• USD 28.1
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

Артем Ситник

Директор Національного антикорупційного бюро України

Артем Ситник
Артем Ситник / УНІАН
Зміст

Навчання й початок кар’єри

Народився 19 серпня 1979 року в смт Компаніївка Кіровоградської області.

Закінчив школу з золотою медаллю. 1996-2001 навчався в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство». Отримав диплом з відзнакою.

В липні 2001 року розпочав професійну діяльність на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Кіровограда, і вже у жовтні того ж року його було переведено на посаду слідчого. З 2003 по 2004 рік працював старшим слідчим там же.

У квітні 2004 року Ситника було призначено на посаду старшого слідчого прокуратури Кіровоградської області, а у жовтні 2006 року він очолив слідчий відділ цієї прокуратури.

В серпні 2008 року його переведено на посаду начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, де він працював наступні три роки. У серпні 2011 року пішов із посади за власним бажанням у звʼязку з незгодою з політикою режиму Януковича, криміналізацією правоохоронних органів, нібито згортанням боротьби з корупцією, непрофесіоналізмом і ангажованістю режимом тодішнього прокурора Київської області.

З жовтня 2011 року по 16 квітня 2015 року, склавши адвокатський іспит, займався адвокатською практикою. Був керуючим партнером у адвокатському обʼєднанні "АФ "Юридичні гарантії".

Призначення адвоката Артема Ситника на посаду директора національного антикорупційного бюро
16 квітня 2015 р. президент України Петро Порошенко призначив адвоката Артема Ситника на посаду директора національного антикорупційного бюро / УНІАН

Призначення в НАБУ

У березні 2015 року Артем Ситник став одним із чотирьох основних претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро (НАБ). 7 квітня 2015 року Ситник і Микола Сірий рішенням конкурсної комісії стали головними претендентами на посаду директора НАБУ. За кандидатуру Ситника проголосували 7 членів комісії, за Сірого — 5 осіб.

16 квітня 2015 року президент України Петро Порошенко призначив Артема Ситника головою Національного антикорупційного бюро.

28 серпня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційним указ президента України про призначення у 2015 році Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро.

У свою чергу, в Нацбюро заявили, що "факт визнання неконституційним указу президента (Порошенка, — "ДС") про призначення на посаду не припиняє повноважень" Ситника і не означає його звільнення. Аби звільнити Ситника, потрібно повернути президентові повноваження призначати і звільняти директора НАБУ. Це можна зробити, тільки внісши зміни до Конституції. Таким чином, директор НАБУ продовжить працювати і виконувати свої функції до дня обрання нового директора НАБУ за новою процедурою (після змін до Конституції і закону про НАБУ), або закінчення терміну свого призначення — 16 квітня 2022 року (у цьому випадку його повноваження перейдуть до відповідного заступника). Директор НАБУ може бути звільнений раніше терміну тільки в разі виникнення підстав, визначених частиною 4 статті 6 закону про НАБУ (звільнення за власним бажанням, призначення на іншу посаду, набуття громадянства іншої держави тощо).

До Верховної Ради 15 лютого 2021 року внесли законопроєкт про Національне антикорупційне бюро, який дозволить звільнити його директора Артема Ситника. У Національному антикорупційному бюро заявили, буцімто проєкт закону авторства Кабінету міністрів відкриває можливості для повного перезавантаження інституції та позбавлення її інституційної незалежності.

У листопаді 2021 року Верховна Рада планує розглянути розширення конституційних повноважень президента. Про це йдеться в плані законопроєктної роботи парламенту. У плані під номером 31 у розділі "Антикорупційна політика" значиться проєкт змін до Конституції щодо призначення та звільнення з посад директорів НАБУ і ДБР. Очікуваним результатом прийняття проєкту названо закріплення таких повноважень за президентом.

Гучні справи. Олег Бахматюк

Олег Бахматюк
Олег Бахматюк / latifundist.com

Відомство Ситника підозрює бізнесмена в нібито розтраті кредиту рефінансування, виданого VAB Банку в кризовий 2014 рік.

Цю історію НАБУ розслідувало двічі. У 2018-му році НАБУ за розпорядженням колишнього генпрокурора Юрія Луценка передало справу Нацполіції, яка не знайшла зловживань. Після зміни керівництва ГПУ справу VAB банку знову повернули в НАБУ.

У листопаді 2019 року колишнього першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, який у період нібито виведення грошей виконував обовʼязки глави Нацбанку, взяли під варту. Разом із ним під слідством опинилося півтора десятки осіб, серед яких топменеджери Бахматюка й співробітники НБУ.

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в національний розшук — вручити підозру завадила його відсутність в країні. Зрештою суд ухвалив рішення про заочний арешт.

Бізнесмен заявив, що це рішення прийнято при безпосередньому втручанні Ситника, "який діє за мотивами особистої помсти, нехтуючи правосуддям".

У червні 2020 року Печерський райсуд Києва ухвалив закрити справу Бахматюка і VAB Банку. Офіс генерального прокурора Ірини Венедіктової рішення суду виконав. НАБУ обурили такі дії. Відомство оскаржило це рішення, і 29 липня Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення Печерського райсуду.

Слідство триває.

Гучні справи. Ігор Коломойський

Ігор Коломойський
Ігор Коломойський / УНІАН

Одним із головних ініціаторів свого звільнення Ситник називає олігарха Ігоря Коломойського. У НАБУ розслідується дві справи, повʼязані з компаніями Коломойського. Перша — вивід із Приватбанку понад 100 млрд грн шляхом кредитування повʼязаних осіб. Друга — справа "Укрнафти", де завдані збитки можуть перевищувати 10 млрд грн.

Директор НАБУ стверджував, що збиток, нанесений Коломойським за цими двома епізодами, — майже половина всіх виявлених слідчими Бюро зловживань.

Приватбанк націоналізували 18 грудня 2016 року. На його докапіталізацію держава витратила майже 200 млрд грн. За словами Ситника, саме дії Коломойського і його партнера Боголюбова призвели до того, що Приватбанк довелося націоналізувати. Тепер колишні власники через суди намагаються повернути собі банк.

За інформацією ЗМІ, в 2015 році з Укрнафти могли вивести понад 15 млрд грн. Близько 7,7 млрд з напівдержавної компанії нібито вивели безоплатним відвантаженням 1 млн тонн нафти пʼяти компаніям, з якими могли бути повʼязані Коломойський із партнерами. Інша частина — авансові платежі більше 20 компаніям на покупку нафтопродуктів. Усі ці епізоди стали предметом розслідування з боку НАБУ. Після дій відомства Укрнафта і компанії фігуранти розслідування уклали мирові угоди. З грудня 2019 року Укрнафта отримала від них близько 1 млрд грн заборгованості. Відомство готує проєкти підозр у справі Укрнафти.

Гучні справи. Рінат Ахметов

Рінат Ахметов
Рінат Ахметов / УНІАН

Розслідування НАБУ у справі Роттердам+ почалося в березні 2017 року. За цей час детективи провели понад 50 допитів і 20 обшуків, вилучили 225 тисяч сторінок документів і знайшли перших підозрюваних. Але фінального вердикту все ще немає.

Головними фігурантами справи до серпня 2020 року були шість осіб, включаючи ексглаву Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Дмитра Вовка і двох топменеджерів ДТЕК — Івана Гелюха (гендиректор ДТЕК Мережі) і Бориса Лісового (глава ДТЕК Східенерго).

За версією слідства, фігуранти розробили і прийняли восени 2016 року в інтересах групи ДТЕК "необґрунтований регуляторний акт". Офіційно він називався "Порядок формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії", але в історію документ увійшов, як формула "Роттердам+".

По суті, регулятор привʼязав своїм рішенням ціни на вугілля в країні до котирувань у портах Амстердама плюс доставка в Україну. При цьому ДТЕК Ріната Ахметова виробляє 90% вугілля марки "Г" в Україні і володіє 7 з 12 ТЕС країни.

Схема "Роттердам +" стала рятівною для групи ДТЕК. Вона дозволила їй не тільки пережити трикратну девальвацію гривні в 2014-2015 роках, але й реструктуризувати свої борги у валюті і стати найбільшим інвестором у дорогу "зелену" енергетику.

За оцінкою НАБУ, формула Роттердам+ у період дії з 2016 по липень 2019 роки завдала державі 39 млрд грн збитків.

28 серпня 2020 року Спеціалізована прокуратура зняла всі звинувачення з фігурантів справи, мотивувавши рішення відсутністю доказів збитків для держави. У відповідь НАБУ назвало це рішення "незрозумілим" і пообіцяло його оскаржити.

Гучні справи. Микола Злочевський

Микола Злочевський
Микола Злочевський / Burisma Group

Справа про найбільший в українській історії хабар готівкою підірвала ЗМІ й соцмережі в червні 2020 року. Тодішнього керівника САП Назара Холодницького і директора НАБУ Артема Ситника намагалися підкупити в обмін на закриття кримінального провадження проти ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. За закриття справи Злочевського давали 5 валіз доларів. "Операція" провалилася. Гроші передавали через першого заступника голови Державної податкової служби Києва Миколу Ільяшенка з посіпаками.

1 липня 2020 року САП і НАБУ відправили поштою Миколі Злочевському підозру в дачі хабара вищим посадовим особам відомств. 10 серпня НАБУ оголосило Злочевського в розшук.17 серпня того ж року ВАКС заочно заарештував Злочевського.

Гучні справи. Микола Мартиненко

Микола Мартиненко
Микола Мартиненко / УНІАН

Так звану "справу Мартиненка" НАБУ розслідує з грудня 2015 року. Це два кримінальні провадження, названі на честь колишнього народного депутата від фракції партії "Народний фронт" Миколи Мартиненка.

За версією НАБУ, колишній депутат разом із пʼятьма спільниками організував схему виведення грошей із державної компанії Енергоатом і ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат (СхідГЗК). Схема нібито діяла з 2008 по 2016 роки і дозволила їм вивести з держкомпаній більш ніж 695 млн грн (6,4 млн євро — з Енергоатому і $17,29 млн — зі Східного ГЗК).

За даними слідства, з Енергоатому гроші виводилися за допомогою чеської компанії Skoda JS, яка продавала українському підприємству обладнання з 15-20% націнкою. Різниця, за даними слідства, осідала на рахунках панамської компанії Bradcrest investment, яку в НАБУ вважають власністю Мартиненка. Схема на Східному ГЗК принципово не відрізнялася. Згідно з розслідуванням НАБУ, спільники продавали підприємству уранову сировину з 30% націнкою. Угоди проходили через австрійську компанію Steuermann, яка, своєю чергою, купувала урановий концентрат для СхідГЗК у казахстанського Степногірського гірничо-хімічного комбінату.

У 2017 році через відкриту кримінальну справу Мартиненко здав мандат народного депутата. Того ж року підозри в махінаціях отримали всі фігуранти провадження, а самого Мартиненка взяли під варту, але незабаром суд відпустив його на поруки.

В цілому махінації стали приводом для кримінальних проваджень у трьох державах: в Україні, Швейцарії та Чехії.

У червні 2020 року швейцарський суд першої інстанції визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 млн євро, його засудили до 12 місяців увʼязнення та 16 місяців умовно. Сам Мартиненко заявив, що рішення суду не набрало чинності і було оскаржено ним в апеляції, і що за швейцарським законодавством він вважається невинуватим і незасудженим, доки не пройдено всі судові інстанції.

Гучні справи. Ярослав Дубневич

Ярослав Дубневич
Ярослав Дубневич / УНІАН

Ексдепутата підозрюють у лобіюванні закупівель УЗ товарів у підконтрольних йому компаній. Це одна з найгучніших справ, повʼязаних із системною корупцією в Укрзалізниці.

За версією НАБУ, депутат разом із вісьмома спільниками організував схему, в результаті якої філія УЗ "Центр забезпечення виробництва" протягом грудня 2015 — березня 2017 закуповувала стрілочну продукцію за істотно завищеними цінами. Зокрема, держкомпанія купувала залізничні стрілки Дніпропетровського стрілочного заводу за завищеними цінами у посередників — компаній Арго і Корпорація КРТ, котрі належать Дубневичу. Збиток від реалізації схеми, згідно з матеріалами експертизи НАБУ, — більше 93 млн грн.

2 листопада 2019 року Вищий антикорупційний суд обрав Ярославу Дубневичу запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 млн гривень, 7 листопада суму зменшили до 90 млн гривень. Вже наступного дня він вийшов з-під варти.

В кінці квітня 2020 року НАБУ і САП оголосили про завершення розслідування і передачу матеріалів до ВАКС.

Гучні справи. Павло Демчина

Павло Демчина
Павло Демчина / УНІАН

У 2017 році тоді ще перший заступник глави СБУ Павло Демчина, який очолював відоме управління "К", став фігурантом журналістського розслідування. Проєкт Слідство.Інфо розкопав, що його цивільна дружина й мати трьох дітей Ольга Воловчук є власницею автопарку елітних автомобілів і живе в розкішному заміському маєтку. У своїй декларації про доходи Демчина не вказав жодного майна. Згідно з документом, він нібито прописаний у гуртожитку СБУ.

Ще одне розслідування вийшло в 2018 році в програмі "Схеми". Будинок площею майже 300 квадратів на початку 2017 року оформив на себе чоловік сестри Ольги Воловчук.

У вересні 2018 року НАБУ оголосило Демчині підозру в незаконному збагаченні. За даними детективів, Демчина в 2015-му витратив майже втричі більше, ніж заробив. Перший заступник голови СБУ назвав ці дії "злочином", а дані НАБУ — "вигадкою". Він стверджував, що не має спільного побуту з Ольгою Воловчук і сімʼї у них немає.

ГПУ почала розслідування про втручання співробітників НАБУ в роботу заступника голови СБУ. Сам Демчина подав до суду на Артема Ситника — позов про захист честі і гідності.

Крапку в цій справі поставив КСУ: в лютому 2019 року визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). НАБУ довелося закрити всі справи про незаконне збагачення, в тому числі й щодо Демчини.

Гучні справи. Петро Порошенко

Петро Порошенко
Петро Порошенко / УНІАН

Наприкінці 2017 року НАБУ заявило про розслідування закупівель прикордонною службою бронемашин "Тритон" за завищеними цінами у заводу, який на той момент належав Петрові Порошенку та його соратнику Ігореві Кононенку — Кузні на Рибальському.

Тоді Соломʼянський райсуд Києва дозволив детективам НАБУ доступ до документів підприємства на місяць у межах розслідування розтрати коштів на так званий проєкт "Стіна". Після цього СБУ відкрила кримінальне провадження про розголошення державної таємниці за заявою голови правління Кузні.

Згідно з даними НАБУ, в листопаді 2015 року одна з військових частин підписала два договори з заводом на загальну суму 59,5 млн грн. В рамках договору в грудні 2015 року та березні 2016 року завод передав замовнику чотири бронемашини "Тритон". Вартість одного бойового дистанційного модуля повинна була складати 4,75 млн гривень, однак фактично вартість однієї одиниці закупленого Державною прикордонною службою "Тритон-0103" склала 14,876 млн грн, зазначили у відомстві Ситника.

12 червня 2019 року НАБУ передало обвинувальний акт щодо восьми осіб, причетних до заволодіння 16,68 млн грн у справі проєкту "Стіна", до суду.

Скандали

  • У серпні 2015 року ГПУ почала досудове розслідування проти Ситника за ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) кримінального кодексу України за включення сторонніх осіб до складу делегації для поїздки в Лондон. Однак згодом Посольство Великої Британії дало пояснення з цього приводу, після чого обвинувачення були зняті.
  • У 2016 році був причетний до публікації в інтернеті компрометуючих матеріалів проти політтехнолога Пола Манафорта, керівника передвиборчого штабу Дональда Трампа на президентських виборах у США. Так, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) виклало в інтернет скановані копії деяких відомостей із «амбарної книги» Партії регіонів, у яких фігурувало імʼя Пола Манафорта. У грудні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправними дії Ситника. Суд визнав, «що це призвело до втручання у виборчі процеси США 2016 року і завдало шкоди інтересам держави Україна».
  • У листопаді 2017 року стало відомо, що Ситник під час спілкування із журналістами розкрив деталі низки проваджень НАБУ, після чого ГПУ відкрила проти нього кримінальне провадження за трьома статтями: перевищення службових повноважень, розголошення державної таємниці та розголошення таємниці слідства журналістам.
  • 24 січня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва було скеровано позов щодо Артема Ситника з вимогою зобовʼязати Національне антикорупційне бюро України надати документи про співпрацю з ФБР. Позбавлений депутатської недоторканності нардеп Борислав Розенблат у позовній заяві "просив суд визнати протиправними дії директора НАБУ Артема Ситника про притягнення до оперативно-розшукової діяльності на території України співробітників ФБР без попереднього укладення міжнародного договору, відповідно до Закону України "Про міжнародні договори".
  • У жовтні 2018 року головний рабин України і Києва Моше Реувен Асман заявив, що в київській синагозі нібито були виявлені підслуховуючі пристрої. За словами Асмана, з власних "компетентних джерел" він дізнався, що до незаконного стеження нібито причетні особи, що мають відношення до НАБУ. Ситник назвав цю інформацію "фейком". Однак головний рабин України наполягає, що люди Ситника стежили за синагогою, а директор Бюро публічно каже неправду.
  • Артема Ситника в грудні 2019 року внесли до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення. Ситник потрапив до реєстру через незадекларований відпочинок у Рівненській області. Йому присуджено штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400 грн).
  • В лютому 2020 року стало відомо, що Ситник не задекларував 1 млн російських рублів, отриманих від продажу нерухомості в окупованому Росією Криму — ділянки в садовому товаристві "Міраж" у Нахімовському районі Севастополя, яку продала його дружина Ганна.
  • У грудні 2020 року стало відомо, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров подає судовий позов проти директора НАБУ Артема Ситника про захист честі, гідності і ділової репутації. Йдеться про заяву Ситника, буцімто Татаров причетний до корупційних схем із забудовами. Татаров зажадав від голови НАБУ надати докази або спростувати свої слова.

Цитати

Про роботу в НАБУ: "Насправді якщо хтось думає, що бути директором НАБУ дуже класно, він глибоко помиляється. Можливо, якщо змінити підхід і ходити по парламенту, по фракціях, по депутатах… Я цього принципово не роблю: бо фактично це політична залежність, яка потім буде доганяти. Навіть якби і була (можливість, – "ДС") другого терміну, я б, мабуть, не пішов би".

Власність

Згідно з декларацією за 2019 рік, Ситник із дружиною володіють квартирою в Броварах Київської області площею 82,6 кв. м. Дружина Ситника Ганна володіє земельною ділянкою площею 416 кв. м. У директора НАБУ і його дружини є автомобіль KIA Sportage 2017 року. Зарплата Ситника в НАБУ за 2019 рік склала 2 042 069 гривень. Готівкою він зберігає $37 тис.

Редактор: Віктор Костенко
    Реклама на dsnews.ua