Андрій Перкаль: "Змінюватися доведеться більшості банків"
У січні цього року ми вже спілкувалися з Андрієм Давидовичем. Тоді власник IT-компанії Digital Space висловив думку, що інтернет-банкінг - один із способів для українських банків вижити на ринку.
Сьогодні на порядку денному стоїть інше питання: як невеликим українським банкам залишитися на плаву. У лютому НБУ значно посилив вимоги щодо докапіталізації банків третьої і четвертої груп, чим породив вал критики з боку учасників ринку. Ці заходи вони сприйняли як цілеспрямовану політику по ліквідації невеликих банків. Розгорнулася ціла кампанія з метою спонукати регулятора переглянути графік докапіталізації.
У зв'язку з цим ми вирішили поцікавитися у Андрія Перкалі, має п'ятнадцятирічний досвід діяльності на банківському ринку, що він думає про ситуацію в банківському секторі: всі малі банки переживуть цей сезон і є для них рятівним колом інтернет-технології?
"ДС" Андрій Давидович, ви теж вважаєте, що Нацбанк зайняв по відношенню до невеликим банкам занадто жорстку позицію?
А. П. Скажімо так: в цілому заходи регулятора я підтримую. Ні один нормальний банк не ставить під сумнів норми щодо докапіталізації, оскільки необхідність цього продиктована рядом об'єктивних причин. В першу чергу істотною девальвацією національної валюти, необхідністю оздоровлення банківської системи та ін. Банкіри розуміють, що на "чистому" банківському ринку буде працювати простіше всім. Але те, що новий графік жорсткіше попереднього, теж очевидно. У лютому НБУ зажадав довести капітал до 120 млн грн до 16 червня 2016 року і до 300 млн грн - до 11 січня 2017-го. А до кінця наступного року - до 400 млн грн. Раніше було заявлено, що такого рівня капіталу банки повинні досягти до середини 2022-го.
"ДС" Банкіри і деякі правники називають ці заходи "політикою ліквідації"...
А. П.Ну, це скоріше емоційні оцінки. Тому що зараз банкірам доведеться в досить стислі терміни шукати вихід із ситуації: або залучати інвестиції, або зливатися, або йти з ринку... Але ми ж розуміємо, що ніхто в НБУ не керувався ідеєю одним розчерком пера знищити цілу категорію банків. Малі банки потрібні так само, як і великі банки. Припускаю, що НБУ теж поставлено у певні умови з боку міжнародних фінансових інститутів, тому змушений коригувати свою політику.
"ДС" Під час нашої минулої розмови ви говорили про те, що інтернет-технології - це спосіб банків вижити на ринку.
А. П. Так, але, по-перше, мова йшла про довгостроковій перспективі. Світові тенденції та розвиток технологій, які рано чи пізно прийдуть в Україну, говорять про те, що наша банківська система не зможе бути такою, як двадцять або навіть п'ять років тому. Проте зараз перед українськими банками стоїть інше завдання - виконати вимоги регулятора і вирішити поточні проблеми. А їх чимало: і докапіталізація, і проблемні кредити... І це стосується не тільки невеликих банків. На думку деяких аналітиків, сформованому на основі стрес-тестів, у топ-20 банків частка поганих позик становить трохи більше 40%.
"ДС" А по-друге?
А. П. А по-друге, переведення банку на інтернет-рейки, якщо можна так сказати, догляд його повністю в онлайн-сферу, про що ми говорили минулого разу, - це лише одна з можливих концепцій. Але є ж і інші формати роботи банку. Наприклад, бізнес-модель "банк більше ніж банк", коли банк бере на себе роль консультанта. Особливо це актуально для клієнтів малого та середнього бізнесу. Або "банк-супермаркет", коли в одному місці клієнт може отримати максимально можливий спектр фінансових послуг: і депозит, і страховку, і кредит... Є маса варіантів.
"ДС" Це питання постане перед усіма банками?
А. П. Це питання торкнеться всього банківського ринку. Тому що реалії такі: весь світ змінюється, і так чи інакше ці зміни торкнуться і нас. Більш того, у світлі подій, що відбуваються, коли банківська арена стає більш компактною, посилюється ринкова конкуренція. І тут власники і керівництво банків будуть вирішувати, яку бізнес-модель обрати, щоб зміцнити свої позиції. Але змінюватися доведеться більшості банків, це точно. Банки повинні розуміти, на що надалі вони будуть заробляти і, головне, як саме вони це будуть робити.
"ДС" А яким банкам буде легше здійснити необхідні зміни?
А. П. Відносний питання. З одного боку, у великих банків більше фінансових ресурсів, щоб інвестувати у свій розвиток. З іншого - в силу їх розміру у них велика сила інерції: складно зважитися на кардинальну перебудову, складно її провести. У деяких великих банків, як уже зазначалося, багато проблем з якістю активів. А невеликі банки позбавлені цих моментів. По-перше, вони гнучкішою і мобільнішою, по-друге, їх кредитні портфелі порівняно краще. Їм легше залучати інвестиції, партнерів, розвивати інфраструктуру.
"ДС" Складається парадоксальна ситуація: за вашими словами, маленькі банки мають кращі стартові позиції, щоб пристосуватися до нових умов роботи, в той час як всі кричать, що їх ліквідують.
А. П. (Сміється.) Не зовсім так. В кожному окремому випадку своя історія: не можна стригти всі банки під одну гребінку і говорити, що малі банки хороші, а більше - ні. У 2012 році малих і середніх банків в Україні налічувалося 117, в березні 2015 року - близько 75. І багато пішли якраз по причині того, що працювали недобросовісно. Але все ж логіка підказує, що зміни легше провести у невеликій структурі, ніж у великій. З цієї точки зору позиції малих банків найбільш виграшно.
Розмовляла Наталія Соломко
