0% для стартапу. Навіщо в "Слуги народу" вирішили зрівняти айтішників і продавців кави
Сам собі стартап
У Верховній Раді ще 18 грудня минулого року без зайвого медійного шуму був зареєстрований законопроект №2615, яким пропонується ввести нову п'яту групу для суб'єктів господарювання, що використовують спрощену систему оподаткування. Завдання законопроекту - забезпечити податкову підтримку стартапів як нового, інноваційного бізнесу.
Розробники документа - велика група (20 осіб) депутатів від "Слуги народу", найвідоміші серед яких - глави двох парламентських комітетів Андрій Герус та Галина Третьякова. Законопроект передбачає внесення змін у Податковий кодекс і закон про ЄСВ.
У пояснювальній записці, зокрема, сказано: "На першому етапі головне державної підтримки стартапів - створити такі умови, при яких держава не буде заважати стартапам. Навіть не допомагати, а не заважати, трохи підтримувати, захищати, пропонувати можливості. Щоб надати їм час розробити правильну стратегію і закріпитися на ринку".
Також у записці багато говориться про "інноваційні бізнес-проекти: стартапи, але не дається визначення того, що ж є "стартап". Це визначення присутній в самому законопроекті, але воно, чесно кажучи, ставить у глухий кут. Процитуємо: "Стартап - новостворений суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа - підприємець), який ще не визначився з формою оподаткування".
З одного боку, це означає, що новий магазин по продажу нічних горщиків і створена геніальними програмістами фірма можуть з однаковим підставою іменуватися "стартапом". До чого тоді всі розповіді про інноваційність - незрозуміло.
З іншого боку, в законопроекті чітко прописаний термін в дев'ять місяців, на який стартапи у формі Фопів і юросіб звільняються від обов'язку сплати податків, а також подання податкової звітності з податків і зборів.
Однак коли цей "термін вагітності" закінчиться, у стартапу буде місяць на те, щоб визначитися, до якої групи оподаткування ставитися далі. Якщо не визначиться - автоматично буде переведено на загальну систему оподаткування. Також один підприємець зможе тільки один раз скористатися п'ятою групою платників - серійне створення стартапів в ім'я нульового оподаткування тим самим виключається.
Ще одна умова: обсяг доходу спрощенців п'ятої групи протягом перших дев'яти місяців діяльності не повинен перевищувати 300 тис. грн. Якщо виходить більше - знову-таки потрібно самостійно змінити групу оподаткування, або це буде зроблено автоматично. Також стартапи зобов'яжуть спочатку використовувати виключно реєстратори розрахункових операцій (касові апарати) в т. ч. програмні.
"Це дуже хороша ініціатива, тільки незрозуміло, чому автори законопроекту використовують слово "стартап". У всьому світі так іменують нові бізнеси, пов'язані з високими технологіями, з технічними або науковими інноваціями. А в Україні, виходить, "стартапом" може стати і вуличний кіоск, що торгує кавою, - сказав у коментарі для "ДС" співзасновник компанії - розробника мобільних додатків DemyyaN Тимофій Шиян. - По суті, просто починаючим підприємцям пропонують свого роду податкові канікули на перші дев'ять місяців існування. Так що якщо законопроект приймуть, Україна вмить стане світовим лідером за кількістю стартапів. Що абсурдно і знецінює саме поняття".
За словами експерта, найкраще - щоб у ході обговорення законопроекту депутати зберегли ідею, але прибрали слово "стартап", замінивши його іншим формулюванням. А заодно прибрали всякі згадки про інноваційності.
"Тому що я як людина, що пройшла кілька етапів венчурного фінансування, можу точно сказати: ІТ-стартап за дев'ять місяців не виростиш, це справа двох-трьох років", - резюмував Тимофій Шиян.
Що це дасть?
Навряд чи законопроект №2615 справить фурор в економічному житті України. Хоча, звичайно, кількість нових бізнесів помітно зросте. А далі - як завжди: 10% з них виживе і збережеться, 1% - "вистрілить" і перетвориться на великий бізнес. Це загальносвітова статистика. Інша справа, що підприємливі люди, в більшості своїй, вже бізнес давно створили. І для них нововведення, найімовірніше, стане способом оптимізувати податки.
Тим більше що користуватися новацією напевно стануть представники по-справжньому малого бізнесу з невеликими доходами, для яких 300 тис. грн - чималі гроші. А таких бізнесів в Україні більшість, за різними оцінками - близько 70%.
"Держава закриває одні "вікна", тобто можливості для відходу від податків, але сама ж відкриває інші. Законопроект №1210 утруднив "оптимізації" податків, будемо назвати це так, а законопроект №2615 дозволяє вигадувати нові схеми, - сказав "ДС" аналітик фінансової компанії "Альпарі" Володимир Гладких. - Малий бізнес дуже гнучкий, можна не сумніватися, що він повною мірою використовує нульове оподаткування т. н. "стартапів". Дійсно, в рамках вже існуючого бізнесу його співзасновникам нічого не варто відкрити кілька Фопів-"стартапів" - по одному на кожного - і вивести в них якісь напрямки. Хоч не більш 300 тис. грн вдасться вивести з-під оподаткування, хоч на дев'ять місяців - теж хліб. Особливо для невеликого бізнесу".
На думку експерта, в результаті "стартаперская" ініціатива депутатів, втілена в закон, не позначиться принципово на рівні податкових надходжень у бюджет. Замість колишніх схем ухилення від податків з'являться нові, не більш і не менш ризиковані для підприємців. Натомість ініціатори законопроекту зможуть здобути славу головних захисників малого бізнесу в Україні.
Законопроект №2615 - він просто про пільгових умовах для бізнесменів-початківців, незалежно від сфери діяльності. І все добре, тільки слово "стартапи" треба з нього прибрати.
