектор" — Схід в складі чотирьох областей: Харківської, Донецької, Полтавської та Луганської.

Зараз Білецький керує кількома громадськими організаціями: Харківською обласною організацією "Патріот України", Товариством сприяння збройним силам України і військово-морському флоту "Громадянський корпус" АЗОВ ", Асоціацією народних депутатів України-учасників бойових дій, а крім того є членом ГО Харківська громадська організація "Слобожанський крайової козацький кіш".

Виступ А.Білецького на ІІ Всеукраїнському з"їзді "Патріота України", Харків, 2008 г./wikipedia.org
Виступ А.Білецького на ІІ Всеукраїнському з"їзді "Патріота України", Харків, 2008 г./wikipedia.org

Політичне переслідування режимом Януковича

23 серпня 2011 року в харківському офісі "Патріота України" стався конфлікт зі стріляниною. Організація заявила про те, що на офіс скоїв збройний напад відомий українофоб Сергій Колесник і поранив двох активістів. Міліція заявила, що учасники організації отримали легкі травми гумовими кулями, тоді як Колесник був госпіталізований в несвідомому стані з відкритою черепно-мозковою травмою та ножовими поранення в області грудної клітини і кваліфікувала подію, як напад на Колесника із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоровʼя потерпілого.

Незабаром міліція заарештувала активістів, які були поранені під час нападу Колесника, і звинуватила їх в замаху на вбивство. 27 грудня 2011 року по цій справі заарештували і посадили в СІЗО і самого Білецького. Його також звинуватили в нападі на Колесника по ст. 187 Кримінального кодексу (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб).

Фото Андрія Білецького під час арешту в 2011 р/obozrevatel.com
Фото Андрія Білецького під час арешту в 2011 р/obozrevatel.com

Ці дії органів режиму Януковича були розцінені як політичні репресії, в звʼязку з чим в різних містах країни проходили акції протесту.

Після перемоги Революції Гідності, 24 лютого 2014 року, Верховна Рада прийняла постанову № №4202 "Про звільнення політвʼязнів". На виконання цієї постанови 25 лютого Білецький та інші активісти були звільнені.

Війна на Донбасі і полк "Азов"

За словами Білецького, для нього війна на Сході України почалася значно раніше офіційної дати, тому що після виходу з СІЗО він з іншими патріотами включився в боротьбу проти як місцевих проросійських активістів, так і привезених з Росії найманців.

Так. в ніч на 15 березня 2014 року росіяни і їх прихильники спробували із застосуванням вогнепальної зброї взяти штурмом будівлю організації "Патріот України" у Харкові. При цьому командував нападом росіянин Арсен Павлов, який пізніше став відомим, як ватажок одного із загонів бойовиків "ДНР" на прізвисько "Моторола". Напад росіян було відбито. В результаті зіткнення від вогнепальних поранень загинули два учасники проросійської організації "Оплот", ще чотири особи були поранені, в тому числі один член організації "Патріот України" та один працівник міліції.

Після цього Білецький командував загоном "Чорний корпус", бійців якого називали "чорними чоловічками" на противагу так званим "зеленим чоловічкам" — солдатам російської армії, які брали участь в захопленні Криму.

У травні 2014 року їх попросили допомогти в обороні Бердянська, в результаті чого була сформована основа добровольчого батальйону "Азов".

Андрій Білецький

У травні 2014 року нас попросили приїхати, щоб протистояти захопленню Бердянська. Було всього 54 людини. Ми допомагали вивезти зброю з однієї з військових частин в Маріуполі. Коли це сталося, то влада, яка не дуже хотіла бачити нас в якихось офіційних рядах, запропонувала створення батальйону "Азов". Спочатку він розвивався як досить аматорський, але з часом став єдиним, абсолютно професійним військовим з"єднанням, яке можна назвати одним з найбільш елітних в українській армії.

5 травня Білецький став командиром батальйону "Азов". Основою батальйону стали учасники "Патріота України", Автомайдану і Соціал-національної асамблеї.

Андрій Білецький, командир батальйону "Азов" в зоні проведення АТО, 2014 г./nationalcorps.org
Андрій Білецький, командир батальйону "Азов" в зоні проведення АТО, 2014 г./nationalcorps.org

13 червня 2014 року "Азов" під керівництвом Білецького брав участь в операції зі звільнення Маріуполя від російських терористів. Пізніше батальйон брав участь у звільненні Марʼїнки під Донецьком та інших операціях.

2 серпня Білецький був нагороджений Орденом "За мужність" III ступеня "за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", а 15 серпня йому було присвоєно позачергове звання підполковника міліції. Також він був удостоєний звання "Почесний громадянин Маріуполя".

У вересні 2014 року сформований підрозділ "Азов" було розширено до полку і Білецького призначили його командиром. У листопаді 2014 року полк був переведений до складу Національної гвардії України.

Командування полком Білецький склав після обрання народним депутатом.

Командир полку спеціального призначення "Азов" МВС України Андрій Білецький в зоні проведення АТО під Маріуполем, 2015 р
Командир полку спеціального призначення "Азов" МВС України Андрій Білецький в зоні проведення АТО під Маріуполем, 2015 р / УНІАН

Політична діяльність після 2014 року

10 вересня 2014 року на зʼїзді партії "Народний фронт" Білецького разом з іншими командирами добровольчих батальйонів включили до складу Військової ради — спеціального органу, який мав розробляти пропозиції по обороноздатності України. Планувалося, що Білецький буде висунутий кандидатом в депутати від "Народного фронту", проте до лідера партії Арсенія Яценюка звернулася група правозахисників із закликом відмовитися від цієї ідеї. Правозахисники звинувачували Білецького в "расизмі" і "неонацизмі" його руху.

В результаті Білецький відмовився від участі у виборах за партійним списком "Народного фронту" і пішов самовисуванцем по 217-му одномандатному округу в Києві (Оболонь). В цьому окрузі балотувався і радник глави МВС України Арсена Авакова Зорян Шкіряк, проте він зняв свою кандидатуру на користь Білецького і став його довіреною особою. Вибори Білецький виграв, набравши 33,75% голосів виборців. У Верховній Раді VIII скликання Білецький займав посаду заступника голови комітету з питань національної безпеки і оборони. Депутатські повноваження Білецького були припинені після дострокових парламентських виборів в 2019 році.

Активісти полку "Азов" під час акції "Вимоги нації — Ні капітуляції" біля Верховної Ради України в Києві, 2016 р
Активісти полку "Азов" під час акції "Вимоги нації — Ні капітуляції" біля Верховної Ради України в Києві, 2016 р / УНІАН

У 2015 році Білецький очолив суспільно-політичний рух Громадянський Корпус "Азов". В кінці 2016 року він також став головою новоствореної партії "Національний Корпус".

Білецький не брав участь в президентських виборах в 2019 році. На дострокових парламентських виборах в тому ж році "Національний корпус" пішов єдиним списком з ВО "Свобода", Правим сектором, Української добровольчої армією, ОУН і Конгресом українських націоналістів. Білецький був в списку під другим номером. Обʼєднання не подолало прохідний барʼєр.

Заступник голови Національно-визвольного руху "Правий сектор" Василь Лабайчук, лідер партії "Національний Корпус" Андрій Білецький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок і командир Української Добровольчої Армії Дмитро Ярош під час прес-конференції першої п"ятірки об"єднаних сил націоналістів, які балотуються до Верховної Раду за списком ВО "Свобода", 2019 р
Заступник голови Національно-визвольного руху "Правий сектор" Василь Лабайчук, лідер партії "Національний Корпус" Андрій Білецький, лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок і командир Української Добровольчої Армії Дмитро Ярош під час прес-конференції першої п"ятірки об"єднаних сил націоналістів, які балотуються до Верховної Раду за списком ВО "Свобода", 2019 р / УНІАН

Скандали

Білецького та підконтрольні йому організації регулярно звинувачують в нацизмі, фашизмі, расизмі тощо. Причому зазвичай ці звинувачення звучать з боку російських і проросійських діячів. Регулярно пропагандою використовується той факт, що офіційною емблемою "Азова"/"Патріота України" є Вольфсангель, який застосовувався в нацистській символіці. Сам Білецький пояснював, що цей символ використовувався козацтвом.

Андрій Білецький

Центральною фігурою емблеми "Азова" є один з найбільш уживаних в українській військовій традиції символів. Так званий знак "Крюк" був надзвичайно популярний серед волинської шляхти та козачих родів. У сучасній інтерпретації патріотів України він є монограмою, перетином двох букв I та N, які символізують наш центральний гасло — "Ідея Нації". Буква N має в монограмі староукраїнське написання (саме так писали її в давньоруських і козацьких документах до реформи правопису часів Петра). Що стосується аналогії з німецьким символом. По-перше, "Вольфсангель" має візуально відмінне зображення, а по-друге, вибираючи символ, ми керувалися виключно українським його змістом без посилань на середньовічну німецьку геральдику, а тим більше — на символіку націонал-соціалістичної Німеччини. Для нас "Ідея Нації" є виключно українським, козацьким символом, і не варто звертати увагу на уяву тих, хто в ній хоче знайти якісь інші, таємничі смисли.

Також він спростовував звинувачення в ксенофобії.

Андрій Білецький

Наші хлопці — українофіли, а не ксенофоби. Вони ставлять на перше місце добробут своєї нації. Якщо є питання, що "совкова" культура ворожа до нас, то ми відверто виступаємо проти цього. Можливо, це не дуже чемно виглядає в очах ліберальної інтелігенції, але нам абсолютно наплювати. Якщо говорити про такі соціальні групи, як роми, то проблема в їх паразитуванні на українській нації. Це не питання національності, це чисто соціальна сфера. Зрозумійте, ми ж не дикуни та нормально ставимося до інших народів, якщо вони не заважають і не є ворожими або небезпечними для України.

Крім того, Білецький не вважає українську мову ознакою патріотизму.

Андрій Білецький

Історично так склалося, що величезна кількість українців народжуються в неукраїнському середовищі. Як мінімум, 30% населення нашої країни. Це плачевно. І я також народився в подібному середовищі. При цьому українську, безумовно, вважаю своєю рідною мовою та абсолютно вільно нею володію. Я не ставлю цій питання наріжним каменем. Хоча б з тієї причини, що добра половина мого батальйону розмовляє російською мовою. І при цьому вони вмирають і вбивають за цю країну. Не думаю, що в нашій країні мова є головною маркою прояви патріотизму. Принаймні, на даному етапі.

Немає, за його словами, в "Азові" і русофобії.

Андрій Білецький

До слова, про "москалів". В "Азові" немає русофобії — просто тому, що поруч з нами воює багато росіян. Нічого не поробиш — це наші брати, соратники. Ми їх підтримуємо як можемо, переконуємо, що Росія теж зміниться, що вони в підсумку переможуть.

"Національний корпус" Білецького регулярно виступає з антиурядовими акціями протесту. Під час президентства Петра Порошенка Нацкорпус разом з організацією "Національні дружини" проводили акцію "Свинарчуків за ґрати" після скандалу зі звинуваченнями Олега Гладковського в корупції в Укроборонпромі. Пізніше активісти Нацкорпуса регулярно приходили на мітинги Порошенко, що супроводжувалося сутичками з поліцією.

Після приходу до влади Володимира Зеленського в 2019 році Нацкорпус проводив акції протесту "Ні капітуляції", в тому числі біля будинку президента. Білецький заявляв, що Зеленський ментально не може бути виразником національних інтересів українського народу, звинувачував його в капітуляції та здачі національних інтересів.

Після наказу Зеленського про відведення військ з Золотого (Луганська область) в жовтні 2019 року в це місто почали зʼїжджатися ветерани війни на Донбасі з "Національного корпусу" на чолі з Білецьким, які, за їхніми словами, були "готові зі зброєю в руках не допустити цього переходу населеного пункту під контроль російсько-терористичних сил". Домовлятися з ветеранами довелося їхати самому Зеленському. Після спілкування президента з ветеранами крилатою стала фраза Зеленського: "Я ж не лох якийсь".

Згодом частина ветеранів поїхала з Золотого, а частина залишилася там в якості волонтерів.

Також активісти Нацкорпусу протестували проти відкриття ринку землі та закупівель електроенергії України в Білорусі і Росії. Ці акції супроводжувалися зіткненнями з поліцією.

У серпні 2021 року СБУ звинуватила окремих членів "Національного корпусу" в рекеті, сімох взяли під варту. Після цього почалися нові акції протесту активістів партії Білецького.

19 листопада 2011 року на Білецького було скоєно замах: на вулиці в нього кілька разів вистрілили з револьвера, при цьому одна куля потрапила в щелепу, інша в руку. Білецький сам зміг приїхати в лікарню, де йому провели дві операції і витягли кулі. Міліція класифікувала подію лише як хуліганство.

У 2019 Білецький також звинувачував владу в тому, що верхівку "Нацкорпуса" хочуть "фізично усунути".

Андрій Білецький під час з"їзду "Національного корпусу"
Андрій Білецький під час з"їзду "Національного корпусу" / УНІАН
Прес-служба СБУ

СБУ з подивом ознайомилася із заявою Білецького про нібито підготовку СБУ до фізичного знищення лідерів цієї організації. Дуже шкода, що народний депутат України, лідер Нацкорпусу Андрій Білецький дає можливість маніпулювати собою. Ми з нетерпінням очікуємо оприлюднення хоч якихось конкретних даних, на яких базуються ці серйозні звинувачення, які, після їх кваліфікації, мають бути перевірені в рамках кримінального провадження з обов"язковим доведенням до громадськості його результатів

Сімʼя

У 2003 році Білецький одружився з Юлією Брусенко, яка взяла прізвище чоловіка. У 2007 у них народився син Олександр.

Статки

Останню електронну декларацію Білецький подав у 2020 році, після припинення роботи у Верховній Раді.

За 2019 рік Білецький отримав 640 тисяч гривень доходу. На рахунках в банках у нього було трохи більше тисячі гривень, 15 тисяч доларів США і 1 євро.

Цінного майна, згідно з декларацією, у Білецького немає. Квартира, будинок чи земельна ділянка у нього відсутні, проживає Білецький в Харкові в квартирі батька. Немає у Білецького й машини, він використовує Volkswagen Multivan, який йому надала партія.

Андрій Білецький
Андрій Білецький / УНІАН

Білецький в соцмережах

Сайт Національного корпусу

Youtube-канал Білецького

Telegram-канал Білецького

Twitter Білецького

У Білецького була сторінка в Facebook, однак її неодноразово банили через масові скарги, які організовували за допомогою бот-мереж. Як говорив сам Білецький, сторінка фактично існує, але користуватися нею він не може.

Редактор: Сергій Єфремов
    Реклама на dsnews.ua