• USD 38.6
  • EUR 41.7
  • GBP 48.7
Спецпроєкти

Платіжні картки від супермаркетів, цифровий двійник та війна ШІ з окупантами. Технологічні тренди в українському бізнесі

Компанії з різних галузей об´єднуються навколо сучасних технологій, які стрімко поширюються в усіх сферах життя 

На перетині галузей постають нові технологічні проекти. Колаж Олексія Шевніна
На перетині галузей постають нові технологічні проекти. Колаж Олексія Шевніна
Реклама на dsnews.ua

Ми завітали на Mind WinTech Summit 2023 та зробили саммарі про найпотужніші технологічні тренди, які підтримує український бізнес.

Синергія ритейлерів і банкірів

Нові проекти постають на перетині роздрібної торгівлі та банківської діяльності. Якщо у вас в гаманці є банківська карта, брендована торговельною мережею, — то ви вже долучилися до тренду. Наприклад, продуктова мережа надає привабливі умови покупок власникам таких карток (це можуть бути знижки на довгий список товарів). Задоволені і споживачі, які менше заплатять, і магазин, який більше продасть, і банк, який отримає доступ до великої кількості клієнтів. Що важливо, тепер мережі легше аналізувати історію продажів і формувати найбільш актуальні пропозиції під конкретного покупця.

Але навіть за такого розкладу перед ритейлерами постає дилемне питання — або співпрацювати зі сторонніми банками, або створювати власний. Наприклад, в АТБ обрали партнерські стосунки з найбільшими банками. "[Власний] банк на даний момент це не про нас", — каже керівник напряму фінтех та e-com "АТБ-Маркету" Денис Сапарбаєв. За його словами, банківська справа — це окремий і складний бізнес, який виграє за рахунок того, що працює з багатьма ритейлерами. І не факт, що власний банк міг би обслуговувати основний бізнес і клієнтів АТБ на кращих умовах.

Водночас у Fozzy Group вирішили інакше і в 2021 р. запустили мобільний "Банк Власний Рахунок" (працює під ліцензією банку "Восток" ТОВ "Схід Капітал").  "Ритейл може під´єднати до свого бізнеса банк, а банк ніколи не створював ритейл, бо це інший бізнес. Ритейл більш агресивний, а банки обережні. На цій синергії створюється щось додаткове, — пояснює керівниця необанку від Fozzy Христина Кармазіна. — Передусім варто сказати про клієнтський досвід: ритейлер втрачає, коли на касі в когось закінчилися кошти. Тоді він думає, а чи можна створити банк і одразу надавати кредитний ліміт такому клієнту? Можна, то давайте створимо. Будуть додаткові вигоди гостям, які стануть ще лояльнішими. Бо якщо людина має карту від магазина — вона частіше туди ходить". І що важливо, банк, "зазирнувши" у кошик клієнта, зможе розробити оптимальніші кредитні продукти.

Утім, судячи ситуації на ринку та настроїв інших учасників дискусії, поки що більшість ритейлерів обирають партнерство з наявними комерційними банками. Вірять у синергію з досвідченими гравцями банківського сектору.

Місто з "розумом" та цифрові двійники

Реклама на dsnews.ua

Ще один популярний тренд — розвиток інтернету речей (internet of things, IoT), це коли предмети навчаються передавати одне одному дані через вбудовані засоби взаємодії. Тобто це система технічних рішень, яка робить речі навколо нас "розумними" — від годинника чи будинку до підприємства і навіть міста. Інтернет речей вже працює, наприклад, у Києві, на базі протоколу LoRaWAN. Так каже Вікторія Іцкович, директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. І наводить приклади систем, які відповідають за:

  • Контроль проникнення в підвали і на дахи будинків та інших об´єктів.
  • Керування вуличним освітленням.
  • Моніторинг якості повітря. Мережа з 46 сенсорів дає можливість, наприклад, відслідковувати, чи не сталися викиди хлору чи аміаку на столичних підприємствах, які працюють з цими речовинами. Частина даних відкрита у додатку "Київ цифровий", частина — надається фахівцям.
  • Трекінг комунального транспорту.
  • Контроль мікроклімату в приміщеннях, наприклад школах.
  • Зняття інформації з мобільних котелень,
  • Зняття телеметричних показників з приладів опалення на вході в будинки.
  • Моніторинг наповнення сміттєвих баків.

Скажете, а де ж у реальності це "розумне" місто? Ну, "розумного" міста ще немає. Просто відповідні системи інтернету речей реалізовані спорадично, в певних районах, на окремих будівлях, а фізична інфраструктура часто не готова підтримувати новітні технології. Ось приклад. У владі задумалися, як боротися із затопленнями під час злив, завчасно усуваючи засмічення у дренажних системах. Дізнатися, де забито, можна завдяки даним про рівень води — відповідні прилади є. "Але важко знайти інженерну рішення, куди повісити, де вивести антену тощо. Тож проект складається з 1000 малих інженерних завдань — і треба шукати рішення для кожного. Ми долучаємо своїх інженерів і шукаємо партнерів", — пояснила пані Вікторія. Вона наголосила, що через ці особливості не можна просо взяти готове рішення з іншого міста і відразу застосувати в Києві.

Додамо, що "розумне" місто передбачає набагато глибше проникнення технологій. Кілька років тому "ДС" випустила спецпроект City Then ("Місто буде"), в якому докладно розглядала цей концепт.

Утім, "розумне" підприємство зробити все-таки легше. І приклади в нас є. Точніше йдеться про створення так званого цифрового двійника (віртуальної копії) фізичних потужностей, що допомагає оптимізувати виробничі процеси. Про відповідні кейси на газовому родовищі ДТЕК "Нафтогаз" (виконаний) та на електромережах (у тестуванні), розповів Дмитро Осика, директор з інформаційних технологій ДТЕК та директор MODUS X. Система моделей родовища дозволяє обрати найоптимальніші варіанти його розробки та проводити видобуток газу максимально безпечно і ефективно. "Зараз ми тестуємо цифровий двійник який допоможе нам оптимізувати навантаження на наші електромережі, що особливо важливо в цей зимовий період… Ми зможемо моделювати в реальному часі, як правильно використовувати обладнання, це допомагає зменшити кількість аварій", — розповів Дмитро Осика, додавши, що цей проект можна буде масштабувати, передусім на Київ і область.

Блискавичні розробки для війська

Український milthech (високі технології для війська) переживає бум. Власне це один з економічних трендів сьогодення. Перевагою наших розробників, крім високої компетенції і мотивації, є можливість швидко тестувати свої вироби і програмне забезпечення у бойових умовах і, отримавши зворотній зв´язок, оперативно вдосконалювати продукт. "За півтора роки ми пройшли більше ітерацій, ніж наші [іноземні] конкуренти за 40. Просто тому, що їм треба три-чотири роки, щоб зробили пілот, отримали якийсь фідбек, за декілька років — новий пілот, дійти до якоїсь нової версії, яка нарешті, після всіх документальних аспектів, попаде в руки якогось польового підрозділу. У нас все відбувається до цього — і допускається до експлуатації продукт, який вже пройшов 10-20 ітерацій тестування", — розповідає співзасновник Himera Міша Рудомінський.

І це ще далеко не оперативності. "В обставинах, коли немає можливості довго тестувати, бо рішення потрібно вже зараз, питання тільки в ресурсах… Скажімо, всім відома система Delta за останній час випустила понад 160 релізів, додала неймовірну кількість функцій. Її конкуренти в НАТО випускають по два релізи на рік", — наводить приклад Руслан Прилипко, керівник напряму C2IS (Command & Control Information Systems) "Аеророзвідки".

Що ж до загального тренду на поширення штучного інтелекту (ШІ), то розробники розглядають його як корисний інструмент у кількох напрямках. У контексті відбиття ворожої агресії, це ідентифікація російських солдатів, для чого ШІ використовує різноманітні бази даних, а також робота з картами та системами наведення на основі комп´ютерного зору. Великі плани є й на генеративний штучний інтелект (найвідоміший його представник — велика мовна модель ChatGPT). "Ця технологія на сьогодні є найближчою до того, що дехто називає загальним ШІ, тобто технологією, яка може розв´язувати різні типи завдань, а не заточена лише на вузьку функцію. І ChatGPT, і інші подібні технології потрібно впроваджувати в усі інтелектуальні системи, що ми використовуємо, бо ШІ передусім стає цифровим асистентом і допомагає розібратися з наявною інформацією. А після того, як ми навчимося швидше і краще працювати з цією інформацією, зможемо переходити до створення власних цифрових асистентів, будувати кращі інтеграції в усіх інформаційних системах, до яких ми звикли", — передбачає CEO DevRain Олександр Краковецький.

    Реклама на dsnews.ua