• USD 28.2
  • EUR 34.2
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Арбітраж по "Мотор Січ". Чи можуть китайці виставити Україну на $3,5 млрд

Китай не припиняє спроб отримати у своє розпорядження ПАТ «Мотор Січ». Підхід простий: гроші сплачені, але підприємство в їх розпорядження не перейшло. Україна опинилася в дуже складному становищі

"Мотор Січ"
"Мотор Січ" / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Китайська компанія Skyrizon, один з інвесторів ПАТ «Мотор Січ», повідомила український уряд про те, що звернулася в міжнародний арбітраж проти держави Україна. Предмет позову — стягнення збитків, що оцінюється ними в $3,5 млрд. При цьому доарбітражного врегулювання інвестиційного спору не відбулося. Сам збиток же пов'язаний з тим, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) блокує покупку китайцями «Мотор Січ». Точніше, за офіційною версією він досліджує вплив такої угоди на стан конкуренції, зокрема, на ринках авіаційних двигунів для літаків і вертольотів, їх технічного обслуговування та ремонту. Справа в тому, що китайці придбали акції «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ. Але у цій заплутаній історії, яка триває вже кілька років, є і політична підоснова.

Незакритий продаж "Мотор Січ"

За даними "Інтерфакс-Україна" близько 75% акцій «Мотор Січ» вже належать групі китайських компаній, а якась частина цього пакета знаходиться в заставі по фінансуванню, наданому, в тому числі China Development Bank. Правда, це всього лише дані без подробиць від джерел агентства в українському уряді.

Однак відомо, що в грудні 2019 р. президент ПАТ «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв підтвердив: частина акцій концерну дійсно продана китайським компаніям. Утім, він підкрестив, що інтереси нашої країни порушені не будуть, так як, мовляв, унікальні розробки ДП «Івченко-Прогрес», запатентовані як в Україні, так і в інших країнах, залишаться інтелектуальною власністю підприємства і не будуть продані разом з акціями «Мотор Січ».

Сама продаж відбулася кількома роками раніше. І незабаром у інвесторів почалися проблеми з законом. А 7 вересня 2017 р. за клопотанням СБУ суд наклав арешт на 41,00087% акцій «Мотор Січ». В ухвалі суду говорилося: «Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2016 року по теперішній час невстановлені особи з числа нинішніх та колишніх посадовців і кінцевих бенефіціарів власників« Мотор Січі», діючи за попередньою змовою між собою з метою ослаблення держави шляхом руйнування зазначеного підприємства (...), здійснили ряд угод купівлі-продажу контрольного пакета акцій товариства на користь іноземних компаній, які мають намір перемістити активи і виробничі потужності товариства за межі України, що призведе до його ліквідації і знищення».

Антимонопольники ставлять блок

Тоді ж, в 2017 р., в АМКУ надійшла заява від власника китайської компанії Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd. і «Мотор Січі» про надання дозволу на концентрацію акцій. З документа випливало, що цей громадянин Китаю через інші структури вже володіє зазначеними 41,00087%. Крім того, в судовому визначенні вказувалося, що продавцем виступав громадянин України, який володів безпосередньо 15,83% акцій ПАТ, а також 17,3113% його акцій через Business House Helena і 15,7% через ТОВ «Гарант Інвест», ТОВ « Гарант Альфа», ЗАТ «Торговий дім "Олена», СК« Мотор Гарант».

Реклама на dsnews.ua

Півтора роки тому Skyrizon Aircraft Holdings Limited також намагалася разом з «Укроборонпромом» отримати дозвіл АМКУ на концентрацію акцій «Мотор Січ». Заявка на цю покупку в антимонопольний орган була подана 7 червня, а прийнята до розгляду 21 червня 2019-го. У разі схвалення угоди Skyrizon могла б стати власником більше 50% акцій «Мотор Січ».

А у вже в нинішньому році, починаючи з 4 серпня, компанія Skyrizon спільно з DCH Group, що належить українському бізнесменові Олександру Ярославському, зробили чотири спроби отримати у власність ПАТ «Мотор Січ», раз у раз подаючи спільну заявку в АМКУ на розблокування акцій українського підприємства .

Як бачимо, кілька спроб китайців роздобути стратегічне підприємство не дали результату.

І ось тепер — звернення китайської сторони в міжнародний арбітраж. Причому про це повідомляється на офіційному сайті компанії DCH Group, українського партнера китайської Beijing Xinwei Technology Group (нагадаємо, Skyrizon — її дочірня компанія). Для довідки: Міжнародний арбітражний суд, відповідно до угоди, створюється для кожного конкретного випадку наступним чином: кожна зі сторін призначає по одному арбітру, а вони виберуть громадянина третьої держави як арбітра-главу.

Раніше в DCH Group повідомляли, що інтереси китайських інвесторів представлятимуть міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper та Bird&Bird. А ще 4 вересня китайські інвестори направили в Мінюст України повідомлення щодо інвестиційного спору (Notice of Investment Dispute). Позиція китайської сторони така: українська влада експропріювала інвестиції китайських компаній, а також порушила інші їх права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною і Китаєм від жовтня 1992 р.

США проти

Для України погодитися на продаж контрольного пакета «Мотор Січ» — значить, сильно і надовго зіпсувати відносини з США, поставивши під загрозу підтримку Вашингтона на міжнародній арені. Показовою в 2018 р. стала стаття в The Washington Times, в якій спробу продажу «Мотор Січ» китайцям назвали «ударом у спину». На думку її авторів, таким чином Україна може допомогти китайським конкурентам США надолужити відставання в авіа- і ракетобудуванні.

Про те, що США стурбовані можливим продажем «Мотор Січ» китайським власникам, в кінці серпня 2019 р. заявив у ході візиту до Києва колишній на той момент будучи радником президента США з питань безпеки Джон Болтон. А через кілька місяців тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що США розраховують на нову угоду щодо залучення на «Мотор Січ» американського або іншого інвестора, щоб підприємство не було продано китайському покупцеві.

Але інтерес Китаю дуже великий, що і змушує його робити одну спробу за іншою. У Китаї є понад 1200 одиниць 13 типів авіаційних двигунів, виготовлених на «Мотор Січ». Усім їм потрібно обслуговування, ремонт і модернізація. Ще у багато разів більше вигідна справа — участь української двигунобудівної компанії в різноманітних китайських проєктах. Зараз актуальна розробка власного китайського середньомагістрального пасажирського літака, а також середнього військово-транспортного літака, здатного злітати з грунтових ЗПС.

Також китайцям цікаві напрацювання «Мотор Січ» в області вертолітних двигунів і двигунів для крилатих ракет. Досить згадати, що ще в СРСР завод «Мотор Січ» випускав двигуни серії Р95 для крилатих ракет Х-35 (протикорабельних), Х-55 і Х-55СМ (з ядерної БЧ).

Український розвиток серії двигунів Р95 — малогабаритні двоконтурні турбореактивні моделі МС-400, Р95-300 і MС-450; розвиток ПКР Х-35 — українська крилата ракета «Нептун». Незадовго до Революції гідності «Мотор Січ» планувала розгорнути в підмосковній Дубні виробництво MС-450 для російських крилатих ракет Х-59 (зі зрозумілих причин проєкт був закритий).

Увесь цей набуток і намагаються отримати китайці. У 2017 р. ПАТ «Мотор Січ» і Skyrizon Aviation підписали угоду про створення заводу з виробництва авіаційних двигунів у м. Чунцин (КНР). Але спільний завод — це одне, а повноцінна конструкторська база, досвід, патенти і ліцензії, перспективні розробки — зовсім інше. Не просто співпраця, а повноцінна купівля українського виробника дозволила б Пекіну скоротити відставання в технологіях, а Києву — забезпечити завантаження власного підприємства, яке зазнає збитків через заборону на військово-технічне співробітництво з РФ.

Однак США тут настільки сильно проти, що доходить до дивовижних речей : рівно рік тому видання The Wall Street Journal з посиланням на чиновників Білого дому повідомило, що співзасновник приватної військової компанії (ПВК) Blackwater Ерік Прінс веде переговори про покупку «Мотор Січ». Мета цієї угоди не приховується: не допустити переходу компанії під контроль Китаю.

Китайці в боргу не залишаються і декларують готовність купити «Мотор Січ», забравши «в навантаження» всю авіабудівну галузь України. Загалом ставки ростуть ...

Трохи геополітики на тлі моторів

«Звернення китайських інвесторів у міжнародний арбітраж свідчить, що полюбовне рішення проблеми контролю над стратегічно важливим підприємством вже неможливе. Але і заявлена сума відшкодування збитку — $3,5 млрд — мабуть, так і залишиться бажаною, — каже політолог-міжнародник Олексій Кафтан. — Це суперечить практиці арбітражу, що прагне виключати беззастережну перемогу однієї зі сторін і виносити, наскільки можливо, компромісні рішення».

Однак, на його думку, програш України досить імовірний, і це змушує задатися питанням, хто оплатить рахунок, оскільки офіційний Київ торпедував угоду під тиском Вашингтона в період правління Дональда Трампа. Адміністрація Джо Байдена, очевидно, буде продовжувати курс попередниці. Тобто цілі Вашингтона залишаться незмінними: Китай не повинен отримати доступ до технологій, здатних зміцнити його міць і вплив, як і не повинен посилити свої позиції в Європі.

Звернення китайців в арбітраж цілком відповідає американським інтересам: вони або не отримають підприємство, або воно буде зруйноване. Тим більше що рівень відносин між Києвом і Вашингтоном занадто далекий від того, щоб останній покривав витрати першого. Іншими словами, платити "неустойку" Україні доведеться самій. Максимум, на що може розраховувати команда Зеленського, — це якісь компенсації за іншими напрямами, причому скоріше у вигляді кредитів, ніж цільові програми. Це обумовлено не тільки тією роллю, яку команда Зеленського і близькі до неї фігури зіграли в передвиборчому цькуванні 46 президента США, але і тим, що позиції Республіканської партії в законодавчих і політичних органах США залишаються досить сильними, щоб нова адміністрація уникала зайвої конфронтації з нею.

У той же час Пекін з цього рівняння нікуди не дінеться. Слід очікувати, що керівництво КНР посилить тиск на Київ, а витрати українського керівництва на ряді чутливих для нього напрямків визначено зростуть. Як мінімум — не вийде взяти в борг у Пекіна, як максимум — почнуть зриватися вигідні для нашої країни проєкти.

«У цих умовах третій зацікавлений гравець — Росія — буде ситуативно підігравати Китаю, хоч і обмежуючись інформаційними маніпуляціями, а також — більш діяльно — сприяти розгойдування теми знищення української промисловості нинішньою владою, яку вже осідлала ОПЗЖ, — говорить Олексій Кафтан. — Це очікувано погіршить становище команди Зеленського на внутрішньополітичному терені».

Доля суду: рішення три роки чекають

Залишається питання: наскільки реально для України програти міжнародний суд? Тим більше на таку велику суму.

«Угода між Україною і КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій дійсно передбачає такий захист від експропріації, яка може бути як пряма, так і опосередкована. Крім того, угода містить пункт про найбільш придатні режими, тобто Україна не може ставити китайських інвесторів в гірше становище порівняно з інвесторами третіх країн, — сказала «ДС» юрист-міжнародник, радник EQUITY Оксана Варакіна. — Однак, як і у всьому, диявол криється в деталях. Арбітражному трибуналу належить, в першу чергу, визначити, чи є у нього компетенція розглядати даний спір. Зокрема, мова йде про те, чи відповідає позивач визначення інвестора, а вчинені інвестиції — визначення інвестиції, як це передбачено в угоді».

На думку експерта, в даному контексті виникне ключове питання щодо структури власності (пряме/непряме володіння акціями «Мотор Січ») та дотримання законодавства України під час здійснення інвестиції. Тільки якщо Арбітражний суд прийде до висновку про наявність компетенції в суперечці, він буде розглядати питання порушень прав інвестора з боку України по суті. У будь-якому випадку, відповіді на дані питання не варто очікувати незабаром, так як інвестиційні суперечки в середньому розглядаються по три-чотири роки.

    Реклама на dsnews.ua