• USD 28.4
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Коболєв оголосив війну бюджету. Скільки мільярдів "Нафтогаз" хоче здерти з українців

Керівники НАК "Нафтогаз" ведуть себе так, як ніби це вони, а не держава, володіють компанією
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Неможливість держави безпосередньо управляти належними йому ж компаніями, вилучати надприбутки і податкові платежі - дивний казус і дивовижний артефакт становлення демократії в Україні.

Обмін люб'язностями

У понеділок, 12 листопада, державна газодобувна компанія "Укргазвидобування" подала до Господарського суду Києва позов до уряду про стягнення 56,8 млрд грн. Компанія вважає, що недоотримала ці гроші внаслідок виконання спеціальних зобов'язань з постачання газу (ПСО). Як зазначено у судовому позові, "Укргазвидобування" була позбавлена можливості вільно продавати природний газ за ринковими цінами і при цьому недоотримала компенсацію, передбачену законом про ринок природного газу. Суд визнав позовні вимоги компанії достатніми для відкриття провадження по справі.

100% акцій "Укргазвидобування" належить "Нафтогазу України". Так що цей позов став свого роду доповненням до більш раннього позовом НАК до Кабміну на 6,6 млрд грн. Нагадаємо, що 7 листопада стало відомо, що "Нафтогаз" подав позов у суд на Кабмін, вимагаючи відшкодувати йому збитки в розмірі 6,6 млрд грн. Правда, за даними Єдиного реєстру судових рішень, позов був поданий ще 22 жовтня. Суть претензії знову-таки в тому, що "Нафтогаз" отримав збитки в результаті відмови уряду відшкодувати витрати компанії на спеціальні зобов'язання з постачання газу. У позові наголошується, що збитки виникли в IV кварталі 2015 р. з причини відмови уряду створити механізм і джерела компенсації виконання компанією спеціальних зобов'язань по поставці газу (ПСО)". У НАК дорікають тодішній Кабмін в "бездіяльності" з цього питання.

Втім, від Кабміну пішов неоднозначну відповідь. 8 листопада, коли був опублікований проект проспекту емісії єврооблігацій "Нафтогазу України", публіка дізналася з нього, що раніше НАК отримав велике податкове повідомлення від Державної фіскальної служби (ГФС), яка підконтрольна Кабміну. Мова в ньому йшла про заниження податкових зобов'язань по сплаті ПДВ на 16,3 млрд грн в рамках виграного у "Газпрому" суперечки в Стокгольмському арбітражі за контрактом на транзит. Як сказано в документі, юристи "Нафтогазу" заперечили проти виведення податкової перевірки, і на дату публікації проспекту цінних паперів не було ані переглянутого рішення податкових органів, змін в позиції компанії.

У "Нафтогазі", втім, вирішили дати особливі пояснення з цього питання. Компанія показала, що Стокгольмський арбітраж присудив їй $4,63 млрд, з яких $3,87 млрд - компенсація втрат і збитків, а $0,76 млрд - відсотки. При цьому до 2016 р. послуги з транзиту не обкладалися ПДВ, тому компанія сплатила податок тільки за компенсацію за 2016-2017 роках, або за $0,9 млрд. Сума, сплачена до бюджету, склала 4,75 млрд грн.
Однак у ГФС визнали всю суму компенсації платою за послуги, на яку слід нарахувати ПДВ за підсумками 2018 р.

Хід Гройсмана

Реклама на dsnews.ua

9 листопада прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в уряду є багато претензій до керівництва НАК "Нафтогаз України" управління компанією.

"Я категорично не згоден з політикою "Нафтогазу" щодо надмірно високих премій, надмірно високих заробітних плат. Вони працюють за контрактом, який був укладений, але у мене є багато претензій до управління "Нафтогазом". Я це говорив неодноразово. Тому уряд прийняв рішення обмежити виплати", - сказав Гройсман.

Згадка про "надмірно високих премії" прозвучало в контексті того, що співробітників "Нафтогазу" преміювали за перемогу в Стокгольмському арбітражному суді в спорі з "Газпромом" - у розмірі 1% від суми виграшу, що склало $45,6 млн (вже виплачено $20 млн). Історія отримала негативний розголос у пресі, після чого Володимир Гройсман закликав спостережна рада НАК "Нафтогаз" переглянути високі премії правлінню компанії. Однак наглядову раду "Нафтогазу" відмовився це робити.

Незабаром ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом виплати премії керівництву компанії, а уряд після скандалу з "Нафтогазом" заборонило бонуси менеджерам держкомпаній.

Крім того, прем'єр пообіцяв "розібратися" з діями НАК "Нафтогаз України", в результаті яких, за його словами, "викручують руки" споживачам газу. "Я категорично проти того, що вони викручують руки як незалежна державна компанія, там, де є нормальна ситуація з оплатою за газ. У цьому питанні теж треба наводити порядок, і ми його наведемо", - сказав Гройсман.

Нагадаємо, 19 жовтня Кабмін продовжив до 1 травня 2020 р. покладання спеціальних зобов'язань на "Нафтогаз" та обласні газопостачальні компанії постачати облгазам і підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) за природний газ на пільгових умовах. Уряд зберіг за "Нафтогазом" право купувати газ у своїх "дочок" - "Укргазвидобування" і "Чорноморнафтогаз". У разі недостатності ресурсу внутрішнього видобутку, "Нафтогаз" повинен купляти газ у інших оптових продавців - в тому числі у закордонних трейдерів.

При цьому уряд встановив і правила розрахунку ціни, за якою НАК купуватиме газ у "Укргазвидобування" і "Чорноморнафтогазу", і правила розрахунку ціни, за якою "Нафтогаз" має продавати блакитне паливо газсбытам, за якими збережено обов'язок постачати газ населенню і виробникам тепла.

Межі дозволеного

У всій цій історії дивує одне: НАК "Нафтогаз" веде себе як цілком незалежна комерційна компанія, керівники якої її ж власники.

Тобто "ступінь свободи" невиправдано велика, тим більше для компанії, яка не просто належить державі, але ще й отримує надприбутки як природний монополіст

В інших країнах держкомпаніям (точніше, їх менеджменту) подібних вільностей не дозволяється. Держава як власник може стягнути з належної йому компанії будь-які доходи як забажає. В Європі подібне прописано в статутах і не викликає жодних заперечень ні в кого. Наприклад, у Франції (де традиційно велика частка держави у бізнесі) надприбутки в бюджет регулярно переводять флагмани національної економіки, які отримують ці надприбутки, завдяки своєму статусу природних монополістів.

Приклади - такі гіганти, як Національне товариство залізниць (SNCF), енергетичний конгломерат Electricite de France і Gaz de France (EDF-GDF), поштова монополія La Poste і телекомунікаційна компанія France Telecom. Сюди ж - вуглевидобувна Charbonnages de France, гірничо-хімічна Entreprise miniere et chimique, а також компанії Giat industries і Reseau Ferre de France.

Також у Франції уряд періодично обмежує максимальний розмір виплат топ-менеджерам держкомпаній. Наприклад, в 2012 р. прем'єр-міністр Франції Жан-Марк Еро встановив стелю зарплат на рівні, що перевищує мінімальний офіційний оклад у 20 разів. Мінімальна зарплата у Франції сьогодні становить 17 тис. євро в рік, відповідно, вища ланка керівників може отримувати не більше 336 тис. євро в рік.

У сусідній Білорусі також майже кожен рік практикується вилучення частини прибутку у високорентабельних підприємств. Почалося це в 2005 р., коли 37 білоруських держпідприємств змусили перераховувати щомісячно в дохід держави отримані надприбутки. Серед тих, кого зобов'язали поділитися з державою, виявилися державні підприємства, які показали найбільш високу рентабельність за підсумками 2005 р. - це насамперед нафтопереробники і виробники калійних солей. Довелося розщедритися також виробникам металів і спиртних напоїв, торговців ліками, виробникам сигарет, будівельним та проектним організаціям.

У 2011 р. "розкуркулювали" вже 12 держкомпаній, які отримали за підсумками року прибуток в 20% і більше. І так практично кожен рік.

У Росії в серпні багато шуму наробила ініціатива помічника президента Андрія Білоусова про вилучення надприбутків металургійних, гірничодобувних та хімічних компаній. 9 серпня він запропонував Володимиру Путіну вилучити понад 500 млрд руб. доходів у 14 держкомпаній. Під "надприбутками" розумілися прибутки, що перевищують середню норму по галузі, як правило, в результаті монопольного становища і завищення цін. Путін погодився на вивчення ініціативи урядом.

Коли розбираєшся у всій цій історії, стає зрозумілим заяву Володимира Гройсмана від 9 листопада: "Мені як прем'єр-міністру і уряду не вистачає повноважень. Тому тимчасово, може бути, розгляньте таку можливість. Я внесу пропозиції в закон про Кабінет Міністрів України про посилення повноважень прем'єр-міністра". За його словами, якщо Верховна Рада підтримає рішення про розширення повноважень, то протягом трьох місяців він наведе в країні "реальний порядок".

    Реклама на dsnews.ua